23 грудня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/788/19
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "100Шин+" (02094, м. Київ, просп. Юрія Гагаріна, 23, ідентифікаційний код - 38012976) про видачу судового наказу №71 від 12.12.2019р. на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агротранс" (47400, Тернопільська обл., Лановецький район, м. Ланівці, вул. Загребельна, 5, ідентифікаційний код - 38422892) заборгованості у сумі 101 972,16 грн., з яких: 99 200,00 грн. - сума основного боргу за поставлений товар згідно Договору №ЛТШ-2070 від 07.08.2019р., 2 527,59 грн. - пеня за несвоєчасну сплату боргу за поставлений товар, 244,60 грн. - 3% річних за користування чужими коштами, відмовляє у його видачі. При цьому, суд виходив із наступного:
- згідно з ч. 2 ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо;
- ч. 1 ст. 147 ГПК України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу;
- згідно статті 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір;
- відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;
- згідно з вимогами ч. ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України, у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Крім основної суми боргу за поставлений товар у сумі 99 200,00 грн. за договором №ЛТШ-2070 від 07.08.2019р., заявлено до стягнення 244,60 грн. - 3% річних, у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору. Вимоги про сплату передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням.
Заявником, окрім суми основного боргу за поставлений товар, заявлено також вимогу щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату боргу за поставлений товар у сумі 2 527,56 грн., які за своєю правовою природою також не є основним зобов'язанням, тобто вимога заявника в частині стягнення 3% річних та пені не відповідає вимогам ч. 1 ст. 148 ГПК України.
Також суд звертає увагу на те, що у видатковій накладній №7163 від 21.10.2019р. на суму 99 200,00 грн. у графі «отримав(ла)» міститься підпис особи, яка підписалась замість директора ОСОБА_1 , що не дає можливості ідентифікувати особу, яка отримала товар, а також на копії видаткової накладної не видно печатки ТОВ "Захід-Агротранс", що не свідчить про безспірність заявлених вимог.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, які підтверджують відсутність спору (безспірність вимог).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку
Враховуючи викладене, керуючись ст. 12, ст. ст. 147, 148, 150, п. п. 3 ч. 1 ст. 152, ч. ч. 1, 2 ст. 153, ст. ст. 234, 235 ГПК України, господарський суд
1. У видачі судового наказу за заявою №71 від 12.12.2019р. Товариства з обмеженою відповідальністю "100Шин+" (02094, м. Київ, просп. Юрія Гагаріна, 23, ідентифікаційний код - 38012976) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агротранс" (47400, Тернопільська обл., Лановецький район, м. Ланівці, вул. Загребельна, 5, ідентифікаційний номер - 38422892) заборгованості у сумі 101 972,16 грн., з яких: 99 200,00 грн. - сума основного боргу за поставлений товар згідно Договору №ЛТШ-2070 від 07.08.2019р., 2 527,59 грн. - пеня за несвоєчасну сплату боргу за поставлений товар, 244,60 грн. - 3% річних за користування чужими коштами - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня складення її повного тексту (23.12.2019р.) через Господарський суд Тернопільської області або безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Суддя М.С. Стадник