Рішення від 07.11.2019 по справі 921/124/18

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 листопада 2019 року м. ТернопільСправа № 921/124/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Приватного підприємства “ТЕРНЕЛІТ-1”, вул. Чумацька, буд. 1, м. Тернопіль, 46009

про стягнення вартості частки учасника приватного підприємства при виході з приватного підприємства

За участі представників:

Позивача: Безп'ятчук Світлана Фридрихівна, паспорт № МС218874 від 06.11.18,

адвокат Осів Павло Володимирович, посвідчення адвоката України №000295 від 24.05.2018;

Відповідача: не з'явився.

1. Судові процедури.

1.1. Повідомлення учасників про справу

та фіксування судового процесу.

Сторони, за правилами статей 120, 121 ГПК України, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку.

У судових засіданнях позивачу та його представнику роз'яснено права та обов'язки учасників та сторін справи, форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог ГПК України.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд” на диски CD-R, серійний номер LH3117VC07115818D4, N127VF25D8135305B2, N126VL28D8192376A1, MAP636VK12191085.

1.2. Суть справи.

05.04.2019 позивач - ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою (Вх. №141 від 05.04.2018) до відповідача Приватного підприємства “ТЕРНЕЛІТ-1” про стягнення ринкової вартості частини майна ПП "Тернеліт - 1", пропорційну частці ОСОБА_1 (14,59%) у статутному капіталі в сумі 385 998,88 грн.

1.3.Залишення позовної заяви без руху

та відкриття провадження у справі.

Розпорядженням начальника загального відділу від 05.04.2018, відповідно до автоматизованого розподілу справ, справу №921/124/18 передано на розгляд судді Гевко В.Л.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 (Вх.№141 від 05.04.2018) залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

20 квітня 2018 року через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 20.04.2018 (Вх.№9961 від 20.04.2018), з якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 10 квітня 2018 року.

Ухвалою суду від 23.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.Розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання, вперше призначено на 08 травня 2018 року, відкладалося на 29 травня 2018 року, на 19 червня 2018 року та на 03 липня 2018 року.

1.4.Розгляд заяви позивача про витребування доказів

у відповідача - ПП “ТЕРНЕЛІТ-1”.

05.05.2018 року на адресу господарського суду надійшла заява від позивача про витребування, на підставі ст.81 ГПК України, у відповідача - ПП “ТЕРНЕЛІТ-1” доказів, а саме : Статуту СМП фірма "Елегант" в редакції, чинній з 21.01.1993 року до 03.04.2006 року разом з усіма додатками та змінами, які затверджувались протягом даного періоду; Статуту ПП "Елегант-Люкс" у редакції чинній з 04.04.2006 року до 25.09.2017 року разом із усіма додатками та змінами, які затверджувались протягом даного періоду; Статуту ПП “ТЕРНЕЛІТ-1” у редакції, чинній на момент звернення з даними позовом до суду; фінансову звітність відповідача за 2017 року.

У підготовчому засіданні 08 травня 2018 року присутні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, а також підтримали заяву№б/н від 05.05.2018 (вх.№10645 від 05.05.2018) про витребування доказів у відповідача - Приватногопідприємства “ТЕРНЕЛІТ-1”, а саме : Статуту СМП фірма "Елегант" в редакції, чинній з 21.01.1993 року до 03.04.2006 року разом з усіма додатками та змінами, які затверджувались протягом даного періоду; Статуту ПП "Елегант-Люкс" у редакції, чинній з 04.04.2006 року до 25.09.2017 року разом із усіма додатками та змінами, які затверджувались протягом даного періоду; Статуту ПП “ТЕРНЕЛІТ-1” у редакції, чинній на момент звернення з даними позовом до суду; фінансову звітність за 2017 року.

В силу ч.2 ст.81 ГПК України у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У судовому засіданні 08.05.2019 суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про витребування доказів, встановивши, що вона відповідає вимогам статей 80, 81 ГПК України, задовольнив подану заяву, про що у нарадчій кімнаті постановлено ухвалута у порядку статті 80-81 ГПК України зобов'язав відповідача - Приватне підприємство “ТЕРНЕЛІТ-1”, вул. Чумацька, буд. 1, м. Тернопіль,в строк до 29 травня 2018 року надати суду докази, а саме:

Статут СМП фірма "Елегант" в редакції, чинній з 21.01.1993 року до 03.04.2006 року разом з усіма додатками та змінами, які затверджувались протягом даного періоду;

Статут ПП "Елегант-Люкс" у редакції, чинній з 04.04.2006 року до 25.09.2017 року разом із усіма додатками та змінами, які затверджувались протягом даного періоду;

Статут ПП “ТЕРНЕЛІТ-1” у редакції, чинній на момент звернення з даними позовом до суду;фінансову звітність за 2017 року.

1.5.Призначення експертизи у справі.

19.06.2018 позивач - ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Тернопільської області із заявою №б/н від 19.06.2018 (вх.№12664 від 19.06.2018) про призначення, в порядку статей 99-100 ГПК України, експертизи.

Одночасно заявою від 19.06.2018 (вх.№12665 від 19.06.2018) позивачем долучено до матеріалів справи копії письмових документів, а саме:

- копію протоколу №1/2017 Зборів Засновників ПП "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" від 27.03.2017 (оригінал у ПП "ТЕРНЕЛІТ-1");

- копію протоколу №2/2017 Зборів Засновників ПП "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" від 11.04.2017 (оригінал у ПП "ТЕРНЕЛІТ-1");

- копію протоколу №3/2017 Зборів Засновників ПП "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" від 17.08.2017 (оригінал у ПП "ТЕРНЕЛІТ-1");

- копію протоколу №4/2017 Зборів Засновників ПП "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" від 21.09.2017 (оригінал у ПП "ТЕРНЕЛІТ-1");

- копію Статуту СМП Фірми "ЕЛЕГАНТ", затвердженого 22.08.2002(оригінал у ПП "ТЕРНЕЛІТ-1");

- копію Статуту СМП Фірми "ЕЛЕГАНТ", затвердженого 11.01.2006(оригінал у ПП "ТЕРНЕЛІТ-1");

- копію Додатку №1 до Статуту ПП"ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" від 07.03.2009 (оригінал у ПП "ТЕРНЕЛІТ-1");

- копію Статуту ПП "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС", затвердженого 11.04.2017(оригінал у ПП "ТЕРНЕЛІТ-1");

- копію Статуту ПП "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС", затвердженого 17.08.2017(оригінал у ПП "ТЕРНЕЛІТ-1").

02.07.2018 представником позивача подано заяву (вх.№13237 від 02.07.2018)про призначення комплексної економічно-товарознавчої експертизи, на вирішення якої просить поставити наступні питання :

- які активи, згідно з балансом, складеним на кінець першого кварталу 2017 року, були наявні в ПП "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" ;

- який був розмір зобов'язань ПП "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" станом на кінець першого кварталу 2017 року ;

- яка ринкова вартість встановлених активів ПП "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" (окрім нежитлового приміщення) станом на 22 березня 2017 року ;

- яка ринкова вартість чистих активів ПП "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" станом на 22 березня 2017 року.

Також, у зазначеній заяві позивач просив повторно витребувати у відповідача бухгалтерські документи (фінансову звітність), а саме : баланс підприємства станом на кінець першого кварталу 2017 року.

Заява мотивована необхідністю проведення експертної оцінки майна із визначенням ринкової вартості нежитлового приміщення, загальною площею 53,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Тернопіль, вул.Руська,34, станом на 27.03.2017 рік (дату проведення Загальних зборів засновників) та станом на 11.04.2017 рік (дату внесення змін про вихід засновників з підприємства у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, та громадських формувань), що дасть можливість в подальшому провести розрахунок та визначити дійсну частку, яка підлягає сплаті позивачу, на підставі ч.1 ст.54 Закону України "Про господарські товариства" та у зв'язку із його виходом із учасників підприємства.

У підготовче судове засідання 03 липня 2018 року позивач та його представник - прибули, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, також підтримали заяву від 02.07.2018 (вх.№13237 від 02.07.2018) про призначення експертизи щодо визначення ринкової вартості нежитлового приміщення, загальною площею 53,2 кв.м, в якій, також, зазначено перелік питань, які слід поставити на вирішення експерту.

Відповідач - Приватне підприємство “ТЕРНЕЛІТ-1” явку свого уповноваженого представника у підготовче засідання не забезпечило жодних пояснень заперечень чи документів щодо проведення експертизи не надало.

Відповідно до ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від03 липня 2018 року задоволено заяву позивача про призначення у справі експертизи від 02.07.2018 (вх.№13237 від 02.07.2018) частково. Призначено у справі №921/124/18 комплексну судову економічну, будівельно-технічну та товарознавчу експертизу, та на вирішення експерта поставлено такі питання:

- яку вартість, відповідно до фінансово-бухгалтерських документів, становила вартість усього майна (активів), що належала приватному підприємству "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 14047347), правонаступником якого є відповідач - Приватнепідприємство “ТЕРНЕЛІТ-1” (код ЄДРПОУ 14047347), у тому числі основних засобів, зокрема, і нежитлових приміщень, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства, станом на 22.03.2017року та на 25.03.2017 року?

- яку дійсну (ринкову) вартість становила вартість усього майна (активів), що належала приватному підприємству "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 14047347), правонаступником якого є відповідач - Приватнепідприємство “ТЕРНЕЛІТ-1”(код ЄДРПОУ 14047347), у тому числі основних засобів, зокрема, і нежитлових приміщень, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства, станом на 22.03.2017року та на 25.03.2017 року?

- яку вартість, відповідно до фінансово-бухгалтерських документів, становить частина майна (вартість активів) приватного підприємства "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 14047347), правонаступником якого є відповідач - Приватнепідприємство “ТЕРНЕЛІТ-1”(код ЄДРПОУ 14047347), пропорційно частці у статутному капіталі приватного підприємства "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 14047347) учасника - позивача ОСОБА_1 станом на 22.03.2017року та станом на 25.03.2017 року?

- яку дійсну (ринкову) вартість становить частина майна (вартість активів) приватного підприємства "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС"(код ЄДРПОУ 14047347), правонаступником якого є відповідач - Приватнепідприємство “ТЕРНЕЛІТ-1”, пропорційно частці у статутному капіталі приватного підприємства "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" учасника - позивача ОСОБА_1 станом на 22.03.2017року та станом на 25.03.2017 року?

Проведення експертизи доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Січових Стрільців, 4, м. Тернопіль).

Оплату за проведення експертизипокладено напозивача - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи.

1.6.Розгляд клопотань експерта.

Тернопільське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз звернулося до Господарського суду Тернопільської області з клопотанням (лист №777/18-22 від 02.08.2018, вх. №15105 від 06.08.2018), в якому просило погодити строк виконання вказаної експертизи у порядку черговості надходження матеріалів справи до відділення, у термін понад три місяці.

Також, Тернопільське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз звернулося до Господарського суду Тернопільської області з клопотанням (лист №777/18-22 від 02.08.2018, вх. №15104 від 06.08.2018), про оплату за проведення судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.07.2018 року.

Одночасно, Тернопільське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз звернулося до Господарського суду Тернопільської області з клопотаннямексперта (лист №777/18-22 від 02.08.2018, вх. №15106 від 06.08.2018), про надання документів, необхідних для проведення судово-економічної експертизи, а саме фінансову звітність ПП "Елегант-люкс" станом на 31 грудня 2016 року та 31 березня 2017 року.

Суд, розглянувши у судовому засіданні 20.08.2018 подані заяви експерта від 02.08.2018 та від 13.08.2018 про погодження строку проведення експертизи, оплати за експертизу та витребування доказів для проведення експертизи ухвалив : погодити продовження строку проведення судової експертизи призначеної у справі згідно ухвали суду від 03.07.2018 № 921/124/18 у строк понад три місяці; - зобов'язав позивача - Безп'ятчук ОСОБА_2 Фридрихівну оплатити вартість експертизи, докази чого надати суду; зобов'язав відповідача - Приватне підприємство “ТЕРНЕЛІТ-1” надати у Господарський суд Тернопільської області або вказати причини з яких вони відсутні у відповідача, бухгалтерські документи (фінансову звітність) ПП «Елегант-люкс» станом на 31 грудня 2016 року та 31 березня 2017 року. Провадження у справі № 921/124/18 на час проведення експертизи зупинено.

26.11.2018 на адресу суду від Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання (лист №776/18-22 від 20.11.2018, Вх.№21667 від 26.11.2018), в якому експерт просить узгодити правильну адресу відповідача по справі. Дане клопотання мотивоване тим, що 20.11.2018 повинно було відбутися натурне обстеження нежитлових приміщень по вул. Руська, 34 у м. Тернополі, згідно ухвали Господарського суду Тернопільської області від 03.07.2018 по даній справі. Однак, прибувши на місце огляду, двері та вікна перукарні за даною адресою були зачинені.

Також, у вищезазначеному клопотанні зазначено, що до Тернопільського відділення КНДІСЕ, 19.11.2018 надійшло повернення з Укрпошти клопотання експерта щодо призначення огляду із зазначенням відсутності адреси одержувача, тобто відповідача ПП “Тернеліт” по вул. Чумацька, 1 у м. Тернополі, поштовий індекс 46009.

10.12.2018 ОСОБА_1 подано клопотання (Вх.№22590 від 10.12.2018) про долучення до матеріалів справи повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (№501/5 від 10.12.2018), видане головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Конопадою Мар'яною Іванівною.

Ухвалою суду від 18.12.2018 призначено судове засідання по розгляду клопотання Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про уточнення адреси відповідача у справі та стосовно повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання, без поновлення провадження у справі на 28 грудня 2018 року о 12 год. 00 хв., яке відкладалося на 11.01.2019.

Додатково до поданих клопотань, 26.11.2018 та 11.01.2019 Тернопільське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз звернулось до Господарського суду Тернопільської області із листом №776/18-22 від 20.11.2018 року (вх.№21667 від 26.11.2018 року) та повторно листом №776/18-22 від 28.12.2018 (вх.№638 від 11.01.2019) про забезпечення безперешкодного доступу експерта для проведення обстежень об'єкта дослідження - нежитлового приміщення, загальною площею 53,2 кв.м, яке знаходиться за адресою: м.Тернопіль, вул.Руська,34.

Враховуючи надходження зазначених вище клопотань від Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, суд у судовому засіданні 11.01.2019, у порядку п.7 ч.2 ст. 223 ГПК України та ч. 4 ст. 233 ГПК України постановив, без оформлення окремого процесуального документа, протокольну ухвалу про поновлення провадження у справі та відкладення судового засідання на 18 січня 2019 року, яке відкладалось на 25 січня 2019 року.

Присутній у судовому засіданні 25.01.2019 експерт, заявлені клопотання підтримав та звернувся до суду із усним клопотанням, проте, що з метою процесуальної економії часу, забезпечення проведення призначеної у справі судової експертизи протягом розумного строку, винести ухвалу щодо забезпечення безперешкодного доступу експерта для проведення обстежень об'єкта дослідження.

Присутні у судовому засіданні 25.01.2019 позивач та його представник, проти задоволення клопотань не заперечили.

Ухвалою від 25.01.2019 суд задовольнив клопотання експерта, зобов'язав відповідача - Приватне підприємство “ТЕРНЕЛІТ-1” забезпечити безперешкодний доступ експерта для проведення обстеження нежитлових приміщень по вул. - Руська, 34 у м. Тернополі на виконання ухвали від 03.07.2018 у господарській справі № 921/124/18, та зупинив провадження у справі № 921/124/18 на час проведення експертизи. Додатково сформовані матеріали справи скерував до Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Січових Стрільців, 4, м. Тернопіль).

1.7. Розгляд питання про поновлення

провадження у справі.

Відповідно до статті 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

03.05.2019 через канцелярію суду повернулася справа №921/124/18 з Висновком експерта за результатами проведення експертизи.

Ухвалою суду від 10.05.2019 судове засідання у справі призначено, без поновлення провадження у справі для вирішення питання про поновлення провадження у справі на 17 травня 2019 р. та відкладалося на 04.06.2019 та на 11.06.2019.

У зв'язку з перебуванням судді Гевка В.Л. у відпустці та неможливістю розгляду справи в судовому засіданні 11.06.2019, ухвалою суду від 14.06.2019 відкладено судове засідання, без поновлення провадження у справі для вирішення питання про поновлення провадження у справі на 12 липня 2019 року.

В подальшому судові засідання відкладалися на 05.08.2019, на 20.08.2019 та на 27.08.2019, без поновлення провадження у справі для вирішення питання про поновлення провадження у справі.

У судовому засіданні 27.08.2019 судом протокольною ухвалою поновлено провадження у справі, продовжено строк підготовчого провадження у справі до 03.08.2019 та відкладено підготовче засідання на 03 вересня 2019 року.

У судовому засіданні 03.09.2019 протокольною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження у справі по 05.09.2019 та відкладено підготовче засідання на 05 вересня 2019 року.

У судовому засіданні 05.09.2019 протокольною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження у справі по 10.09.2019 та відкладено підготовче засідання на 10 вересня 2019 року.

У судовому засіданні 10 вересня 2019 року протокольною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження у справі по 16.09.2019 та відкладено підготовче засідання на 16 вересня 2019 року.

У судовому засіданні 16.09.2019 протокольною ухвалоюпродовжено строк підготовчого провадження у справі по 23.09.2019 та оголошено перерву до 23 вересня 2019 року.

1.8. Закриття підготовчого провадження

та перехід до розгляду справи по суті.

Розгляд справи по суті.

Частиною 2 статті 177 ГПК України передбачено, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Із змісту частини 3 статті 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

На підставі пункту 18 частини 2 статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд: призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Відтак, враховуючи строки розгляду підготовчого засідання, суд у судовому засіданні 23.09.2019 продовжив строк підготовчого провадження у справі №921/124/18 по 25 вересня 2019 року, закрив підготовче провадження з 26.09.2019 та призначив розгляд справи по суті на 26 вересня 2019 року о 11 год. 00 хв., про що постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати та без постановлення окремого процесуального документу.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

26 вересня 2019 року відкладено розгляд справи по суті на 15 жовтня 2019 року.

Ухвалою від 21.10.2019, у зв'язку з перебуванням судді Гевка В.Л. у відпустці та неможливістю розгляду справи в судовому засіданні 15.10.2019, суд відкладав судове засідання по розгляду справи по суті на 29.10.2019 року та в подальшому на 07 листопада 2019 рокуо 12 год. 00 хв.

В судове засідання 07.11.2019 прибули позивач та його представник, позовні вимоги та відповідь на відзив, підтримали в повному обсязі.

Після дослідження доказів, обставин справи, суд, у відповідності до статті 240 ГПК України, у судовому засіданні 07.11.2019 ухвалив рішення, оголосивши скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

1.9. Інші процесуальні дії

1.9.1. Опитування судових експертів.

У судовому засіданні 27.08.2019 представник позивача заявив клопотання про виклик у судове засідання судового експерта для дачі усних пояснень. Судом вказане клопотання було задоволено.

