Справа № 638/2766/15-к
Провадження № 1-в/638/9/19
06 грудня 2019 року
06.12.2019 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова клопотання прокурора прокуратури Дзержинського району м. Харкова про заміну призначеного покарання ОСОБА_3 , засудженому за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, зі штрафу на виконання громадських робіт, -
встановив:
Прокурор прокуратури Дзержинського району м. Харкова звернувся до суду з клопотанням, в якому просив замінити призначене вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.03.2015 покарання ОСОБА_3 , засудженому за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, зі штрафу на виконання ним громадських робіт у вигляді 70 годин.
В обгрунтування клопотання прокурор вказав, що вироком Дзержинського районного суду від 12.03.2015 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України і йому призначено покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1190 грн. Зазначений вирок набрав чинності. Однак зазначений штраф засудженим в визначений ст. 26 КВК України сірок не сплачений.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Засуджений в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання прокурора таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 КК України, в разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну покарання відповідно до ч. 5 ст. 53, ч. 3 ст. 57, ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 62 КК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до ч. 5 ст. 53 КК України), 12 (в разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 ч. 1 ст. 537, ст. 538 цього Кодексу.
Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.03.2015 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України і йому призначено покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1190 грн.
Вироком набрав чинності.
Станом на 06.12.2019 засуджений покарання не відбув, оскільки штраф не сплатив.
Кримінальне законодавство встановлює правило, згідно з яким звільненню від відбування покарання підлягають особи, відносно яких строки давності виконання обвинувального вироку закінчилися. Під давністю виконання обвинувального вироку розуміється сплив встановлених у законі строків з дня набрання чинності обвинувальним вироком, що виключає виконання призначеного судом покарання. Нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку передбачено ст. 80 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Відповідно до ч. 2 зазначеної статті строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.
Отже, строк давності виконання обвинувального вироку починає спливати з моменту набрання вироком законної сили і триває весь час, доки вирок не виконується з причин, не пов'язаних з ухиленням особи від його виконання.
Статтею 53 КК України передбачається поняття штрафу та підстави його заміни на інший вид покарання, ст. 389 КК України передбачаються наслідки ухилення від виконання покарання у виді штрафу.
Проте, ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми. Ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку встановлюється за чітко регламентованою законодавством процедурою, та вирішується виключно судом, оскільки ухилення від відбування покарання у виді штрафу, відповідно до ч. 1 ст. 389 КК України, є злочином. Отже, особа визнається такою, що ухиляється від відбування покарання лише за наявності обвинувального вироку. Під ухиленням від відбування покарання розуміють умисні дії або бездіяльність засудженого, спрямовані на невиконання покарання.
Відомостей щодо притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 КК України (ухилення від відбування покарання у виді штрафу), матеріали провадження не містять.
Ухиленням від відбування покарання є дії засудженого, спрямовані на те, щоб уникнути приведення обвинувального вироку у виконання, зокрема виїзд з місця проживання, перехід на нелегальне становище, приховання доходів тощо. А за змістом ст. 389 КК України ухилення від виконання покарання у виді штрафу супроводжується прямим умислом, утворює склад злочину та тягне кримінальну відповідальність. Сюди не відносяться випадки, коли вирок не був виконаний з незалежних від засудженого причин (неналежне виконання своїх обов'язків працівниками державних органів, зміна чинного законодавства щодо визначення компетентних органів, які повинні виконувати покарання тощо).
Згідно відповіді начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень Харківської УВП (№27) від 14.11.2016 №1.223080/Б2, згідно з даними оперативно-довідкової картотеки Харківської установи виконання покарань (№27), в установі станом на 11.11.2016 утримувався ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засуджений 04.08.2016 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ч. 5 ст. 72 КК України до 4 років позбавлення волі.
Згідно повідомлення в.о. начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень Харківської УВП (№27) від 15.02.2017 №1.2 4059/Б, засуджений ОСОБА_3 , 1985 р.н., утримувався в Харківській УВП №27 на підставі вироку Ленінського районного суду м. Харкова від 04.08.2016 за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Станом на 15.02.2017 вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 04.08.2016 набув чинності, в зв'язку з чим ОСОБА_3 , на виконання вимог ст. 87 КВК України, підлягав направленню до виправної колонії 20.02.2017.
Викладене свідчить про відсутність факту ухилення ОСОБА_3 від виконання вироку і сплати штрафу. А тому підстав для зупинення перебігу давності виконання обвинувального вироку не було.
З врахуванням вищевикладеного судом було встановлено, що з дня набрання вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.03.2015 щодо ОСОБА_3 законної сили він не був виконаний протягом двох років, а тому підстав для здійснення заміни несплаченої суми штрафу немає, в зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
На підставі виклаленого, керуючись ст.ст. 53, 80, 389 КК України, ст.ст. 369-372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні клопотання прокурора прокуратури Дзержинського району м. Харкова про заміну призначеного покарання ОСОБА_3 , засудженому за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, зі штрафу на виконання громадських робіт - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом семи діб з моменту її проголошення через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Суддя ОСОБА_1