ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18581/18
провадження № 2/753/2590/19
"15" травня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Даниленко В.В.
за участі секретаря - Пасько І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування,
У вересні 2018 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, просить суд стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 48 018,95 грн. та сплачений судовий збір у сумі 1762,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.12.2017року по вул. Дніпровська набережна у м. Києві відповідач скоїла зіткнення з транспортним засобом «Шевроле», д.н.з. НОМЕР_1 , якому заподіяла механічні пошкодження. Пошкоджений з вини відповідача автомобіль «Шевроле», д.н.з. НОМЕР_1 було застраховано позивачем у відповідності з договором страхування транспортних засобів №AFOR- 49851 від 07.11.2017року.
Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 29.01.2018 року, вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 .
Зазначив, що позивач відповідно до зібраних документів виплатив на відшкодування ремонту пошкодженого транспортного засобу страхове відшкодування у сумі 48 018,95 грн., тому позивач вважає, що має право зворотної вимоги.
Представник позивача у судове засідання не з'явилась, про час, дату і місце його проведення повідомлена належним чином. Разом з тим, подала до суду заяву про проведення розгляду справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду та постановлення у справі заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін у справі на підставі наявних у справі доказів згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 06.12.2017року приблизно о 23.15год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись поруч з будинком №8 по вул . Дніпровська набережна в м. Києві , в порушення вимог п. 10.1 ПДР України, під час повороту ліворуч, не переконалась, що це буде безпечним, у зв'язку з чим спричинила зіткнення з з транспортним засобом «Шевроле», д.н.з. НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження зазначених транспортних засобів.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 29.01.2018 року ОСОБА_1 визнано винною в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Пошкоджений з вини ОСОБА_1 автомобіль «Шевроле», д.н.з. НОМЕР_1 було застраховано позивачем у відповідності з договором страхування транспортних засобів № AFOR- 49851 від 07.11.2017року.
Випадок було визнано страховим та на виконання умов договору страхування транспортного засобу № AFOR- 49851 від 07.11.2017року, на підставі страхового акту № 5455/10 від 15.02.2018року, позивач відшкодував страхувальнику суму у розмірі 48 018,95грн., що підтверджується платіжним дорученням №7038 від 26.03.2018року, №7032 від 27.03.2018року, №7033 від 28.03.2018року, №7026 від 30.03.2018року. Розрахунок страхового відшкодування зроблено на підставі звіту про оцінку вартості №70/12/17 від 28.12.2017року.
Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток у повному обсязі.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяну шкоду. Оскільки позивачем було виплачено страхувальнику страхове відшкодування, до нього перейшло право вимоги, яке страхувальник має до особи відповідальної за заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У відповідності до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Частина 2 п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року передбачає, що оскільки відповідно до ст. 3 Закону України № 1961-ІV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, так і захисту майнових прав страхувальника, враховуючи положення ст. 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, встановлюється залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах, передбаченого договором страхування страхового відшкодування.
Згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України від 10.02.2016 року у справі № 6-2878цс15, відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). При цьому за змістом ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону № 85/96-ВР до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. За змістом ст. 1194 ЦК України в системному зв'язку зі ст. 993 цього Кодексу та ст. 27 Закону № 85/96-ВР можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Оскільки право на відшкодування шкоди заподіювачем є абсолютним, а тому право до кого пред'являти регресну вимогу до заподіювача шкоди чи до страхової компанії з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, - належить позивачу.
А відтак, ОСОБА_1 зобов'язана відшкодувати шкоду завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди в межах страхової виплати в порядку регресу у сумі 48 018, 95грн.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано до суду будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача або підтверджували виконання відповідачем вимог позивача повністю або частково.
З огляду на зазначене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір сплачений позивачем за подання позову до суду у сумі 1762,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 258-259, 265, 268, 279, 280-281, 284, 289, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 993, 1166 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» , суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (адреса: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А, ЄДРПОУ 13490997) сплачене страхове відшкодування у сумі 48 018, 95 грн., а також сплачений судовий збір у сумі 1762,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: