про відмову у відкритті касаційного провадження
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа №824/299/19-а
провадження №К/9901/24310/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Желєзного І.В., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.04.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 824/299/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, у якому просив:
а) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у виплаті грошової допомоги при призначенні пенсії за віком у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, оформлене листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 28.11.2018 року №1132/08;
б) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що пенсійним органом безпідставно відмовлено у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у 10-кратному розмірі пенсії за віком, оскільки на думку відповідача позивач не працював на день досягнення пенсійного віку в закладі, робота в якому дає право на пенсію за вислугу років, законних підстав для призначення грошової допомоги немає. Зокрема, відповідачем не зараховано до спеціального стажу період роботи позивача у Львівському відокремленому підрозділі Державної установи «Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров'я України» з 21.07.2016 року по 28.05.2018 року.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.04.2019 у позові відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. На обґрунтування вимог апеляційної скарги покликався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного розв'язання спору.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.04.2019 - без змін.
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.04.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 824/299/19-а.
Ухвалою Верховного Суду від 05.09.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху через несплату скаржником судового збору у встановлених законом поряду та розмірі.
На виконання вказаної вище ухвали до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучена квитанція про сплату судового збору від 13.09.2019 № 131 на суму 100 грн.
Отже, недоліки касаційної скарги усунуті в строк, встановлений Судом.
Водночас дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Спір у цій справі виник через ухвалення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області рішення про відмову у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги під час призначення пенсії за віком у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, яка оформлена листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 28.11.2018 року № 1132/08. Тому з огляду на те, що предметом спору є рішення про відмову виплатити грошову допомогу, ця справа є справою незначної складності відповідно до пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.
Водночас за пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У касаційній скарзі заявник зазначає про обставини, на підставі яких Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області мусило, на думку ОСОБА_1 , призначити та виплатити йому грошову допомогу під час призначення пенсії за віком у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, а також надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам.
Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності. Скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.
На підставі викладеного вище, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.04.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 824/299/19-а.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя І.В. Желєзний
Суддя А.І. Рибачук