27 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 643/9794/17
провадження № 61-23008ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сайченко Яни Василівни на рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особи: Служба у справах дітей Московського району управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Служба у справах дітей Сумської обласної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, визначення порядку участі у вихованні, припинення стягнення аліментів, стягнення аліментів, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Московського району управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про відібрання дитини, визначення місця проживання дитини,
21 грудня 2019 року адвокат Сайченко Є. В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Московського районного суду м.Харкова від 22 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Київським апеляційним судом прийнято постанову 05 серпня 2019 року, дата складання повного тексту постанови не зазначена. Останній день строку на касаційне оскарження (з урахуванням вихідних днів) припадав на 04 вересня 2019 року.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
До касаційної скарги додана заява, в якій порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Заява мотивовна тим, що повний текст постанови Харківського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року судом сторонам у справі не надсилалась, отримана представником скаржника вперше 21 листопада 2019 року, що підтверджується копією заяви, в якій міститься підпис Сайченко Я. В. про отримання нею копії оскаржуваних рішень.
Копія наданої представником заявника заява не є належним доказом того, що копія оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не надсилалась судом на адресу ОСОБА_1 та отримана її представником вперше лише 21 листопада 2019 року.
У справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція «поважних причин» не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Отже, заявнику необхідно надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку, належні та допустимі докази, які підтверджують зазначені ним причини пропуску строку на касаційне оскарження (довідка суду про порушення судом вимог статті 272 ЦПК України із зазначенням дати отримання стороною у справі копії постанови; копію поштового конверту, що повернувся до суду через невручення), оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день пред'явлення позову - 2017 року) за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору, що підлягає сплаті, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на час звернення позивача до суду) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У частині першій статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2017 року визначено у розмірі 1 600,00 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах (частина шоста статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
У 2017 році ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернувся із позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, визначення порядку участі у вихованні, припинення стягнення аліментів, стягнення аліментів.
Також у 2017 році до суду звернулася ОСОБА_1 із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про відібрання дитини, визначення місця проживання дитини.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22 травня 2019 року первісний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задоволено частково.
Визначено місце проживання дитини, припинено стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини.
В іншій частині первісного позову відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Ціна позову за дві вимоги немайнового характеру (визначення місця проживання дитини, припинення стягнення аліментів) 1 280,00 грн (640,00?2)та одну вимогу майнового характеру за первісним позовом (стягнення аліментів) складає 640 грн.
Ціна позову за дві вимоги немайнового характеру за зустрічним позовом (визначення місця проживання дитини, відібрання дитини) складає 1 280,00 грн (640,00?2).
До касаційної скарги не додана квитанція про сплату судового збору.
Отже, заявнику необхідно надати до Верховного Суду документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у даній справі в розмірі 6 400,00 грн (3 200*200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA678999980000031219207026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
Також скаржнику необхідно надати уточнену касаційну скаргу, в якій прохальна частина повинна бути узгоджена із повноваженнями суду встановленими статтею 409 ЦК України, оскільки в касаційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції, якими задоволено частково первісний позов та відмовлено в задоволенні зустрічного позову. Разом із тим, заявлено клопотання про задоволення зустрічного позову, а щодо вимог за первісним позовом та наслідків щодо його перегляду клопотання не викладено.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сайченко Яни Василівни на рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особи: Служба у справах дітей Московського району управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Служба у справах дітей Сумської обласної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, визначення порядку участі у вихованні, припинення стягнення аліментів, стягнення аліментів, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Московського району управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про відібрання дитини, визначення місця проживання дитини. залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки передбачені законодавством.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров