27 грудня 2019 року
м. Київ
справа №742/762/17
провадження №51-6480 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
вивчивши матеріали касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 6 травня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року,
встановив:
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, касаційний суд дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог вказаної статті.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Проте наведених положень процесуального закону ОСОБА_4 не дотримано. Зокрема, у скарзі не наведено обґрунтування допущення судами таких істотних порушень вимог процесуального права, які вплинули на законність прийнятих судових рішень, і, відповідно до ст. 412 КПК тягнуть за собою обов'язкове їх скасування із закриттям кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.
Окрім цього, зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений, заперечуючи законність його засудження за ч. 1 ст. 115 КК не наводить обґрунтування неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування оспорюваних рішень із закриттям кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення ст. 413 цього Кодексу.
Крім того, в касаційній скарзі ОСОБА_4 наводить доводи, що за своїм змістом стосуються неповноти судового розгляду, невідповідності висновків судів, викладених у судових рішеннях, фактичним обставинам кримінального провадження, та правової оцінки доказів наданої судами першої та апеляційної інстанцій, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом касаційної перевірки.
Також, як убачається з прохальної частини касаційної скарги засудженого, останній просить скасувати одне судове рішення і кримінальне провадження щодо нього закрити, однак не вказує яке саме судове рішення слід скасувати суду касаційної інстанції, з огляду на те, що він оскаржує вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, і, відповідно, не зазначає про долю іншого судового рішення, що не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції та рішень, які цей суд має право прийняти за наслідками перегляду справи.
Крім того, засудженим всупереч ч. 5 ст. 427 КПК не надано копій оскаржуваних судових рішень.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, ст. 441 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 6 травня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року залишити без руху та надати йому строк для усунення вказаних недоліків упродовж десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити останньому, що у разі неусунення недоліків в установлений строк скарга буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3