27 грудня 2019 року
Київ
справа №9901/621/19
адміністративне провадження №П/9901/621/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Калашнікової О.В. під час вивчення матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
19 грудня 2019 року ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) звернувся до Верховного Суду із позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (адреса: 03109, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 51/дс-19 від 24 червня 2019 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у допуску до повторного складання кваліфікаційного іспиту у межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року №28/зп-17;
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 107/зп-19 від 24 червня 2019 року в частині відмови ОСОБА_1 у допуску до виконання практичного завдання;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно розглянути подані ОСОБА_1 заяви про складання кваліфікаційного іспиту та виконання практичного завдання, з урахуванням вимог пункту восьмого статті 78 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на те, що вона не відповідає вимогам ст. 122, 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
В той же час, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але таке право не є абсолютним та обмежується на законодавчому рівні, зокрема вимогами щодо дотримання строків звернення до суду за захистом.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено статтею 266 КАС України, відповідно пунктів 1 та 2 частини 4 якої Верховний Суд за наслідками розгляду таких адміністративних справ може визнати акт Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині; зобов'язати вчинити певні дії.
За частиною першою статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За частиною п'ятою статті 122 КАС для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Визначення терміну "публічна служба" закріплено у пункті 17 частини першої статті 4 КАС. За цією статтею публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Тобто, строк звернення позивача до суду з метою оскарження відповідного рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обмежений в один місяць.
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій, серед іншого, просив визнати протиправними та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 51/дс-19 від 24 червня 2019 року та № 107/зп-19 від 24 червня 2019 року в частині, лише 19 грудня 2019 року (відтиск штампу відділення поштового зв'язку), тобто з пропуском місячного строку.
При цьому позивачем не порушено питання поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині вимог про визнання протиправними та скасування рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 51/дс-19 від 24 червня 2019 року та № 107/зп-19 від 24 червня 2019 року в частині, як і не наведено обґрунтованих підстав його пропуску.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
У своїй заяві позивач не вказав ні свого реєстраційного номера облікової картки платника податків, ні номера і серії паспорта.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У свою чергу, частиною другою статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору передбачено Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (надалі - Закон № 3674-VI).
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року становить 1921 грн.
Враховуючи, що у позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру та похідні від них вимоги, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання цього позову у розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Однак, додана до позовної заяви квитанція №5164230 від 19 грудня 2019 року про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн., свідчить про сплату позивачем судового збору в меншому розмірі, ніж визначено законодавством.
Враховуючи викладене, зважаючи, що позовну заяву в частині вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 51/дс-19 від 24 червня 2019 року та № 107/зп-19 від 24 червня 2019 року в частині подано поза межами строку звернення до суду й без заяви про його поновлення, останню слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення встановленого судом недоліку.
Також, позивачу необхідно:
- вказати свій реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта;
- сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. за другу позовну вимогу.
Реквізити для сплати судового збору:
розрахунковий рахунок 31219207026007,
отримувач коштів: УК у Печерському районі/22030102,
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897,
код банку отримувача (МФО): 899998,
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП),
код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", символ звітності банку: 207,
призначення платежу: " 101; судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Касаційний адміністративний суд".
Керуючись статтями 22, 122, 123, 132, 160, 161, 248, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити особі, що подала позовну заяву, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
О.В. Калашнікова,
Суддя Верховного Суду