Таким чином, суд з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та надання сторонам, передбаченого ст.ст.4-2,4-3,22 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, зобов'язав прибути в судове засідання судових експертів Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз - Копцюх Г.П., Переймибіду В.М., Згуровську С.Є. для дачі усних пояснень та відповідей на подані позивачем 02.09.2019 через канцелярію суду письмові запитання експертам (вх.№15446 від 02.09.2019).

Експерти у судові засідання з'явились, та надали як усні так і письмові відповіді та пояснення з поставлених їм учасниками у справі та судом питань.

1.9.2. Заява про проведення повторної експертизи

та її відкликання.

16.09.2019 Безп'ятчук ОСОБА_3 . звернулась до суду із клопотанням (вх№16532 від 16.09.2019) про призначення повторної судової експертизи, у якому посилається на таке.

За результатами проведених експертиз експертною установою надано:

Висновок експерта від 22.02.2019 №776/18-22 за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи.

Повідомлення про неможливість надання висновку по ухвалі Господарського суду Тернопільської області в справі №921/124/18/477/2018 від 26.04.2019 №163/19-22.

Висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 02.05.2019 за №777/18/165/-167/19-22.

Так, експертом згідно Висновку від 22.02.2019 №776/18-22 за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи (по другому питанню) встановлено:

Дійсна (ринкова) вартість нежитлового приміщення загальною площею 53,2 м. кв. по вул. Руська АДРЕСА_2 34 у м.Тернополі, станом на 22.03.2017, визначена порівняльним підходом, становить 1147780 грн.

Дійсна (ринкова) вартість нежитлового приміщення загальною площею 53,2 м2 по вул.Руська,34 у м.Тернополі, станом на 25.03.2017, визначена порівняльним підходом, становить - 1156610 гривень.

При ознайомлені із вказаним Висновком, позивач зазначив, що зазначена дійсна (ринкова) вартість відрізняється від ринкової вартості - 2645640 грн, яка визначена у Висновку приватного підприємства "Тернопільська експертно - консультаційне бюро” від 11.04.2017 (знаходиться в матеріалах справи).

Згідно Аналізу ринку нерухомості м.Тернополя за 1 квартал 2017, який виконаний ПП «Тернопільське експертно-консультаційне бюро», Висновок ФОП Мацьків О.Г., довідка АН «Яворина» №8 від 06.09.2019, вартість нежитлового приміщення загальною площею 53,2 м2 по вул.Руська у м.Тернополі становить 2700000 грн.

Крім того, у заяві позивач вказує на наявні у нього зауваження до Висновку експерта від 22.02.2019 №776/18-22, зокрема, що у Висновку не проведено аналізу вибору найбільш ефективного використання Об'єкта оцінки, оскільки на думку позивача, експерт міг використати Об'єкти порівняння, пропозиція по яких була за 6 місяців до дати оцінки.

Також, Експерт визнав, що не досліджував Об'єкти порівняння на предмет місця його розташування, фізичними та функціональними ознаками (у тому числі групи капітальності), умовами продажу тощо.

У Висновку експерта відсутній аналіз інформації про подібне майно щодо зазначених критеріїв.

У Висновку експерта не відображено факт про включення або не включення до ринкової вартості суми податку на додану вартість та не наведено джерела отримання інформації.

Крім того, у заяві зазначено, що експерт у Висновку визначив медіанне значення ранжованого ряду величини (765; 842;1200; 558), як (765+842):2=803,5.

З огляду на наведене, позивач просила призначити у справі №921/124/18 повторну судову будівельно-технічну та оціночно - будівельні експертизи.

Проте, 23.09.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою від 23.09.2019 про залишення без розгляду клопотанням (вх№16532 від 16.09.2019) про призначення повторної судової експертизи, із посиланням на таке.

Призначаючи у справі судову експертизу суд виходив з того, що Висновок приватного підприємства "Тернопільська експертно-консультаційне бюро" від 11.04.2017 втратив чинність 30 вересня 2017 року.

За результатами проведених, відповідно до ухвали від 03.07.2018, судових експертиз експертною установою надано:

Висновок експерта від 22.02.2019 №776/18-22 за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи;

Повідомлення про неможливість надання висновку по ухвалі Господарського суду Тернопільської області в справі №921/124/18/477/2018 від 26.04.2019 №163/19-22;

Висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 02.05.2019 за №777/18/165/-167/19-22.

16.09.2019 позивач, враховуючи зауваження до висновків експерта, подав клопотання про призначення повторної судової експертизи.

Відповідно до п.58 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440 (надалі - Національний стандарт №1) проведено доопрацювання (актуалізацію) Висновку приватного підприємства "Тернопільська експертно-консультаційне бюро" від 11.04.2017. Доопрацювання (актуалізацію) Висновку з клопотанням про приєднання від 20.09.2019 додано до матеріалів справи.

А тому, з огляду на викладене, позивач заявою від 23.09.2019 просить залишити без розгляду клопотання про призначення повторної судової експертизи від 16.09.2019.

Суд, розглянувши подане клопотання позивача, залишив його без розгляду.

1.9.3. Клопотання про приєднання доказів.

Позивач та його представник подали суду клопотання від 20.08.2019, у якому просили про приєднання до матеріалів справи копії Висновку Мацьківа О ОСОБА_4 ., Аналізу ринку нерухомості м. Тернополя за І квартал 2017.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що 03.05.2019 через канцелярію суду повернулася справа №921/124/18 з Висновком експерта за результатами проведення експертизи. Проте, не погоджуючись із Висновком експерта за результатами проведення експертизи, оскільки вартість майна відповідача, яка визначена судовим експертом значно менша ніж вартість нерухомого майна (приміщення за адресою: м.Тернопіль, вул.Руська,34), яка визначена незалежним експертом у звіті станом на 30.03.2017, позивач просить долучити зазначені докази до матеріалів справи.

Позивачем через канцелярію суду 20.09.2019 подано клопотання (вх. №17003 від 20.09.2019) про приєднання доказів. У зазначеному клопотанні просить приєднати до матеріалів справи доопрацювання (актуалізацію) Звіту про оцінку майна.

Також у судовому засіданні представником позивача заявлено усне клопотання про поновлення строку для подання вищезазначених доказів.

Суд, розглянувши та оцінивши подані позивачем клопотання (вх. №17003 від 20.09.2019) про приєднання доказів, усне клопотання про поновлення строку для подання вищезазначених доказів, заяву №б/н від 23.09.2019 (вх.№17131 від 23.09.2019) про залишення без розгляду клопотання про призначення повторної судової експертизи, задовольнив їх. Поновив строк позивачу для подання до матеріалів справи доопрацювання (актуалізацію) Звіту про оцінку майна та приєднав їх до матеріалів справи.

2. Аргументи сторін.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою звернення до суду із вказаним позовом, як стверджує позивач, стало порушення корпоративних прав, що передбачають право на отримання вартості частки (паю) учасника приватного підприємства при виході учасника - ОСОБА_1 із числа засновників з приватного підприємства "Елегант - Люкс".

Позовні вимоги підтверджуються долученими до позовної заяви належним чином завіреними копіями: заяви від 22.03.2017 про вихід із підприємства, висновку про ринкову вартість приміщення від 11.04.2017, поштового повідомлення про направлення заяви від 22.03.2017 про вихід із підприємства, листа №5 від 15.05.2017, листа №1/04-2017 від 11.04.2017 ПП "Елегант-Люкс", листа від 18.04.2017 ОСОБА_1 , доказів направлення листа від 18.04.2017, додатку до Статуту ПП "Елегант-Люкс", рішення зборів засновників ПП "Елегант-Люкс", оформленого протоколом №1/2017 від 27.03.2017.

Як стверджує позивач у поданій позовній заяві (вх№141 від 05.04.2018) та його представник у судових засіданнях, позивач - ОСОБА_1 із 1993 року являлась засновником спільного малого підприємства фірми "Елегант", зареєстрованого 21.01.1993.

З 26.09.2017 правонаступником СМП фірми "Елегант" є ПП "Тернеліт-1" (вул.Руська,34, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 14047347).

У 2006 році відбулась реорганізація СМП фірми "Елегант" шляхом перетворення у ПП "Елегант-Люкс", що підтверджується записом в єдиному державному реєстрі від 04.04.2006.

Згідно Додатку №1 до Статуту ПП "Елегант-Люкс" для забезпечення діяльності підприємства був створений Статутний фонд за рахунок грошових коштів засновників у розмірі 27 150,03 грн та розподілений між учасниками у відповідних частках. Розмір частки ОСОБА_1 у статутному фонді ПП "Елегант-Люкс" склав 14,59%.

При виході із числа засновників ПП "Елегант-Люкс" 22.03.2017 позивач звернулась із заявою про вихід зі складу засновників та із вимогою виплатити їй вартість частини майна підприємства пропорційну частці позивача у статутному капіталі, частину прибутку, отриманого підприємством у даному році до моменту виходу.

Рішенням зборів Засновників ПП "Елегант-Люкс", оформленим протоколом №1/2017 від 27.03.2017, окрім іншого, задоволено заяву позивача про вихід із складу засновників з 25.03.2017 та виплатити позивачу частку в розмірі 14,59%, що станом на 31.12.2016 року становило 10 012,01 грн.

Проте, не погоджуючись із призначеною до виплати сумою частки, ОСОБА_1 замовила оціночну експертизу ринкової вартості майна підприємства - нежитлового приміщення за адресою : АДРЕСА_3 , який оформлений згідно Висновку приватного підприємства "Тернопільська експертно-консультаційне бюро" від 11.04.2017 (знаходиться в матеріалах справи).

Так, згідно зазначеного Висновку оцінювачем майна, у відповідності до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність в Україні" від 12.07.2001 року за №2658-ІІІ та враховуючи загальний стан приміщення, склад об'єкта нерухомості, використання на дату оцінки та інші фактори, технічний стан нежитлового приміщення, визначено ринкову вартість спірного нежитлового приміщення загальною площею 53,2 м кв., що належить на праві приватної власності ПП "Елегант-Люкс", в розмірі 2 645 640,00 грн.

Таким чином позивач вважає, що належна їй частка при виході з підприємства становить 385 998,88 грн. (2 645 640,00*14,59% = 385998,88).

18.04.2017 позивач листом звернулася до ПП "Елегант-Люкс" із проханням призначити позачергові збори для розгляду та обговорення експертної оцінки вартості майна підприємства.

У листі - відповіді ПП "Елегант-Люкс" зазначило, що після прийняття рішення щодо скликання позачергових зборів засновників, зокрема про дату, час і місце проведення зборів позивача буде повідомлено (лист №5 від 15.05.2017).

Однак повідомлення про прийняте рішення про скликання позачергових зборів засновників для розгляду та обговорення експертної оцінки вартості майна підприємства на адресу позивача так і не надходило.

Крім того,із моменту виходу з ПП "Елегант-Люкс", а саме з 25.03.2017 про діяльність підприємства, позивачу - ОСОБА_1 нічого не відомо.

При цьому, як вбачається із Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.02.2018 починаючи з 14.04.2017 до установчих документів відповідача вносились зміни, зокрема, щодо зміни складу та інформації про засновників, зміни повного найменування, зміни повного найменування, зміни місцезнаходження та видів діяльності.

Відтак, з метою встановлення правдивості чи спростування вказаних тверджень і враховуючи те, що встановлення вказаних фактів потребує спеціальних знань, позивач заявив клопотання про проведення, у відповідно до ст.99 ГПК України, з метою забезпечення достатніх та достовірних доказів для підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, подала заяву №б/н від 02.07.2018 (вх.№13237 від 02.07.2018) про призначення комплексної економічно-товарознавчої експертизи.

2.2. Правова позиція відповідача.

Представник відповідача у призначене засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судова кореспонденція, яка була надіслана відповідачу на адреси, зазначені у позовній заяві, зокрема, відповідачу - Приватному підприємству "ТЕРНЕЛІТ - 1" на адресу : 46009, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Чумацька,1, інд. 46009, із незрозумілих суду підстав, судова кореспонденція, направлена за вказаною адресою, повернута суду поштовим відділенням із відмітками : "неправильно зазначена (відсутня адреса одержувача)", "за зазначеною адресою не знаходиться" та "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача".

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 30.05.2018, місцезнаходженням ПП "ТЕРНЕЛІТ - 1" є : 46009, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Чумацька,1.

З огляду на зазначене та з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, в порядку ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд листом від 20.06.2018 №921/124/18/423/2018 звернувся до Тернопільської дирекції "Укрпошта", вул.Чорновола,1, м.Тернопіль із проханням надати інформацію щодо того чи значиться вул. Чумацька у м.Тернополі і, з яких причин судова кореспонденція, надіслана ПП "ТЕРНЕЛІТ - 1" на адресу : 46009, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул. Чумацька,1, інд.46009, працівниками Укрпошти не вручена адресату.

