27 грудня 2019 року
Київ
справа №160/1930/19
адміністративне провадження №К/9901/34732/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК СОЛАР» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 160/1930/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК СОЛАР» до Державної фіскальної служби України , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екосолар Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоенергосервіс Дніпро» про визнати протиправними та скасування рішення,-
11 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СК СОЛАР» (згідно з поштовим конвертом) звернулось до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року (справа розглянута за правилами спрощеного провадження) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року (постанова отримана скаржником 09 грудня 2019 року) у справі № 160/1930/19.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, ціни позову, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму на 01.01.2019 становить 1921,00 грн.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 160/1930/19 є визнання протиправним та скасування рішень Державної фіскальної служби України:
- щодо зупинення реєстрації податкових накладних у вигляді:
квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної з порядковим номером
№ 1 від 07.08.2017, реєстраційний номер в ЄРПН № 9175069623;
квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної з порядковим № 1 від
02.11.2017 за № 9254389601
квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної з порядковим № 2 від
02.11.2017 за № 9254402909
квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної з порядковим № 3 від
29.08.2017 за № 9184557446
квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної з порядковим № 4 від
08.11.2017 за № 9254409463
квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної з порядковим № 4 від
29.08.2017 за № 9184555701
квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної з порядковим № 6 від
20.11.2017 за № 9269145079
квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної з порядковим № 8 від
24.11.2017 за № 9269442650
- щодо відмови у прийнятті пояснень та документів, щодо прийняття рішення про
реєстрацію податкових накладних у вигляді квитанції № 1 від 04.02.2018 (вісім
квитанцій)
А також зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «СК СОЛАР».
Відмовляючи Товариству з обмеженою відповідальністю «СК СОЛАР» у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що усі доводи позивача, викладені в обґрунтування позовних вимог, зводяться до відсутності правових підстав для зупинення спірних ПН, проте будучи обізнаним про такі рішення ДФС з моменту отримання відповідних квитанцій, позивачем вирішено оскаржити такі дії (рішення) податкового органу лише після отримання рішень щодо відмови у прийнятті пояснень та документів підприємства з підстав пропуску 365-денного строку для їх подання.
Касаційна скарга не містить вимог щодо необхідності застосування підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СК СОЛАР» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 160/1930/19.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: підписІ.А. Васильєва
підписВ.П. Юрченко
підписТ.М. Шипуліної