Іменем України
26 грудня 2019 року
Київ
справа №163/210/17
адміністративне провадження №К/9901/15429/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 27.02.2017 (головуючий суддя - А.Л. Гайдук)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 (головуючий суддя - Р.М. Гулид, судді - С.М. Кузьмич, В.З. Улицький)
у справі № 163/210/17
за позовом ОСОБА_1
до Поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Любомльського відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області Пашка Павла Володимировича
про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення, винесених у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати дії відповідача щодо складання постанов у справах про адміністративні правопорушення від 15.01.2017 серії БР №277474 та серії БР №277475 незаконними, визнати постанови у справах про адміністративні правопорушення від 15.01.2017 серії БР №277474 та серії БР №277475 протиправними та скасувати їх, а провадження у справах закрити.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 25.01.2017 приблизно о 17 год 30 хв, керуючи автомобілем марки «Мерседес», р.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Незалежності в м. Любомль, в автомобілі вийшов з ладу двигун, у зв'язку із чим він здійснив вимушену зупинку та за правилами дорожнього руху увімкнув «аварійний сигнал». У цей момент підійшов інспектор Пашко П.В., якому він повідомив про вимушену зупинку, а також про те, що від'їде, однак інспектор, не запропонувавши своєї допомоги, почав вимагати документи, при цьому, які саме не уточнив, хоча при собі він мав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, але інспектору були необхідні якісь документи. Тому вважає, що така вимога поліцейського була незаконною, оскільки правопорушення і доказів не було. Після повторного запуску двигуна, інспектору він повідомив, що буде рухатись далі, однак останній почав перешкоджати руху автомобіля, ставши перед ним, затримував його, бігав по проїжджій частині, вів себе неадекватно, хотів скласти постанову, а не допомогти. Проїхавши далі, він зупинився біля залізничного вокзалу та до його автомобіля знову підійшов цей же інспектор з групою інших інспекторів, які не дотримувались поваги і такту, не представились, погрожували надіти кайданки, затримати, завезти у лікарню для перевірки стану алкогольного сп'яніння та повідомили про складання відносно нього постанови, а не двох постанов. Сам же він просив, щоб постанову склали у його присутності і надали йому її копію або хоча б її підписати, але інспектор сів у своє авто і поїхав. Вважає, що зі сторони поліції допущено ряд порушень, а саме: постанова складена не на нього, а можливо на якусь іншу особу, оскільки дата його народження 29, а не 21 січня, як вказано в постанові; відсутні два свідки, які б підтвердили його відмову від перевірки документів та від підпису у постановах; з правами, які передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, його не ознайомлювали; його дані були виявлені не по спецприладах, а по незахищеному власному телефону інспектора, що є порушенням закону про захист персональних даних; справи розглядались у його відсутності та постанови для підпису йому не надавались; доказів фото-відеофіксації правопорушення не пред'являлось; розгляд справи відбувся 15.01.2017 о 17 год 40 хв, а правопорушення скоєно 15.01.2017 час 18 год 00 хв, тобто до скоєння правопорушення; дві різні постанови були складені в один день, час і хвилину, тобто за одну хвилину розглянуто дві справи, що є неможливим.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 27.02.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017, позов задоволено частково. Постанову поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Любомльського відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області у справі про адміністративне правопорушення серії БР №277474 від 15.01.2017 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн 00 коп скасовано. В решті позову відмовлено.
4. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що відповідачем доведено правомірність винесення ним оскаржуваної постанови серії БР №277475 від 15.01.2017 щодо ОСОБА_1 за ознаками частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі позивач просить рішення судів попередній інстанцій скасувати в частині відмови щодо задоволення позовних вимог про скасування постанови від 15.01.2017 серії БР №277475, а в решті залишити в силі.
6. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує, що відповідачем не доведено правомірності свого рішення, не долучено свідків, відео та фото, на якому видно правопорушення і самого правопорушника.
Позиція інших учасників справи
7. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.06.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
9. Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2019 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні без повідомлення учасників справи.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
10. Постановою поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Любомльського відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області Пашка П.В. серії БР №277475 від 15.01.2017 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн 00 коп за те, що він 15.01.2017 о 18 год 00 хв, керуючи автомобілем марки «Мерседес Віто», р.н.з. НОМЕР_1 , в м. Любомль по вул. Незалежності, здійснив стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушив пункту 8.4. «в» Правил дорожнього руху України.
11. Постановою поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Любомльського відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області Пашка П.В. серії БР №277474 від 15.01.2017 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн 00 коп за те, що він 15.01.2017 о 18 год 00 хв, керуючи автомобілем марки «Мерседес Віто», р.н.з. НОМЕР_1 , в м. Любомль по вул. Незалежності, не пред'явив для перевірки посвідчення водія (відповідної категорії) та реєстраційні документи на даний транспортний засіб, чим порушив вимоги пункту 2.1. «а», «б» Правил дорожнього руху України.
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
12. Частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
13. Пунктом 8.4. «в» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) визначено заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
14. Згідно зі статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
15. Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
17. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
18. Судами встановлено, що на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БР №277474 від 15.01.2017 відповідачем надано відеозапис, згідно якого встановлено, що відповідач пред'явив позивачу, як водію транспортного засобу, що стояв в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена», законну вимогу саме щодо пред'явлення посвідчення водія та документу на транспортний засіб. Зокрема, судами встановлено, що причиною вимушеної зупинки позивача в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена» була не поломка двигуна, а необхідність купити в аптеці ліки для батька, при цьому, аварійний світловий сигнал в його автомобілі увімкнений не був. Поліцейський неодноразово просив пред'явити позивача посвідчення водія та документ на транспортний засіб, а також повідомив про винесення щодо позивача постанови за порушення правил зупинки/стоянки в забороненому місці, вказавши розмір штрафу, порядок його сплати та роз'яснив право і строки на оскарження постанови.
19. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
20. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що відповідачем, на якого в силу частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, покладається обов'язок доказування, доведено правомірність прийнятої постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
21. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновку суду апеляційної інстанції не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.
22. Суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
23. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
24. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Висновки щодо розподілу судових витрат
25. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
26. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 327, 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Любомльського районного суду Волинської області від 27.02.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 у справі № 163/210/17 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк,
Судді Верховного Суду