27 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 369/3475/15-к
провадження № 51 - 6483 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши спільну касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 на вирок Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року,
встановив:
За вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року ОСОБА_4 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та виправдано за недоведеністю, що в його діях є склад злочину.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 залишено без розгляду.
Київського апеляційного суду 03 жовтня 2019 року вирок місцевого суду скасував.
Ухвалив новий вирок, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього зобов'язань передбачених ст. 76 КК.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 100 000 грн в рахунок відшкодування завданих йому моральних збитків.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 1006,92 грн.
У спільній касаційній скарзі засудженийОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 ,посилаючись на незаконність, необґрунтованість, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушенням норм матеріального права та невірну правову оцінку обставин, просять вирок апеляційного суду скасувати та закрити кримінальне провадження в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПКпідставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, засуджений та його захисник,посилаючись на незаконність, на їх думку, вироку апеляційного суду, наводять доводи, які фактично зводяться до їх незгоди з наданою судами оцінкою доказам, заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження та неповноти судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
При цьому скаржники, обмежившись загальними фразами про порушення, допущені, на їх думку, судом апеляційної інстанції, не обґрунтували у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановленого вироку апеляційним судом, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом вироку апеляційного суду та закриття кримінального провадження згідно з ч. 1 ст. 438 КПКта з огляду на положення статей 370, 412, 413, 420 цього Кодексу
Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити спільну касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 без руху і встановити їм п'ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3