У своєму листі - відповіді від 02.07.2018 №201-05-561 заступник директора з розвитку мережі Укрпошта Оксюта Т.М. повідомив суд про те, що проведеною перевіркою було встановлено факт надходження рекомендованих листів із рекомендованими повідомленнями адресованими на адресу ПП "Тернеліт", вул.Чумацька,1, м.Тернопіль, 46009доставлялися листоношею за вказаною адресою, проте, у зв'язку із неможливістю вручення рекомендованих листів, оскільки за даною адресою одержувач не знаходиться, а відправлення були повернуті за зворотною адресою.

Разом з тим, 11.01.2019 на адресу суду від ПП "Тернеліт" надійшов відзив (вх№638 від 11.01.2019), завірений директором ПП "Тернеліт 1", у якому відповідач зазначає, що позивач вважається такою, що вийшла з учасників ПП «Елегант Люкс» з моменту подання нотаріально посвідченої заяви - 24.03.3017 року.

Згідно із протоколом № 1/2017 зборів засновників Приватного підприємства «Елегант Люкс», затверджено суму частки засновника, що виходить в розмірі 10012,01 грн., яку неодноразово пропонувалось отримати позивачу через касу підприємства, а пізніше було передано правонаступнику для розрахунку з ОСОБА_1

Дана частка розраховувалась з врахуванням - початкової вартості основних засобів; зносу основних засобів; залишкової вартості основних засобів та з врахуванням отриманих збитків. Вартість активів Приватного підприємства «Елегант Люкс» на момент виходу ОСОБА_1 із учасників товариства - становила - 68 622,40 грн.

Згідно заяви про вихід з учасників товариства, яку було посвідчено нотаріусом: Безп'ятчук С.Ф. просила повернути їй повністю майно, яке передане нею підприємству. Жодного майна Безп'ятчук ОСОБА_5 Ф. підприємству не передавала.

Відомості про передачу ОСОБА_1 підприємству майна (акту прийому- передачі, відсутні).

Статутний фонд підприємства формувався у гривневому еквіваленті.

Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників (абз. 4 п. 3.5. Рекомендацій ВСГУ «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 р. за №04-5/14), подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства, п. 28 Постанови Пленуму «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. за №13, відповідно до якої моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належать до виплати учаснику, який вийшов, обчислюються на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства. (п. 4.14 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 за №4). (ВГСУ у п. 7 Інформаційного листа від 27.02.2012 за №01-06/224/2012 «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 за №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів

Також зазначає, що останній раз підприємство надсилало на адресу позивача кошти 19 березня 2018 року.

Крім того, відповідач у даному відзиві просить слухати справу без його участі.

2.3.Правова позиція позивача, зазначена у відповіді на відзив.

У відповіді на відзив (вх.№1061 від 18.01.2019) позивач, заперечуючи доводи відповідача зазначені у відзиві, серед іншого, зазначає таке.

Стосовно тверджень відповідача щодо неодноразових пропозицій позивачу отримати через касу підприємства суму частки засновника, що виходить в розмірі 10012,01 грн, ОСОБА_1 висловила заперечення щодо визначення вартості частки майна підприємства, що підлягає виплаті, в розмірі 10012,01 грн. У зв'язку з чим зборами засновників (протокол №1/2017 від 27.03.2017) було вирішено призначити нові позачергові збори засновників ПП «Елегант Люкс», щоб розглянути й обговорити експертну оцінку ринкової вартості перукарні, представленої ОСОБА_1 (п.5).

На виконання вказаного рішення Позивачем було замовлено оцінку нежитлового приміщення за адресою м.Тернопіль, вул.Руська, 34.

Позиція щодо того, що вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об'єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 925/1165/14 .

Так, Верховний Суд зазначив:

6.9. За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

6.11. Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про_ те,що вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об'єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства, є обґрунтованими.

Отже, твердження відповідача про те, що вартість частини майна, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 , становить 10012,01 грн не ґрунтується на нормах чинного законодавства та суперечить висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права, які в силу ст.236 ГПК України повинні враховуватися судами при розгляді справи.

Відповідно до висновку ПП «Тернопільське експертно-консультаційне бюро» від 11.04.2017 ринкова вартість нежитлового приміщення ПП «Елегант Люкс» загальною площею 53,2 кв.м., що знаходяться за адресою м.Тернопіль, вул.Руська, 34 становить 2645640 грн.

Враховуючи частку Позивача у статутному фонді 14,59% вартість частини майна, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 , на думку позивача, становить 385998,88 грн.

Щодо заявленого експертом клопотання про забезпечення доступу до об'єкта експертизи, то слід зазначити, що дійсно для проведення оцінки майна необхідно провести обстеження вказаного майна. Таким чином клопотання експерта є підставним та обґрунтованим.

Вказану відповідь на відзив позивач просить суд врахувати при розгляді спору.

2.4.Правова позиція позивача, зазначена у заяві про витребування доказів.

ОСОБА_1 подано клопотання про витребування від Приватного підприємства “ТЕРНЕЛІТ-1” доказів, викладене у позовній заяві (вх.№141 від 05.04.2018) та підтверджене заявою про витребування доказів (вх.№10645 від 05.05.2018) у порядку статті 81 ГПК України, а саме: Статут СМП фірма "Елегант" в редакції, чинній з 21.01.1993 року до 03.04.2006 року разом з усіма додатками та змінами, які затверджувались протягом даного періоду; Статут ПП "Елегант-Люкс" у редакції, чинній з 04.04.2006 року до 25.09.2017 року разом із усіма додатками та змінами, які затверджувались протягом даного періоду; Статут ПП “ТЕРНЕЛІТ-1” у редакції, чинній на момент звернення з даними позовом до суду; фінансову звітність за 2017 року.

При цьому клопотання мотивоване тим, що станом на момент подання позову позивач не є учасником ПП "Тернеліт-Люкс", а тому не взмозі скористатись правом, визначеним ст.10 Закону України "Про господарські товариства" на одержання інформації про діяльність підприємства.

Суд, розглянувши та оцінивши клопотання позивача про витребування доказів, задовольнив таке клопотання позивача ОСОБА_1 , викладене у позовній заяві (вх.№141 від 05.04.2018) з урахуванням заяви про витребування доказів від 05.05.2018 року (вх.№10645 від 05.05.2018) та ухвалою від 08.05.2018 зобов'язав відповідача - Приватне підприємство “ТЕРНЕЛІТ-1”, вул. Чумацька, буд. 1, м. Тернопіль, в строк до 29 травня 2018 року надати суду докази, а саме:

Статут ПП “ТЕРНЕЛІТ-1” у редакції, чинній на момент звернення з даними позовом до суду;

Фінансову звітність за 2017 року.

