Ухвала від 23.12.2019 по справі 639/4181/19

Справа № 639/4181/19

Провадження № 2/638/4413/19

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року суддя Дзержинського районного суду м.Харкова Шестак О.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до судді Жовтневого районного суду м. Харкова Курило Володимира Олександровича, прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 Холодногірського відділення Штундер Ю.О. про вчинення судом позитивних дій по протидії прямій дискримінації права та компенсацію нанесеної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова із заявою до судді Жовтневого районного суду м.Харкова Курило Володимира Олександровича, прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 Холодногірського відділення Штундер Ю.О. про вчинення судом позитивних дій по протидії прямій дискримінації права та компенсацію нанесеної шкоди.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року визначено підсудність цивільної справи № 639/4181/19 Ленінському районному суду м.Харкова.

Відповідно до розпорядження в.о. голови Ленінського районного суду м.Харкова Проценко Л.Г. від 02.08.2019р. за №07-04/27 вказану справу передано до Червонозаводського районного суду м.Харкова.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 07.08.2019р. цивільна справа № 639/4181/19 направлена за підсудністю до Дзержинського районного суду м.Харкова.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019р. дана справа розподілена на суддю Дзержинського районного суду м. Харкова Шестака О.І.

Цивільна справа була витребувана Харківським апеляційним судом для розгляду апеляційної скарги на ухвалуЧервонозаводського районного суду м.Харкова від 07.08.2019р., після розгляду якої, справа повернута до Дзержинського районного суду м.Харкова та 11.12.2019р. надійшла в провадження судді Шестака О.І.

Так, ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою заявлено наступні вимоги:

-скасувати дискримінаційну ухвалу судді КурилоВ.О. від 11.06.2019 року, зобов'язати внести начальника слідчого відділу Новобаварського відділу ГУ НП у Харківській області заяву про злочин від 17.05.2019 року до ЄРДР та передати відповідно до компетенції до Державного бюро розслідувань для проведення досудового слідства по заяві про кримінальне порушення;

-зобов'язати посадових осіб на виконанні функцій держави -суддю Жовтневого районного суду м.Харкова Курило В.О. та прокурора Штундер Ю.О. - Харківська місцева прокуратура №1, Холодногірське відділення, компенсувати нанесену ними заявнику ОСОБА_1 моральну шкоду через вчинену дискримінацію її конституційних прав на захист від кримінальних правопорушень в правоохоронних органах у сумі 100 тис грн. з кожного посадовця.

Крім того заявник просить винести окрему ухвалу про кримінальні правопорушення посадових осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознакою статті 161, 364, 396 ККУ та передати до Державного бюро розслідувань та зазначає, що справи про зупинення забороненої дискримінації та відшкодування нанесеної шкоди унаслідок дискримінації особі, що зазнала дискримінації та утиску права розглядаються відповідно Цивільного кодексу України відповідно до статті 15 ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012р.

Із заяви та викладу обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги вбачається, що вона 17.05.2019 року звернулась до Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Харківській області із заявою про кримінальні порушення, вчинені відносно неї суддею Ленінського районного суду Гримайло А.М. під час виконання нею посадових обов'язків за ознаками статей 161, 356, 364 КК України. Скаргу ОСОБА_1 в порядку ст.303 КПК України щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою від 17.05.2019р. розглянуто слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Харкова Курило О.В. та постановлено ухвалу від 11.06.2019 року про відмову у задоволенні скарги, яку заявник просить скасувати як дискримінаційну.

Тобто, вимоги заявника зводяться до встановлення наявності порушень закону, допущених суддею, при здійсненні судочинства в порядку КПК України.

При вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі, слід зазначити наступне.

Нормами статті 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається; суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Аналогічної позиції викладені Консультативною радою європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Отже, законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.

Крім того, слід враховувати правову позицію, викладену у Постанові Великої палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №521/18287/15-ц (пункт 78-80), в якій вказано, що суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов'язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 року у справі № 757/43355/16-ц зазначає, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду, можуть бути предметом розгляду у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України. У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов'язаних з розглядом судової справи, дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов'язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року; пункт 1 частини першої статті 170 КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Аналіз зазначених положень свідчить про те, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних з розглядом конкретної справи можуть оскаржуватись у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (судового рішення) з пред'явленням окремого позову до суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.

За таких обставин розгляд судом позовних вимог предметом яких є, по суті, оскарження рішення судді, ухваленого за наслідками розгляду конкретної справи, нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено.

Також слід зазначити, що вимоги про зобов'язання начальника слідчого відділу Новобаварського відділу ГУ НП у Харківській області внести заяву про злочин від 17.05.2019 року до ЄРДР та передати відповідно до компетенції до Державного бюро розслідувань для проведення досудового слідства по заяві про кримінальне порушення, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так як є вимогами порядок розгляду яких врегульовано Главою 26 КПК України.

Пунктом 1 ч.1 ст.186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У зв'язку із викладеним, суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження по справі в частині вимог про скасування дискримінаційної ухвали судді Курило В.О. від 11.06.2019 року, зобов'язання начальника слідчого відділу Новобаварського відділу ГУ НП у Харківській області внестизаяву про злочин від 17.05.2019 року до ЄРДР та передати відповідно до компетенції до Державного бюро розслідувань для проведення досудового слідства по заяві про кримінальне порушення.

Ккеруючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадженні у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до судді Жовтневого районного суду м.Харкова Курило Володимира Олександровича, прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 Холодногірського відділення Штундер Ю.О. про вчинення судом позитивних дій по протидії прямій дискримінації права та компенсацію нанесеної шкодив частині позовних вимог про скасування дискримінаційної ухвали судді Курило В.О. від 11.06.2019 року, зобов'язання начальника слідчого відділу Новобаварського відділу ГУ НП у Харківській області внести заяву про злочин від 17.05.2019 року до ЄРДР та передати відповідно до компетенції до Державного бюро розслідувань для проведення досудового слідства по заяві про кримінальне порушення.

З урахуванням положень п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Копію ухвали направити заявнику.

Суддя: О.І.Шестак

Попередній документ
86721400
Наступний документ
86721402
Інформація про рішення:
№ рішення: 86721401
№ справи: 639/4181/19
Дата рішення: 23.12.2019
Дата публікації: 02.01.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (16.12.2020)
Дата надходження: 16.12.2020
Предмет позову: за позовом Решетько Олени Сергіївни до судді Жовтневого районного суду м. Харкова Курила Володимира Олександровича, прокурора Холодногірського відділення Харківської місцевої прокуратури № 1 Штундер Ю.О. про вчинення позитивних дій протидії дискримінації п
Розклад засідань:
28.10.2021 10:00 Харківський апеляційний суд