Іменем України
26 грудня 2019 року
Київ
справа №367/8573/17
адміністративне провадження №К/9901/29648/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Стеценка С. Г.,
суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 (головуючий суддя Бужак Н. П., судді: Костюк Л. О., Файдюк В. В.),
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - УПФ, Ірпінський ВП ГУ НП відповідно, відповідачі), в якому просив: визнати неправомірними дії Ірпінського ВП ГУ НП (ліквідаційної комісії) по наданні ОСОБА_1, довідки про грошове забезпечення роботи в зоні відчуження в період з 08.05.1986 по 18.05.1986 (всього 11 днів) без урахування належних йому виплат (далі - спірні дії); зобов'язати Ірпінський ВП ГУ НП (ліквідаційну комісію) на підставі проведеного розрахунку нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , недоплачену суму коштів, 2337,53 крб. (далі - спірні кошти); зобов'язати Ірпінський ВП ГУ НП (ліквідаційну комісію) видати ОСОБА_1 , довідку про заробітну плату за роботу в зоні ЧАЕС з 08.05.1986 по 18.05.1986 з урахуванням невиплачених сум, а саме: подвійної заробітної плати з розрахунку 215,25 крб.-г31х2 = 13,88 крб х 11 = 152,68 крб.; премії за роботу в зоні відчуження з 08.05.1986 по 18.05.1986 - 500 крб.; за радіоактивне переопромінення в період з 26.04.1986 по більше 50 мілізівертів (у мене 277,6 мілізівертів) - 615 крб.; добові - 3,50крб. х 11 днів = 38,5 крб.; за харчування - 2,85крб х 11 днів = 31,35 крб.; за переопромінення 1986-87 рр. в 25 бер у мене (27,76 бер) за по 18.05.1986; одноразової винагороди в сумі 1000 крб. Разом 2337,53 крб. (далі - спірна довідка).
2. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач вказував на те, що розмір його заробітної плати, на підставі якої обчислено пенсію, не відповідає вимогам законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, у зв'язку з чим пенсійна виплата здійснюється не в повному обсязі й це призводить до порушення його прав відповідачами.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 02.02.2018 (головуючий суддя - Саранюк Л. П.) позов задоволено.
4. Також, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 26.07.2019 (головуючий суддя Саранюк Л. П.) відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУ НП) про виправлення описки у вищезгаданому рішенні суду першої інстанції.
5. Заявник оскаржив вищевказану ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 апеляційну скаргу ГУ НП повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
7. Постановляючи таку ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник, у межах встановленого судом строку, не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, а відтак її належить повернути особі, яка її подала.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи
8. Не погоджуючись із вказаною вище ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до апеляційного суду.
9. Мотивуючи вимоги касаційної скарги, ГУ НП наполягає на відсутності у суду апеляційної інстанції передбачених процесуальним законом підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки, як наголошує відповідач, документи стосовно усунення виявлених апеляційним судом недоліків на виконання вимог оскаржуваної ухвали були здані представником на пошту до закінчення строку, встановленого судом, а саме - 09.10.2019, тоді як вказаний строк закінчувався 10.10.2019 включно. Спираючись на наведене, а також звертаючи увагу на положення статті 120 КАС України, яка регламентує правила обчислення процесуального строку, ГУ НП вважає, що висновки апеляційного суду про наявність підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, є передчасними.
10. Своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу учасники справи не скористались.
ІV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
11. До Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, для розгляду якої, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.
12. Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
13. Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2019 справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 21.12.2019.
V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
14. 24.07.2019 до Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява Головного управління Національної поліції в Київській області про виправлення описки у рішенні цього ж суду від 02.02.2018.
15. Вказана заява мотивована тим, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, помилково зобов'язав вчинити певні дії саме Ірпінський ВП ГУ НП (замість належного до такого зобов'язання органу - Ірпінського РВ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області), який не є правонаступником міліції або структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України.
16. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 26.07.2019 у задоволенні зазначеної заяви ГУ НП відмовлено.
16.09.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ГУ НП на наведену вище ухвалу суду першої інстанції.
17. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 (суддя - доповідач Бужак Н. П.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, оскільки така, як встановлено судом апеляційної інстанції, була подана після закінчення строку, передбаченого статтею 295 КАС України, й скаржник не порушував питання про його поновлення, а також з огляду не невідповідність апеляційної скарги вимогам пунктів 3, 4, 5, 8 частини другої статті 296 цього ж Кодексу.
18. Зокрема, в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду вказано, що відповідач порушує питання про оскарження рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02.02.2018, однак, подаючи апеляційну скаргу 06.09.2019, тобто поза межами строку, встановленого статтею 295 КАС України, не заявив клопотання про його поновлення.
