Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 757/55449/18
провадження № 61-5244св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Міністерство охорони здоров'я України, ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного медичного університету імені
О. О. Богомольця на ухвалу Печерського районного суду м. Києва
від 19 листопада 2018 року у складі судді Остапчук Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Чобіток А. О., Борисової О. В.,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України), ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, МОЗ України, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Постановлено проводити розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження. Призначено судове засідання на 18 грудня 2018 року об 11 годині15 хвилин.
Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана та оформлена з додержанням вимог цивільного процесуального законодавства, та підсудна Печерському районному суду
м. Києва.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року апеляційну скаргу Національного медичного університету імені О. О. Богомольця залишено без задоволення, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, оскільки позовна заява подана до суду, розташованого за місцем знаходження одного з відповідачів - МОЗ України, а тому доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції правил підсудності, є безпідставними.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, у якій заявник просив скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року, та передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що при відкритті провадження у справі, суд першої інстанції допустив порушення правил територіальної підсудності, а апеляційний суд зазначене порушення не усунув. Вказував, що цей спір має розглядатися Шевченківським районним судом м. Києва - за місцезнаходженням Національного медичного університету імені
О. О. Богомольця та Міністерства охорони здоров'я України, або Голосіївським районним судом м. Києва - за адресою місця проживання позивача
ОСОБА_1
Відзив на касаційну скаргу подано не було.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції та передана 02 липня
2019 року для розгляду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга Національного медичного університету імені
О. О. Богомольця не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, МОЗ України, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу Національного медичного університету імені О. О. Богомольця від 04 жовтня 2018 року № 30-з «Про звільнення
ОСОБА_1 », поновлення її на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, тобто з позовом, що виник з трудових правовідносин.
Згідно з частиною другою статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Виняток з вказаного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Частиною п'ятнадцятою статті 28 ЦПК України встановлено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Національного медичного університету імені О. О. Богомольця є бульвар Тараса Шевченка, 13, м. Київ, що територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва, а місцезнаходженням МОЗ України є вулиця Грушевського, 7, м. Київ, що територіально відноситься до Печерського району м. Києва.
Ураховуючи наведене, при відкритті провадження у справі суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дотримався правил альтернативної підсудності, оскільки позов подано до суду за місцезнаходженням одного з відповідачів - МОЗ України відповідно до положень частини п'ятнадцятої статті 28 ЦПК України, а тому оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права, є законними та обгрунтованими.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до власного тлумачення норм цивільно-процесуального законодавства.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Касаційна скарга заявника містить клопотання про розгляд справи за участю Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.
Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п'ятої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення. Суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).
Ураховуючи наведене, а також відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, та того, що жоден із суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не дійшов висновку про призначення справи до судового розгляду, клопотання Національного медичного університету імені О. О. Богомольця про розгляд справи за участю заявника не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні клопотання Національного медичного університету імені
О. О. Богомольця про розгляд справи за його участю, відмовити.
Касаційну скаргу Національного медичного університету імені О. О. Богомольця залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Г. І. Усик
С. О. Погрібний
В. В. Яремко