27 грудня 2019 року
Київ
справа №240/7904/19
адміністративне провадження №К/9901/28728/19
Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі № 240/7904/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
У 2019 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо ненадання позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду на 49 років за кадастровим номером 1822587900:02:000:0010, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області;
- зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для сінокосіння з послідуючою передачею в оренду на 49 років за кадастровим номером 1822587900:02:000:0010, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області;
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати, понесені на юридичну допомогу.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 позов задоволено частково:
- визнано протиправною відмову відповідача у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за клопотанням від 30.10.2018, оформлену листом від 03.12.2018 № Г-10817/0-6573/0/22-18;
- зобов'язано відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 30.10.2018 щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером №1822587900:02:000:0010 площею 44,1325 га на території Коростишівського району Житомирської області для сінокосіння у користування терміном на 49 років, за результатами якого прийняти рішення із врахуванням положень статті 123 Земельного кодексу України та у встановленій законодавством формі;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
17.10.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2019 касаційну скаргу залишено без руху в зв'язку з несплатою судового збору. Скаржнику надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали
Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2019 клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги задоволено.
На виконання вимог ухвали від скаржника 21.12.2019 надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною першою статті 8 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Підстави, які визначені частиною першою статті 8 Закону 3674-VI, як умови для відстрочення від сплати судового збору, не передбачені для суб'єктів владних повноважень у спірних правовідносинах.
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Станом на 27.12.2019 недоліки касаційної скарги не усунуті. В контексті вимог частини четвертої статті 169, частини другої статті 332 КАС України, якщо скаржник не усунув недоліки, касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
Згідно з частиною другою статті 332 та частиною восьмою статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, суд
Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі № 240/7904/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін