ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12742/17
провадження № 2/753/2407/19
"02" липня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Даниленко В.В.,
за участі секретаря Береговенко Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «УКРДОРЗВ'ЯЗОК» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,-
У липні 2017 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого з урахуванням уточнення позовних вимог зазначив, що 18 грудня 2015 року він на підставі наказу № 76-к був прийнятий на роботу в ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ДОРОЖНЬОГО ЗВ'ЯЗКУ, ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА АВТОМАТИКИ «УКРДОРЗВ'ЯЗОК» на посаду в.о. начальника відділу юридично-правової роботи, звільнився 29.03.2016 року за власним бажанням, що підтверджується записами в трудовій книжці.
Виплата належних йому сум 29 березня 2016 року (у день звільнення) власником здійснена не була.
Згідно картки рахунку №661 від 18.10.2017року співробітника ОСОБА_1 , остаточний розрахунок з останнім було проведено лише 18.10.2016року.
Оскільки відповідач вчасно не сплатив позивачу заробітну плату, тому, відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст.116 КзпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 29.03.2016 р. по день фактичного розрахунку, а саме по 18.10.2016р., що складає 142 дні.
У відповідності до розрахунку позивача середньоденна заробітна плата становить 294,18грн. (5850,00+6799,63):(21+22).
Тобто, сума стягнення середнього заробітку за весь час затримки становить: 294,18 * 142 = 41773,60 грн.
Враховуючи викладене, позивач був змушений звернутися за захистом своїх прав до суду.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника до суду не надходило. Відповідач надав відзив на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18.12.2015 року був прийнятий на роботу в ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ДОРОЖНЬОГО ЗВ'ЯЗКУ, ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА АВТОМАТИКИ «УКРДОРЗВ'ЯЗОК» на посаду в.о. начальника відділу юридично-правової роботи, звільнився 29.03.2016 року за власним бажанням, що підтверджується записами в трудовій книжці.
Згідно картки рахунку №661 від 18.10.2017року співробітника ОСОБА_1 , остаточний розрахунок з останнім було проведено лише 18.10.2016року.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З 29.03.2016 р. по день фактичного розрахунку, а саме по 18.10.2016р. затримка з виплати заробітної плати складає 142 дні.
Згідно з абзацом третім пункту 2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до третього абзацу пункту 3 розділу III Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з п. 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до третього абзацу п. 8 розділу IV Порядку середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
У відповідності до розрахунків позивача середньоденна заробітна плата становить 294,18грн. (5850,00+6799,63):(21+22).
Тобто, сума стягнення середнього заробітку за весь час затримки становить: 294,18 * 142 = 41773,60 грн.
З огляду на те, що обставини на які посилався позивач знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 47,115-117, 232, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «УКРДОРЗВ'ЯЗОК» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «УКРДОРЗВ'ЯЗОК» (код ЄРДПОУ 05422987, місцезнаходження: 03179, м. Київ, вул. М.Чалова, 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 41 773,60грн.
Стягнути з Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «УКРДОРЗВ'ЯЗОК» (код ЄРДПОУ 05422987, місцезнаходження: 03179, м. Київ, вул. М.Чалова, 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: