27 грудня 2019 року
Київ
справа №1140/3390/18
адміністративне провадження №К/9901/35707/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі №1140/3390/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії,
19.12.2019 представником позивача направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі №1140/3390/18.
Скарга подана після закінчення строків, установлених частиною першою статті 329 КАС України.
Одночасно зі скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що в межах строку на касаційне оскарження вже звертався до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на зазначені судові рішення. Однак ухвалами Верховного Суду від 12.11.2019 та 05.12.2019 касаційні скарги було повернуто.
Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.
З матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову у поновленні пенсії, викладене у листі від 04.06.2018 року; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не поновлення пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 року шляхом призначення її відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 позовна заява повернута позивачу на підставі частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду та визнанням неповажними вказані позивачем підстави для поновлення такого строку.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , скасовано ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2019, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи зазначену ухвалу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поновлення порушеного права щодо нарахування та виплати пенсії можливе за минулий час в межах шестимісячного строку звернення до суду.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, викладене у формі листа від 04.06.2018 року №1634.02-03, зобов'язавши поновити виплату раніше призначеної пенсії позивачу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 03 червня 2018 року.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.06.2019, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести йому поновлення та виплату пенсії за віком з 07 жовтня 2009 р. по 03 червня 2018 р. включно шляхом призначення її відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" залишені без розгляду.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи таке рішення виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 03.12.2018, отже позовні вимоги за період з 07.10.2009 до 03.06.2018 слід залишити без розгляду.
На думку суду, вказаний висновок зроблено з правильним застосуванням норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Як встановили суди, предметом спору у цій справі є зобов'язання відповідача провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу з 07.10.2009 року - шляхом призначення її до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", припиненої у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Конституційним Судом України прийнято рішення від 07.10.2009 № 25-рп/2009, відповідно до якого у позивача виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З цього часу відповідач зобов'язаний відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.
Проте наявність обов'язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності дотримання встановлених законом строків звернення до суду, у разі звернення до суду за захистом свого права. Отже, після прийняття та опублікування Рішення від 07.10.2009 № 25-рп/2009 та невідновлення виплати пенсії, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права, а відтак і розпочався відлік строку звернення до суду.
Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що позивач просив провести поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009, а до суду з позовом звернувся 03.12.2018, суди попередніх інстанцій з посиланням на частину третю статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшли правильного висновку про залишення позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання провести поновлення та виплату пенсії за віком за період з 07.10.2009 до 03.06.2018 без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 08.12.2015 (справа №645/2730/15-а), а також Верховного Суду від 31.10.2019 (справа № 160/7699/18).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчить про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі №1140/3390/18.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі № 1140/3390/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук ,
Судді Верховного Суду