Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 524/5185/17-ц
провадження № 61-14877св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 листопада 2017 року у складі судді Андрієць Д. Д. та постанову апеляційного суду Полтавської області від 22 січня 2018 року у складі суддів: Кривчун Т. О., Бондаревської С. М., Кузнєцової О. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Аккорд-Тур»,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд-Тур» (далі - ТОВ «Аккорд-Тур») про захист прав споживача.
Позов мотивовано тим, що в березні 2017 року він придбав у ФОП ОСОБА_2 туристичний продукт ТОВ «Аккорд-тур» - «Угорський чардаш! Відень та Будапешт» разом з турпакетом, на суму якого можна було відвідати додаткові екскурсії та програми під час туру. Але безпосередньо під час туру йому було відмовлено у відвіданні програми «Термальні купальні графа Сечені» за рахунок вартості турпакету.
З урахуванням наведеного просив стягнути з відповідача на його користь 1 256 грн 60 коп. майнової шкоди та 2 тис. грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували те, що він не зміг скористатись всіма послугами, які входили до вартості турпакету, з вини відповідача. Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди є похідними від вимог про стягнення матеріальної шкоди, а тому, з огляду на те, що судом було відмовлено у задоволенні вимог позивача про стягнення матеріальної шкоди, правові підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Полтавської області від 22 січня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди, оскільки згідно інформації на Веб-сторінці відповідача вхідні квитки оплачуються додатково та не входять у вартість туристичного пакету, а тому відмова апелянта оплатити вхідний квиток для того, щоб скористатися можливістю відвідати екскурсію «Термальні купальні графа Сечені» та інші альтернативні екскурсії, не є порушенням з боку туроператора ТОВ «Аккорд-тур» порядку надання туристичних послуг, і, відповідно, не є підставою для задоволення вимог апелянта в цій частині. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції не було надано оцінку доказам, наданим на підтвердження того, що відповідач порушив порядок надання туристичних послуг, що призвело до порушення прав туриста як споживача туристичних послуг, є безпідставними та спростовується вищевикладеним. Посилання в апеляційній скарзі на порушення відповідачем положень статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, щодо несправедливості умов договору на туристичне обслуговування від 22березня 2017 року, судом до уваги не приймаються, оскільки для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: умови договору порушують принцип добросовісності; умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; умови договору завдають шкоди споживачеві. З аналізу умов укладеного між сторонами договору на туристичне обслуговування від 22 березня 2017 року не вбачається порушення принципу добросовісності чи істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, його умови є чіткими та однозначними. Окрім того, позивачем не заявлялась позовна вимога про визнання вказаного договору чи окремих його частин несправедливими, недійсними. Договір на туристичне обслуговування від 22 березня 2017 року підписаний сторонами в момент укладення та жодних пропозицій щодо внесення змін до умов договору від ОСОБА_1 до відповідача не надходило. Наведене свідчить про згоду позивача з усіма умовами договору. Оскільки вимога позивача ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди є похідною від вимоги про стягнення матеріальної шкоди, місцевим судом було правомірно відмовлено в її стягненні, оскільки підстав для стягнення матеріальної шкоди з матеріалів справи не вбачається.
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та задовольнити його позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підстави касаційного оскарження обґрунтовано тим, що всього відповідачем йому надано послуг на суму 2 523 грн 40 коп., відповідачем неналежно виконано зобов'язання на суму 1 256 грн 60 коп. Крім того, умови пункту 4.5 договору про те, що у випадку відмови туриста від послуг після початку туру грошова компенсація не передбачена, є несправедливими.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної
інстанцій
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Суди установили, що ТОВ «Аккорд-тур» перебуває у договірних відносинах з ФОП ОСОБА_2 на підставі агентського договору № 11116361 від 02 січня 2013 року, відповідно до пункту 1.1. умов якого ТОВ «Аккорд-тур» доручає, а ФОП ОСОБА_2 зобов'язується надати туроператорові послуги з реалізації третім особам туристичного продукту шляхом укладання з ними договорів на туристичне обслуговування, а також здійснювати фактичні дії, визначені договором, із забезпечення надання туроператором турпродукту.
22 березня 2017 року ОСОБА_1 подав заяву до турагента ФОП ОСОБА_2 на бронювання туристичної поїздки до країн Австрії та Угорщини на період з 08 квітня 2017 року по 11 квітня 2017 рік.
Того ж дня між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , що діяла на підставі агентського договору туроператора ТОВ «Аккорд-Тур» укладений договір на туристичне обслуговування, згідно якого ФОП ОСОБА_2 зобов'язалась, відповідно до заявки на бронювання, забезпечити надання комплексу туристичних послуг (туристичний продукт), а позивач ОСОБА_1 зобов'язався на умовах договору прийняти і оплатити їх.
Відповідно до договору-доручення від 22 березня 2017 року вартість туристичної послуги склала 3 780 грн, які були сплачені ОСОБА_1 .
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За змістом частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно достатті 5 Закону України «Про туризм»туроператори - це юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг.
Згідно із частинами першою, другою статті 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). Додоговору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до статті 297 ГК України одна сторона (комерційний агент) агентського договору зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг)від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.
За змістом статті 25 Закону України «Про туризм» турист має право на отримання передбачених договором туристичних послуг, а у разі невиконання чи неналежного виконання туристичною компанією умов договору - на відшкодування матеріальних і моральних збитків у повному обсязі, якщо договором не передбачено відшкодування у меншому або великому обсязі.
Згідно програми туру «Венгерський чардаш! Вена і Будапешт», яка розміщена на Веб-сторінці відповідача www.akkord-tour.com.ua, зазначено, що другого дня подорожі туристам пропонувалось відвідати на вибір сім екскурсій, із записом про їх зміст, відомостями про вартість екскурсій, а також позначкою про необхідність придбання вхідного квитка.
До екскурсій, запропонованих туристам, було включено екскурсію «Термальні купальні графа Сечені», яку ОСОБА_1 не відвідав, оскільки відмовився придбати вхідний квиток.
Таким чином, разом із основним продуктом турист додатково здійснює доплату до вартості туру у вигляді суми, на яку можна відвідати додаткові екскурсії та програми під час туру. У межах турпакету, який придбав ОСОБА_1 , додатково передбачено оплату вхідних квитків на відвідування додаткових екскурсій та програм під час туру.
Відповідно до пункту 4.5 договору на туристичне обслуговування від 22 березня 2017 року, у випадку відмовлення туриста (незалежно від причин) від яких-небудь послуг в межах програми після початку туру їхня грошова компенсація не передбачена.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком судів щодо відсутності підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування майнової шкоди, оскільки, згідно інформації на Веб-сторінці відповідача вхідні квитки оплачуються додатково та не входять у вартість туристичного пакету, а тому відмова заявника оплатити вхідний квиток для реалізації можливості відвідати екскурсію «Термальні купальні графа Сечені» та інші альтернативні екскурсії не є порушенням з боку туроператора ТОВ «Аккорд-тур» порядку надання туристичних послуг, і, відповідно, не є підставою для задоволення вимог заявника в цій частині.
Безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що умови пункту 4.5 договору про те, що у випадку відмови туриста від послуг після початку туру грошова компенсація не передбачена, є несправедливими, з огляду на таке.
Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.
Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.
Аналізуючи норму статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
З аналізу умов укладеного між сторонами договору на туристичне обслуговування від 22 березня 2017 року не вбачається порушення принципу добросовісності чи істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, його умови є чіткими та однозначними.
Окрім того, позивачем не заявлялась позовна вимога про визнання вказаного договору чи окремих його частин несправедливими, недійсними. Договір на туристичне обслуговування від 22 березня 2017 року підписаний сторонами в момент укладення та жодних пропозицій щодо внесення змін до умов договору від ОСОБА_1 до відповідача не надходило. Наведене свідчить про згоду позивача з усіма умовами договору.
Оскільки вимога позивача ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимоги про відшкодування майнової шкоди, судом було правомірно відмовлено в її стягненні.
(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судове рішення - без змін, тому питання нового розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 22 січня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Сімоненко
А. А. Калараш
С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров
С. П. Штелик