27 грудня 2019 року
Київ
справа №826/11954/16
адміністративне провадження №К/9901/34724/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі № 826/11954/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні рішення «Анфер» до головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,-
12 грудня 2019 року Головне управління ДФС у м. Києві (згідно з поштовим конвертом) звернулось до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року (повний текст постанови суду складено 18 листопада 2019 року) у справі № 826/11954/16.
16 грудня 2019 року Головне управління ДФС у м. Києві (безпосередньо через канцелярію суду) надало платіжне доручення № 6632 від 11 грудня 2019 в розмірі 2900,00 грн у справі № 826/11954/16.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, ціни позову, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму на 01.01.2019 становить 1921,00 грн.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 826/11954/16 є визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві № 0014701303 від 16 травня 2016 року.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві № 0014701303 від 16 травня 2016 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем, зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлений Законом термін для такої сплати, а технічна помилка, яка допущена у звіті з єдиного внеску з юридичних осіб, не є правопорушенням у розумінні пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки визначена позивачем сума грошового зобов'язання перерахована до бюджету у визначений Законом строк та у повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції погодився з вищенаведеними висновками суду першої інстанції
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 826/1016/16.
Оскільки, предметом судового розгляду є оскарження рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві № 0014701303 від 16 травня 2016 року, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні рішення «Анфер» застосовано штраф у розмірі 3848,31 грн та нараховано пеню у розмірі 213,81 грн суд касаційної інстанції приходить до висновку про віднесення даної справи до справ незначної складності.
Касаційна скарга не містить вимог щодо необхідності застосування підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі № 826/11954/16
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: підписІ.А. Васильєва
підписВ.П. Юрченко
підписТ.М. Шипуліної