27 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 201/2602/19
провадження № 51-6293 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1 ,
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року.
Оскарженим рішенням суду апеляційної інстанції скасовано вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2019 року щодо ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 і призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
У касаційній скарзі порушується питання про скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції у повному обсязі і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що скаргу подано без дотримання положень пунктів 4 та 5 частини 2, 5 цієї статті.
Відповідно до вимог частини другої статті 424 КПК ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим законом.
Як убачається із наявних матеріалів провадження, вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову скасовано, призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, отже, ухвала апеляційного суду не перешкоджає подальшому провадженню, тому не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції в частині вирішення цивільного позову потерпілого.
Таким чином, касаційна скарга засудженою подана на судове рішення, яке в частині призначення нового розгляду кримінального провадження, не може бути предметом перевірки в порядку касаційної процедури.
Засуджена у своїй скарзі висловлює незгоду із скасуванням рішення суду першої інстанції у частині вирішення цивільного прозову і направлення справи щодо неї на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства, при цьому, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції повністю, але не наводить підстав для її скасування.
Така вимога повинна узгоджуватись із положеннями частини 1 статті 438 КПК. Цією статтею передбачено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є:
1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (стаття 412 КПК);
2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (стаття 413 КПК);
3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (стаття 414 КПК).
Всупереч цих положень процесуального закону засуджена не наводить обґрунтування необхідності скасування ухвали, на підставах, передбачених частиною 1 статті 438 КПК, з огляду на положення статей 412-414 цього Кодексу у їх взаємозв'язку.
Також, відповідно до частини 5 статті 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
За таких обставин Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без руху, надати засудженій строк для усунення недоліків.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим статтею 427 КПК, Суд, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, постановив:
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року, залишити без руху.
Встановити, що зазначені в ухвалі недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. У разі, якщо недоліки касаційної скарги не будуть усунені в установлений строк, скарга буде повернута особі, що її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3