Іменем України
27 грудня 2019 року
м. Київ
справа №826/2634/17
адміністративне провадження №К/9901/62948/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Желєзний І.В., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2018р. (суддя - Мазур А.С.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018р. (судді - Сорочко Є.О., Літвіна Н.М., Федотов І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» (наказ тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» №42/2 від 01.06.2016р. «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними») про нікчемність правочинів - переказу коштів (трансакції), здійсненого ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016р. в сумі 167 595,00 гривень з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-025-000235371 від 10.05.2016р.» на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , та переказу коштів (трансакції), здійсненого ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016р. в сумі 989,07 гривень з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-025-000235371 від 10.05.2016р.» на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , та застосування наслідків недійсності правочину;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію (зміни та доповнення до Переліку рахунків вкладників) про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування в розмірі 168 584,07 гривень на підставі договору банківського рахунку №980-025-000000175 від 22.10.2014 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 гривень).
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач протиправно не включив її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2018р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018р., позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» (наказ тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» №42/2 від 01.06.2016 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними») про нікчемність правочинів - переказу коштів (трансакції), здійсненого ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 в сумі 167 595,00 гривень з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-025-000235371 від 10.05.2016» на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), та переказу коштів (трансакції), здійсненого ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 в сумі 989,07 гривень з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-025-000235371 від 10.05.2016» на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), та застосування наслідків недійсності правочину.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію (зміни та доповнення до Переліку рахунків вкладників) про ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування в розмірі 168 584,07 гривень на підставі договору банківського рахунку № 980-025-000000175 від 22.10.2014 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 гривень).
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики.
Зокрема посилався на те, що договір позики укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом №4452-VI та Законом України від 07.12.2000 №2121-III "Про банки та банківську діяльність".
Крім того, Уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов'язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VІ.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.10.2014р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний» від 22.10.2014р. №980-025-000000175, відповідно до якого банк по ініціативі клієнта відкрив останній на її ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні для зберігання грошей клієнта та здійснення його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів, а клієнт зобов'язався оплачувати послуги банку.
Постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015р. №917/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» віднесено ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних строком до 180 днів.
10.05.2016р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір від №980-025-000235371 Тип договору «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів щомісячно). Сума договору 167 595 гривень. Строк розміщення коштів по 09.11.2016р.
19.05.2016р. з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» позивачу перераховано: 167 595 гривень з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №980-025-000235371 від 10.05.2016»; 989,07 гривень з призначенням платежу «оплата процентів по договору №980-025-000235371 від 10.05.2016».
На підставі постанови правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» від 23.05.2016р. №14/БТ, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» від 23.05.2016р. №812, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича строком на 1 місяць з 23.05.2016р. по 22.06.2016р.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду строк тимчасової адміністрації продовжено до 22.07.2016р. та продовжено повноваження Уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації до 22.07.2016р. включно.
У подальшому, на підставі постанови правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» від 12.07.2016р. №124-рш, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 12.07.2016р. №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016р. №1702 повноваження ліквідатора публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016р. включно.
Листом №ЗГ1(К)/11512 від 29.09.2016р. відповідач повідомив позивача про те, що вона не включена до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування.
Листом від 29.09.2016р. №ЗГ1(К)/11512/1 відповідач повідомив позивача про те, що переказ коштів (трансакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016р. на рахунок позивача НОМЕР_3: 167 595 гривень з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №980-025-000235371 від 10.05.2016»; 989,07 гривень з призначенням платежу «оплата процентів по договору №980-025-000235371 від 10.05.2016» є нікчемними правочинами підставі п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Не погодившись з такими діями та рішенням Уповноваженої особи Фонду, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Водночас, Уповноваженою особою не надано доказів, які б свідчили, що спірний правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Суди дійшли висновку, що позивач, в розумінні статті 2 Закону №4452-VI є вкладником Банку. У свою чергу, кошти, які надійшли для нього як вкладника за Договором банківського рахунку, відповідно до приписів вказаної норми, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону.
Крім того, суди виходили з того, що вчинення правочину в порушення рішення НБУ про віднесення банку до категорії проблемних не свідчить про порушення закону у розумінні п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI, оскільки операція з перерахування коштів на банківський рахунок позивача здійснена при дотриманні вимог законодавства, що регулює здійснення внутрішньобанківських переказів.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для визнання транзакції по перерахуванню товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016р. коштів на рахунок позивача нікчемними, та як наслідок, невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується частково виходячи з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частина 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16.07.2015 №629-VIII (далі - Закон №629-VIII), який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Такі зміни були внесені до Закону №4452-VI, набули чинності і діяли станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин.
Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних, правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про Національний банк України», може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв'язку із віднесенням таких правочинів (в тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
Водночас, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 №1736-VІІІ (далі - Закон №1736-VІІІ), яким, крім іншого, внесені зміни до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Таким чином, з метою поширення гарантій Закону №4452-VI на законодавчому рівні до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не відповідали поняттю вкладу згідно з чинними законодавством.
У справі, яка розглядається судами встановлено, що правочин по передачі позивачем ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів (позики) та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.
При цьому, кошти позивача відповідають критеріям, визначеним Законом №1736-VІІІ, а тому в силу закону вони прирівнюються до вкладу, а позивач - до вкладника.
Висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2019р. у справі №826/1674/18 і такі висновки враховуються судом під час вирішення даної справи.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, проте з мотивів, викладених у даній постанові.
Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення (наказу) в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним.
Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» (наказ тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» №42/2 від 01.06.2016р.) - підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині, а в решті - зміні в частині мотивів задоволення решти позовних вимог.
Керуючись статтями 349, 351, 354,356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2018р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018р. скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» (наказ тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» №42/2 від 01.06.2016р. «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними») про нікчемність правочинів - переказу коштів (трансакції), здійсненого ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016р. в сумі 167 595,00 гривень з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-025-000235371 від 10.05.2016» на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), та переказу коштів (трансакції), здійсненого ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016р. в сумі 989,07 гривень з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-025-000235371 від 10.05.2016» на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), та застосування наслідків недійсності правочину, а провадження у справі в цій частині закрити.
В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2018р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018р. - змінити в частині мотивів задоволення позову, а в іншій частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає
Судді:
О.П. Стародуб
І.В. Желєзний
В.М. Кравчук