27 грудня 2019 року
Київ
справа №818/572/17
адміністративне провадження №К/9901/36070/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі за розглядом заяви Державної казначейської служби України про поворот виконання рішення суду у справі №818/572/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
Відповідач, Державна казначейська служба України, звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з заявою про поворот виконання судового рішення, в якій просила суд: вирішити питання про поворот виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі № 818/572/17 та стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної казначейської служби України безпідставно перераховану суму коштів у розмірі 86040,00 грн.
В обґрунтування заяви про поворот виконання судового рішення заявник зазначив, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державної казначейської служби України грошових коштів в рахунок компенсації моральної шкоди. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 грошові кошти в рахунок компенсації моральної шкоди в розмірі 86040,00 грн.
На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, Сумським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист про стягнення моральної шкоди в розмірі 86040,00 грн. Платіжним дорученням від 27 серпня 2018 року №2707 Державна казначейська служба України здійснила перерахунок коштів в сумі: 86040,00 грн на користь ОСОБА_1 .
Проте, за результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд прийняв постанову від 8 серпня 2019 року, якою скасував постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі: 86040,00 грн і провадження в цій частині закрив. В решті постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року залишив без змін.
Сумський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 2 жовтня 2019 року, яка залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року, задовольнив заяву Державної казначейської служби України про поворот виконання рішення суду. Допустив поворот виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі №818/572/17.
ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі просить переглянути у касаційному порядку ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі за розглядом заяви Державної казначейської служби України про поворот виконання рішення суду у справі №818/572/17.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Водночас Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову та ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку, а саме ухвали щодо:
повернення заяви позивачеві (заявникові);
відмови у відкритті провадження у справі;
відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності;
залишення позову (заяви) без розгляду;
закриття провадження у справі;
відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;
заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Аналіз положень статті 328 КАС України дає підстави для висновку, що перелік судових рішень, які підлягають оскарженню у касаційному порядку, є вичерпним.
Предметом оскарження в касаційній скарзі визначено ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2019 року про допущення повороту виконання постанови суду і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року за наслідками перегляду в апеляційному порядку вищевказаної ухвали суду першої інстанції.
Ухвали суду першої інстанції, переглянуті в апеляційному порядку, щодо повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення не включено до переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначеного частиною другою статті 328 КАС України.
Оскільки, зазначена ухвала суду першої інстанції не підлягає касаційному оскарженню, а тому і прийнята за наслідками її перегляду постанова суду апеляційної інстанції також не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі за розглядом заяви Державної казначейської служби України про поворот виконання рішення суду у справі №818/572/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не може бути оскаржена.
……………………………
……………………………
……………………………
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду