27 грудня 2019 року
Київ
справа №480/1635/19
адміністративне провадження №К/9901/34877/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі № 480/1635/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
13 грудня 2019 року ОСОБА_1 (згідно з штрих-кодом на поштовому конверті) звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року (повний текст постанови суду складено 18 листопада 2019 року) у справі № 480/1635/19.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке.
Вимоги до касаційної скарги встановлено у статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При поданні позовної заяви (травень 2019 року) фізичною особою до суду першої інстанції (позов майнового характеру) ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму на 01.01.2019 становить 1921,00 грн.
Ціна позову складає 18276,72 грн. Судовий збір за подання позову складає 768,40 грн, а за подання касаційної скарги - 1536,80 грн. (768,40 грн х 200%).
Окрім того, суд розглянувши клопотання ОСОБА_1 щодо звільнення її від сплати судового на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір», статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України та майнового стану скаржника зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Верховний Суд зазначає, що до клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору у справі № 480/1635/19 додано довідку № 4272 від 10.12.2019 на ім'я ОСОБА_1 , про одержання в департаменті соціального захисту населення Сумської міської ради державної соціальної допомоги, як малозабезпеченим сім'ям з 01.10.2019 в розмірі 3883,97 грн.
Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, щодо задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі № 480/1635/19.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, ціни позову, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму на 01.01.2019 становить 1921,00 грн.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 480/1635/19 є визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-4772-54 від 07 лютого 2019 року в розмірі 18276,72 грн
Відмовляючи у задоволені позовної вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-4772-54 від 07 лютого 2019 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в період з 31.03.2008 по 12.03.2019 позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.04.2008 позивача було взято на облік як платника податків. У 2017-2018 роках позивач не подавала звітність про нарахування єдиного внеску.
Крім того, суди вважають безпідставними для скасування вимоги доводи позивача про те що ОСОБА_1 на той час працювала та її роботодавець утримував та перераховував до бюджету єдиний внесок.
Суди зазначили, що сплата роботодавцем такого внеску не виключає обов'язку штатного працівника, який поряд з трудовими відносинами також є фізичною особою-підприємцем, сплачувати ЄСВ у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суд першої інстанції при відмові у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги прийшов до висновку щодо не обґрунтованості позовної заяви з вищенаведених підстав.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Оскільки, предметом судового розгляду є оскарження податкової вимоги № Ф-4772-54 від 07 лютого 2019 року в розмірі 18276,72 грн суд касаційної інстанції приходить до висновку про віднесення даної справи до справ незначної складності.
Касаційна скарга не містить вимог щодо необхідності застосування підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі № 480/1635/19.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: підписІ.А. Васильєва
підписВ.П. Юрченко
підписТ.М. Шипуліної