Суддя Глібко О. В.
Справа № 644/9099/19
Провадження № 2-а/644/163/19
27.12.2019
іменем України
27 грудня 2019 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді - Глібко О.В., за участю секретаря - Книшенко А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП Чугуївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Мащенка Артема Олександровича, третя особа Головне управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просить визнати дії інспектора СРПП Чугуївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, старшого лейтенанта поліції Мащенка Артема Олександровича щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 102224 від 03 листопада 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 102224 від 03 листопада 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн., а провадження по справі закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позову зазначила, що 03 листопада 2019 року інспектором СРПП Чугуївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Мащенко Артемом Олександровичем було притягнуто її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення за те, що вона керуючи автомобілем марки Nissan Qashqai , д.н.з. НОМЕР_1 на 519 км. автошляху Київ-Харків-Довжанський, перетнула суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, чим порушила п. 8.5 ПДР України. Дійсно, керуючи в той день транспортним засобом та рухаючись у напряму м. Харкова, вона перетнула суцільну лінію дорожньої розмітки при об'їзді малорухомого поодинокого транспортного засобу марки Chevrolet (модель та номерний знак автомобіля не пам'ятає), який рухався із швидкістю до 30 км/год. При здійсненні обгону вона керувалась відповідними положеннями ПДР України, які дозволяють перетинати суцільну лінію, а також пересвідчилась, що вказаний автомобіль був поодиноким та зустрічна смуга була вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані. Будь-які автомобілі позаду були теж відсутні. Після здійснення маневру повернулась на займану смугу та була зупинена інспектором патрульної поліції, внаслідок чого була притягнута до відповідальності за порушення ПДР, якого не вчиняла. Водій транспортного засобу марки Chevrolet інспектором патрульної поліції для отримання письмових пояснень не зупинявся.
При винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в її діях є ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, її не було ознайомлено з фото-, відеофіксацією нібито вчиненого правопорушення, не було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також не відібрано від неї та інших осіб письмових пояснень, що свідчить про відсутність жодного належного доказу, крім оскаржуваної постанови, який би підтверджував наявність в діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, що свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, позивачка вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не дотримано вимог КУпАП, не з'ясовано належним чином у спосіб, передбачений законом всіх необхідних обставин, внаслідок чого незаконно та безпідставно її притягнуто до адміністративної відповідальності за ті дії, які не були вчинені.
Ухвалою суду від 26.11.2019 року провадження у справі було відкрито, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклика) сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження, разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримана відповідачем 05.12.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи. Протягом встановленого судом строку, відповідачем відзив на позовну заяву з наданням відповідних доказів, які підтверджують необґрунтованість вимог позивача не подавався.
Від представника третьої особи Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшли пояснення по справі, в яких зазначено, що матеріали позовної заяви не містять будь-яких даних, які б свідчили, що позивачка перетинаючи суцільну лінію дорожньої розмітки здійснювала обгін малорухомого поодинокого транспортного засобу марки Chevrolet, який рухався зі швидкістю менше 30 км/год. На підставі ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Крім того, зазначили, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності викладені у ст. 286 КАС України, а отже, враховуючи обсяг повноважень суду та норми, визначені статтею 286 КАС України, предмет і підстави позову ОСОБА_1 визнання дій незаконними є неналежним способом захисту. Таким чином просять в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою інспектора СРПП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Мащенко А.О. у справі про адміністративне правопорушення від 03.11.2019 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. ( а. с. 6)
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Але, в порушення зазначених вимог закону, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, що є порушенням вимог ст. 251 КУпАП.
Так, єдиним доказом вчинення позивачкою адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, вирішуючи питання стосовно законності постанови, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. п. 1, 3 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до принципу презумпції невинності обов'язок доказування лежить на органі (посадовій особі), що розглядає справи про адміністративне правопорушення.
Отже, обов'язок доказування по зазначеній адміністративній справі законом покладено на відповідача, тобто відповідач повинен довести суду правомірність складання вищезазначеної постанови. Однак, як видно з оскаржуваної постанови, інспектор обмежився лише описом скоєного, на його думку, правопорушення без належної мотивації оцінки обставин, без зазначення будь-яких належних та допустимих доказів, на підставі яких зроблено висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Крім того, будь яких заперечень, письмових документів, пояснень від відповідача до суду не надійшло, відповідач не надав суду жодного, передбаченого ст. 251 КУпАП, доказу на підтвердження правомірності своїх дій та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідачем в порядку ст. 77 КАС України не подано доказів в спростування доводів позивача, патрульним інспектором не зупинявся автомобіль, обгін якого здійснила ОСОБА_1 , перетнувши суцільну лінію розмітки для отримання пояснення водія з приводу обставин події, оскільки за вимогами ПДР України, як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Враховуючи, що відповідач в судове засідання не прибув, заперечень та будь-яких достовірних доказів на їх підтвердження, в разі їх наявності, суду не надав, а тому, суд приходить до висновку про невиконання інспектором СРПП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Мащенко А.О. обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, що покладений на нього ст. 77 КАС України, у зв'язку із чим дана постанова підлягає скасуванню.
Посилання представника третьої особи на частину 1 ст. 77 КАС України, судом до уваги не беруться, оскільки у частині 2 ст. 77 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому позов в частині визнання дій відповідача щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення незаконними задоволенню не підлягає.
Зважаючи на те, що розгляд справи про адміністративні правопорушення проходить згідно вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, а оскарження постанови здійснюється в порядку адміністративного судочинства, рішення суб'єкта владних повноважень суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 9, 77, 205, 242, 243, 250, 255, 286, 295 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до інспектора СРПП Чугуївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Мащенка Артема Олександровича ( місце знаходження: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гвардійська, б. 31), третя особа Головне управління Національної поліції в Харківській області ( місце знаходження: м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 5) про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постановусерії ДП18 № 102224 від 03.11.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконними дії інспектора патрульної поліції щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 102224 від 03.11.2019 року - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст судового рішення складено 27.12.2019 року.
Суддя О.В. Глібко