2.5.Правова позиція позивача, зазначена у клопотанні про призначення судової експертизи.

02.07.2018 позивач - Безп'ятчук С.Ф., в порядку статей 99-100 ГПК України, та з метою забезпечення достатніх та достовірних доказів для підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, подала заяву б/н від 02.07.2018 (вх.№13237 від 02.07.2018) про призначення комплексної економічно-товарознавчої експертизи, проведення якої просила доручити Тернопільському відділенню Київського НДІСЕ, що знаходиться за адресою : 46025, м.Тернопіль, вул.Січових Стрільців,4.

Суд дослідивши обставини справи в їх сукупності та з огляду на те, що у спорі існують питання, що потребують спеціальних знань у різних галузях дослідження, задовольнив заяву позивача частково та призначивши у справі № 921/124/18 комплексну судову економічну, будівельно-технічну та товарознавчу експертизу, поставивши на вирішення експерта такі питання:

3.1.Яку вартість, відповідно до фінансово-бухгалтерських документів, становила вартість усього майна (активів), що належала приватному підприємству "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 14047347), правонаступником якого є відповідач - Приватне підприємство “ТЕРНЕЛІТ-1” (код ЄДРПОУ 14047347), у тому числі основних засобів, зокрема, і нежитлових приміщень, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства, станом на 22.03.2017року та на 25.03.2017 року?

3.2.Яку дійсну (ринкову) вартість становила вартість усього майна (активів), що належала приватному підприємству "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 14047347), правонаступником якого є відповідач - Приватне підприємство “ТЕРНЕЛІТ-1”(код ЄДРПОУ 14047347), у тому числі основних засобів, зокрема, і нежитлових приміщень, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства, станом на 22.03.2017року та на 25.03.2017 року?

3.3.Яку вартість, відповідно до фінансово-бухгалтерських документів, становить частина майна (вартість активів) приватного підприємства "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 14047347), правонаступником якого є відповідач - Приватнепі дприємство “ТЕРНЕЛІТ-1”(код ЄДРПОУ 14047347), пропорційно частці у статутному капіталі приватного підприємства "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 14047347) учасника - позивача ОСОБА_1 станом на 22.03.2017року та станом на 25.03.2017 року?

3.4.Яку дійсну (ринкову) вартість становить частина майна (вартість активів) приватного підприємства "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС"(код ЄДРПОУ 14047347), правонаступником якого є відповідач - Приватнепі дприємство “ТЕРНЕЛІТ-1”, пропорційно частці у статутному капіталі приватного підприємства "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" учасника - позивача ОСОБА_1 станом на 22.03.2017року та станом на 25.03.2017 року?

Проведення експертизи доручити Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Січових Стрільців, 4, м. Тернопіль).

3. Норми права та судова практика, які застосував суд.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно пунктів 3,4 частини першої статті 20 ГПК України, справи, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

За приписами ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

За змістом статті 116 ЦК України, яка кореспондується із ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть, також, мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

У відповідності до статті 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі. Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом. Положення цієї глави застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.

Частинами 3,5 статті 63 ГК України передбачено, що залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Згідно статті 113 ГК України, приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Частиною 3 статті 62 ГК України визначено, що Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки.

Згідно статті 57 Господарського кодексу України, установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону. Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству. Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб'єктів у випадках, визначених законом. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

За вказівками законодавства, що викладені у статті 10 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Суд також відповідну позицію, яку Верховний Суд висловив в постанові від 06.03.2018 року у справі №907/167/17, відповідно до якої при вирішенні корпоративних спорів за участю приватних підприємств застосовується аналогія закону з урахуванням конкретних обставин справи, в тому числі - положення статуту конкретного ПП.

Оскільки діяльність приватного підприємства регулюється тільки статтею 113 Господарського кодексу України, фактично відсутнє правове регулювання порядку створення та діяльності уповноважених власником органів управління приватним підприємством. Відтак, ВС застосував до спірних правовідносин аналогію закону - правові норми законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини. Враховуючи, що ПП засноване на приватній власності двох осіб (засновників), а статутний капітал поділений між учасниками на частки (подібно до товариств з обмеженою відповідальністю), ВС прийшов до висновку застосувати в даному випадку норми Закону України «Про господарські товариства», що регулюють порядок скликання та проведення загальних зборів товариствами з обмеженою відповідальністю.

Аналогічно і у даній справі суд оцінивши зміст статутів відповідача - приватного підприємства та його попередників, вважає, що у даному випадку слід застосувати аналогію закону та застосовувати до спірних правовідносин положення законодавства, яке врегульовує підстави та порядок виходу учасника з юридичної особи у товариствах з обмеженою відповідальністю.

Враховуючи дату подання заяви про вихід з товариства - 25.03.2017 року до спірних правовідносин застосовуються ГК України, ЦК України, Закон України "Про господарські товариства" (далі - Закон) Частиною 1 статті 54 вказаного Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору, зокрема щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, а відповідна вимога повинна обґрунтовуватись порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення. Аналогічна позиція викладена у пункті 1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин».

Під час вирішення спорів, пов'язаних з виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до статті 148 ЦК України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ (ТДВ) має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

Частинами першою та другою статті 148 ЦК України (в редакції чинній на дату виходу) встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Встановлюючи момент виходу учасника з товариства, господарським судам слід враховувати, що таким моментом є дата спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 ЦК України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми ЦК України.

Під час розгляду спорів про стягнення вартості частини майна ТОВ та розміру частини прибутку господарські суди повинні мати на увазі, що вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належать до виплати учаснику, який вийшов, обчислюються на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

Під час вирішення спорів щодо розрахунків з учасником, який вийшов (виключений) з товариства, господарським судам слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

З моменту виходу учасника з ТОВ або ТДВ з виплатою належної йому частини вартості майна у товариства настає обов'язок сплатити суму в строки, визначені статтею 54 Закону України "Про господарські товариства", невиконання якого тягне наслідки, передбачені за прострочення виконання грошового зобов'язання, зокрема визначені статтею 625 ЦК України.

Аналогічна позиція викладена у пунктах 4.12., 4.14., 4.19., 4.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин».

При вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними (Аналогічна позиція викладена у п. 28 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Враховуючи викладене, учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства.

