Ухвала
іменем України
24 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 486/1118/17
провадження № 51-7497 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 04 липня 2019 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року,
встановив:
Захисник звернулася із касаційною скаргою, в якій порушує питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Ухвалою Суду від 02 грудня 2019 року касаційну скаргу захисника було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали. Також захиснику роз'яснено, що в разі невиконання цих вимог у встановлений строк, касаційна скарга повертається особі, яка її подала. У межах наданого строку захисник повторно звернулася до Суду. Проте положень ст. 427 КПК знову не дотримано.
Заперечуючи законність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна належним чином обґрунтувати свої доводи, тобто вказати на конкретні допущені судами порушення, що є підставами для зміни чи скасування цих рішень.
У новій касаційній скарзі захисник не погоджується з судовими рішеннями, просить їх змінити, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої через суворість. Проте, захисником вкотре не обґрунтовано заявлених вимог з урахуванням приписів статей 50, 65 Кримінального кодексу України, оскільки захисник знову обмежується лише цитуванням норм кримінального процесуального закону України, постанови Пленуму Верховного Суду України та рішень Європейського суду з прав людини. Зокрема, захисник на обґрунтування невиправданої суворості призначеного ОСОБА_5 покарання не наводить таких обставин, які не були враховані місцевим судом при призначенні покарання та залишені поза увагою апеляційним судом або, які пом'якшують покарання.
Крім того, недоречним є посилання захисника на призначення ОСОБА_5 максимального покарання, передбаченого санкцією частини статті за якою вона визнана винуватою. Як убачається із копій долучених до касаційної скарги судових рішень ОСОБА_5 вироком місцевого суду визнана винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, тобто до покарання в межах санкції цієї статті. А покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років їй було призначене на підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання, призначеного вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06 листопада 2017 року.
Також, захисник, посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК, як на підставу зміни судових рішень, у новій касаційній скарзі не зазначає порушень, яких припустився суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду від 04 липня 2019 року за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та її захисника.
Недодержання ст. 427 КПК перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. За таких обставин Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути захиснику на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК.
Зазначене рішення не позбавляє захисника права на нове звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою, в порядку передбаченому КПК, зважаючи також на правила ст. 117 цього Кодексу (клопотання має містити обґрунтовані підстави для поновлення пропущеного строку).
Враховуючи наведене та керуючись ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 04 липня 2019 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від
31 жовтня 2019 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3