ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
27 грудня 2019 року Справа № 923/397/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. за участю секретаря судового засідання Борхаленко О. А.,
розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду (вх. № 2382/19 від 23.12.2019) у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро
до: Приватного акціонерного товариство "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон
про стягнення заборгованості за договором поставки
за участю представників сторін:
від позивача: Кириченко Л.О. - адвокат
від відповідача: не з'явився
Рішенням господарського суду Херсонської області від 29.08.2019 по справі № 923/397/19, за позовом ТОВ «Український трубний завод» до АТ «Херсонська ТЕЦ» про стягнення заборгованості за договором № 115 про закупівлю товару від 02 травня 2018 року, позовні вимоги задоволено частково.
На підставі зазначеного рішення 03.10.2019 видано два накази №№ 923/397/19 про примусове виконання рішення, за якими:
- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 12, код ЄДРПОУ 00131771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" (49069, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26-Б, офіс 217, код ЄДРПОУ 34313966) заборгованість за Договором № 115 про закупівлю товару від 02 травня 2018 року у сумі 587 457,32 грн., з яких 555 905,50 грн. - сума основного боргу, 7813,14 грн. - три відсотки річних, 23 738,68 грн. - інфляційні втрати;
- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 12, код ЄДРПОУ 00131771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" (49069, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26-Б, офіс 217, код ЄДРПОУ 34313966) 8811,87 грн. витрат по сплаті судового збору.
23.12.2019 за вх. № 2382/19 до канцелярії суду від Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 24.12.2019 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про відстрочення виконання рішення суду та призначено розгляд заяви Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" на 27.12.2019, при цьому явка сторін не визнавалась обов'язковою.
У призначене судове засідання прибув тільки представник позивача, який заперечував проти задоволення заяви Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про відстрочення виконання рішення суду, зазначив щодо негативних наслідків для Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" при затримці виконання рішення.
Представник заявника в судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками справи докази, суд прийшов до висновку про відмову у задоволення заяви боржника, у зв'язку з наступним.
В обґрунтування заяви про відстрочку та розстрочку виконання рішення боржник посилається на те, що станом на 01.12.2019 року на акціонерному товаристві «Херсонська теплоелектроцентраль» склалась критична ситуація в частині виплати заробітної плати працівникам підприємства, оплати податків та зборів, проведення підготовки до опалювального сезону 2019-2020 років, внаслідок прийняттям та введенням в дію постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 року № 217 «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків і з гарантованим постачальником природного газу» (зі змінами) та Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 14 травня 2015 року № 423-УІІІ. АТ «Херсонська ТЕЦ» зазначає про неможливість виконання рішення суду, оскільки має в першу чергу виконати зобов'язання з виплати заробітної плати працівникам, а крім того стягнення суми заборгованості з АТ «Херсонська ТЕЦ» може призвести до дестабілізації роботи підприємства, в тому числі у зв'язку із вжиттям виконавцем заходів, направлених на виконання рішення суду, зокрема шляхом накладення арештів на майно та грошові кошти боржника. Зазначене унеможливить здійснення інших обов'язкових платежів, необхідних для забезпечення безперебійної роботи підприємства, таких як: заробітна палата, податки. В якості доказів, заявник посилається на довідку від 01.12.2019 про заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 14697010,98 грн., звіт про власний капітал за 9 місяців 2019, звіт про рух грошових коштів за 9 місяців 2019, звіт про фінансові результати за 9 місяців 2019, баланс станом на 30.09.2019.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, суд виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Положеннями статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вирішення питання щодо надання чи відмови в наданні відстрочки та/або розстрочки виконання рішення суду є суб'єктивним правом суду, яке останній приймає на власний розсуд шляхом оцінки наданих сторонами доказів.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Отже, виходячи із наведеного вище, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.
При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналіз процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду, вказує, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку та розстрочку виконання судового рішення з об'єктивними, переборними - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Як роз'яснено пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності. Відстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав, оскільки у випадку надання такої відстрочки рішення суду взагалі б не виконувалось цілий рік. Відповідачем не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду. При цьому відповідачем не подано доказів вчинення будь-яких дій щодо хоча б часткового виконання рішення суду у даній справі. Крім того, відповідачем не надано доказів, які б передбачали зміну фінансового становища відповідача протягом наступного року, на який заявник просить відстрочити виконання рішення.
Враховуючи наведене суд відмовляє у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» про надання відстрочки виконання рішення по справі № 923/397/19.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 234, 245, 331 ГПК України, господарський суд
1. Відмовити у задоволенні заяви (вх. № 2382/19 від 23.12.2019) Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» про відстрочення виконання рішення суду по справі № 923/397/19.
Відповідно до приписів ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання повного тексту ухвали, відповідно до приписів ст. 255, 256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.12.2019.
Суддя В.П.Ярошенко