19. Скаржникові встановлено десятиденний з моменту отримання ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
20. Як вбачається з наявного у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019, якою залишено без руху апеляційну скаргу, отримана уповноваженою особою ГУ НП 30.09.2019, про що у зазначеному документі проставлена відповідна відмітка.
21. Разом з тим, як зазначає апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі, відповідач, у встановлений судом строк, недоліки апеляційної скарги не усунув, у зв'язку з чим остання повернута особі, яка її подала.
VI. Позиція Верховного Суду
22. Так, у відповідності до вимог частин першої, другої, третьої, п'ятої статті 298 КАС України, апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
23. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
24. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
25. Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
26. В свою чергу, згідно з приписами частин першої - третьої, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
27. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
28. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
29. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
30. Поряд із цим, за визначенням частини першої статті 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
31. При цьому, за приписами частини першої статті 120 КАС України, яка унормовує питання, пов'язані з обчисленням процесуального строку, встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
32. Згідно з частиною дев'ятою зазначеної статті КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
33. У даному ж випадку, судом апеляційної інстанції відповідачу встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги - упродовж десяти днів з моменту отримання ухвали суду, яка, як підтверджується матеріалами справи, вручена скаржникові 30.09.2019.
34. Отже, зважаючи на приписи статті 120 КАС України, останнім днем строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, поданої відповідачем, є 10.10.2019 включно.
35. В той же час, скаржником, до закінчення цього строку та на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, на пошту були здані документи, а саме - уточнена апеляційна скарга, до якої, окрім іншого, додано й документ про сплату судового збору (платіжне доручення).
36. Вказані документи, як свідчать наявні у справі матеріали, зареєстровані у канцелярії апеляційного суду в той самий день, що й постановлена оскаржувана ухвала, до того ж, у межах визначеного частиною п'ятою статті 298 строку для вирішення судом питання про повернення апеляційної скарги, однак не були взяті до уваги судом апеляційної інстанції, у зв'язку з чим його висновки щодо неусунення скаржником недоліків, а відтак й стосовно наявності підстав для повернення апеляційної скарги - є передчасними.
37. Більше того, як слідує зі змісту апеляційної скарги відповідача, як у первинній, так і в уточненій редакціях, останній не порушує питання про оскарження рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02.02.2018, а висловлює незгоду лише щодо ухвали цього ж суду від 26.07.2019, у зв'язку з чим, у суду апеляційної інстанції не було заснованих на законі підстав для залишення скарги без руху в частині недоліків стосовно неподання ГУ НП клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення, ухваленого по суті даного спору.
38. Що ж стосується інших недоліків, про необхідність усунення яких зазначав суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі, зокрема, щодо невиконання скаржником вимог пунктів 3, 4, 5, 8 частини другої статті 296 КАС України, Верховний Суд вказує таке.
39. Названими вище приписами статті 296 КАС України передбачено, що в апеляційній скарзі зазначаються, окрім іншого: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
40. Разом з тим, Верховний Суд зауважує, що усі передбачені пунктами 3, 4 частини другої статті 296 КАС України реквізити учасників справи і скаржника містились у матеріалах справи, яка перебувала у розпорядженні суду апеляційної інстанції, а також доданих до апеляційної скарги документах, при цьому, як вбачається зі змісту останньої, така містила повну інформацію про судове рішення, яке оскаржується, а також вимоги до суду апеляційної інстанції, виклад яких давав можливість визначити їх суть.
41. Колегія суддів звертає увагу й на те, що у тексті апеляційної скарги була вказана й дата отримання копії ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 26.07.2019, яка оскаржується, а саме - 23.08.2019, на підтвердження чого додавались відповідні докази. Вказане не враховано апеляційним судом, у зв'язку з чим підстави для залишення апеляційної скарги, передбачені пунктом 8 частини другої статті 296 КАС України, були відсутні.
42. За наведеного, Верховний Суд констатує, що апеляційна скарга, хоча й формально містила певні недоліки, однак такі не мали вирішального значення й не перешкоджали прийняттю апеляційної скарги до провадження.
43. Колегія суддів враховує й правозастосовчий висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №761/5894/17, де касаційний суд, з урахуванням практики застосування Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ) статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР (далі Конвенція), зазначив наступне.
44. Відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
45. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).
46. Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
47. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Белле проти Франції від
04.12.1995). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах Белле проти Франції від 04.12.1995 та Нун'єш Діаш проти Португалії від 10.04.2003).
48. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії від 28.10.1998).
49. За правилами пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
50. Своєю чергою, за приписами частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
51. Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому її слід скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
52. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області - задовольнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 - скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С. Г. Стеценко,
А. І. Рибачук,
Л. В. Тацій,
Судді Верховного Суду