Ухвала
Іменем України
27 грудня 2019 року
м. Київ
справа №607/12374/17
провадження № 61-22361ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Штелик С. П., Сімоненко В. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2019 року та на постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 про поновлення строку на подання скарги, визнання неправомірними дій головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в частині винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень від 07 березня 2019 року, скасування винесених постанов та зобов'язання вчинити дії,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, а саме на винесення ним постанов про відкриття виконавчих проваджень від 07 березня 2019 року ВП № 58572445 та ВП № 58572321, скасування винесених постанов та зобов'язання державного виконавця винести у ВП № 585724455 та ВП № 58572321 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
В обґрунтування вимог вказала, що 07 лютого 2019 року Тернопільським апеляційним судом ухвалено постанову, якою змінено рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2018 року, зменшено суму стягнення, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інфляційні втрати в сумі 101 402,93 грн та три відсотки річних в сумі 10065,78 грн.
Постановами відкриті виконавчі провадження за виконавчими документами, в якому невірно зазначено ім'я по-батькові стягувача, а саме: вказано « ОСОБА_1 » замість правильного « ОСОБА_1 », що на думку скаржника є прямою підставою для повернення виконавчих документів стягувачу. Оскільки підставою винесення оскаржуваних постанов про відкриття виконавчих проваджень був виконавчий документ, який не відповідав вимогам закону, просила задовольнити скаргу.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року, у задоволенні скарги відмовлено.
Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що наявність описок у виконавчих листах не може позбавити права стягувача на виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Такі описки є підставою для звернення до суду з заявою про виправлення описок у виконавчому документі. За зверненням стягувача ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 липня 2019 року виправлено помилки у виконавчих листах виданих 06 березня 2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 коштів та понесених судових витрат, де на звороті виконавчих документів виправлено ім'я по-батькові стягувача « ОСОБА_1 » замість помилково зазначеного « ОСОБА_1 ». Відтак права боржника жодним чином не порушені, а тому відсутні підстави для задоволення скарги.
Не погодившись з судовими рішеннями, у грудні 2019 року ОСОБА_1 направила засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2019 року та на постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 рок, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули увагу на те, що під час розгляду скарги на дії державного виконавця допущено в ухвалі суду технічну помилку у зазначенні дати судового рішення місцевого суду, не враховано, що за змістом Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист мав бути обов'язково повернутий стягувачу, а виправлення помилки у виконавчому листі, за яким відкрито виконавче провадження, є порушенням процедури опрацювання виконавчого листа державним виконавцем. Відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, який містить помилку, не відповідає вимогам закону.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.
За правилами частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими
Предметом оскарження у даній справі є постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчих документів, в яких невірно було зазначено ім'я по-батькові стягувача. Аналізуючи обставини справи, суди попередніх інстанцій вказали, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 липня 2019 року виправлено помилки у виконавчих листах, виданих 06 березня 2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 коштів та понесених судових витрат, а саме: на звороті виконавчих документів вважати вірним ім'я по-батькові стягувача « ОСОБА_1 » замість помилково зазначеного « ОСОБА_1 ».
На підставі вищенаведеного суди дійшли висновку, що право боржника не порушене, оскільки в виконавчому листі виправлено технічну помилку в зазначенні імені по-батькові стягувача та кошти стягувалися з боржника на користь саме того стягувача, який був зазначений в рішенні суду, а скасування постанов про відкриття виконавчого провадження лише з формальних причин не може бути перепоною для виконання рішення, яке набрало законної сили.
В свою чергу, доводи касаційної скарги зводяться фактично до переоцінки доказів, що не входить до повноважень суду касаційної інстанції в контексті частини першої статті 400 ЦПК України.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до положень пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на те, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди правильно застосували норми права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Судна підставі пункту 5 частини другої та частини четвертої статті 394 ЦПК України відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частиною п'ятою, пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 15 серпня 2019 року та на постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 про поновлення строку на подання скарги, визнання неправомірними дій головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в частині винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень від 07 березня 2019 року, скасування винесених постанов та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
С. П. Штелик
В. М. Сімоненко