Таким чином, сформована стала судова практика, що узгоджується з позицією Пленуму Верховного Суду України, закріпленою у п. 28 постанови вiд 24.10.2008 № 13: вихід зi складу учасників товариства не пов'язується нi з рішенням зборiв учасникiв, нi з внесенням змiн до установчих документiв товариства, у зв'язку з чим моментом виходу учасника з товариства є дата подачi ним заяви про вихiд вiдповiднiй посадовiй особi товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки.

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Згідно із статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Із змісту статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Розглянувши матеріали справи, доводи та пояснення сторін, подані ними докази, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 із 1993 року являлась засновником спільного малого підприємства фірми "Елегант", зареєстрованого 21.01.1993.

Спільне мале підприємство "Елегант" створене відповідно до установчого договору про створення підприємства з обмеженою відповідальністю шляхом об'єднання майнових та грошових вкладів його засновників з метою одержання прибутків.

У 2006 році відбулась реорганізація СМП фірми "Елегант" шляхом перетворення у ПП "Елегант-Люкс", а саме відповідно до наказу СМП фірма "Елегант" від 04.04.2006 року СМП фірму "Елегант" реорганізовано в приватне підприємство "Елегант - Люкс". Вказане підтверджується, також, і Статутами та записами в ЄДР.

Приватне підприємство "Елегант - Люкс", яке утворене шляхом перетворення з Спільного малого підприємства фірма "Елегант" є його правонаступником - всіх майнових прав і обов'язків. Статут ПП "Елегант-Люкс" затверджено протоколом засновників СМП фірма "Елегант" 11.01.2006 року.

З 26.09.2017 правонаступником фірми ПП "Елегант" є відповідач - ПП "Тернеліт-1" (вул.Руська,34, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 14047347).

Згідно статуту підприємства воно створюється з метою довільної підприємницької діяльності. Основною метою діяльності підприємства є отримання прибутку для задоволення матеріальних і соціальних інтересів його засновників та працівників. Основним предметом діяльності підприємства є надання перукарських, косметичних послуг, манікюр та педікюр. (п.1.2., 2.2. Статуту).

Для забезпечення діяльності підприємства засновниками створений статутний фонд підприємства у розмірі 27150 грн 03 коп., який розподілений на частки між засновниками. (п.3.1. Статуту).

Органом управління підприємства є: збори засновників підприємства, директор, вищим органом управління підприємства є збори засновників підприємства. (п.4.1., 4.2. Статуту).

Засновники підприємства мають право вийти з підприємства або здійснити відчуження часток у статутному фонді підприємства у порядку встановленому законом. (п.4.17.4. Статуту).

При виході засновника з підприємства йому виплачується вартість частини майна підприємства, пропорційна його частці в статутному фонді в термін до 12 місяців з дня його виходу. Засновнику, який вибуває виплачується належна йому частина прибутку, отримана підприємством в даному році до моменту його виходу. (п.4.2. Статуту).

Майно підприємства становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства. (п.5.1. Статуту).

Відповідно до Додатку №1 до Статуту ПП "Елегант-Люкс" частка ОСОБА_6 у статутному фонді підприємства складає 3961,19 грн, що відповідає 14,59% статутного фонду підприємства.

Маючи намір вийти з числа засновників, 22.03.2017 позивачка - ОСОБА_1 , оформила нотаріально заяву до відповідача ПП "Елегант-Люкс" про вихід зі складу засновників ПП "Елегант-Люкс" та вимогою виплатити позивачці вартість частини майна підприємства пропорційну її частки у статутному капіталі, частину прибутку, отриманого підприємством у даному році до моменту виходу.

Судом встановлено, що вказана заява позивачки отримана фактично відповідачем ПП "Елегант-Люкс" 25.03.2017 року.

Такий факт не заперечується і сторонами.

Листом № 1/04-2017 від 11.04.2017 ПП "Елегант -Люкс" повідомило позивачку про прийняте рішення в частині виплати їй частки у розмірі 10 012,01 грн, які вона може отримати в касі підприємства.

У зв'язку з незгодою позивачки з визначеною зборами орієнтовною вартістю активів підприємства та розміром частки, яка підлягає виплаті, на зборах прийнято рішення, яким доручено позивачці - ОСОБА_1 провести експертизу ринкової вартості майна підприємства та представити її для обговорення на позачергових зборах.

На виконання рішення зборів (п.5 протоколу зборів засновників від 27.03.2017) позивачкою було замовлено експертизу нежитлового приміщення за адресою м. Тернопіль вул. Руська, буд.34. Оцінка по визначенню ринкової вартості приміщення проведена станом на 30.03.2017.

Згідно із висновком приватного підприємства "Тернопільське експертно - консультаційне бюро" від 11.04.2017, ринкова вартість спірного нежитлового приміщення, загальною площею 53,2 м.кв., що належить на праві приватної власності ПП "Елегант -Люкс" становить 2 645 640,00 грн.

Проте, на прохання про призначення позачергових зборів для розгляду та обговорення експертної оцінки вартості майна підприємства, станом на час звернення до суду, повідомлень щодо прийняття рішення про скликання позачергових зборів засновників позивачу не надходило. А також, із моменту виходу з ПП "Елегант-Люкс", а саме з 25.03.2017 про діяльність підприємства, позивачу - ОСОБА_1 нічого не відомо.

02.07.2018 позивач та його представник - подали заяву від 02.07.2018 (вх.№13237 від 02.07.2018) про призначення експертизи щодо визначення ринкової вартості нежитлового приміщення, загальною площею 53,2 кв.м., в якій, також, зазначено перелік питань, які слід поставити на вирішення експерту.

Суд дослідивши обставини справи в їх сукупності та з огляду на те, що у спорі існують питання, що потребують спеціальних знань у різних галузях дослідження ухвалою від 03.07.2018 зупинив провадження та призначив у справі № 921/124/18 комплексну судову економічну, будівельно-технічну та товарознавчу експертизу, поставивши розгляд експерта такі питання:

1. Яку вартість, відповідно до фінансово-бухгалтерських документів, становила вартість усього майна (активів), що належала приватному підприємству "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 14047347), правонаступником якого є відповідач - Приватне підприємство “ТЕРНЕЛІТ-1” (код ЄДРПОУ 14047347), у тому числі основних засобів, зокрема, і нежитлових приміщень, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства, станом на 22.03.2017року та на 25.03.2017 року?

2.Яку дійсну (ринкову) вартість становила вартість усього майна (активів), що належала приватному підприємству "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 14047347), правонаступником якого є відповідач - Приватне підприємство “ТЕРНЕЛІТ-1”(код ЄДРПОУ 14047347), у тому числі основних засобів, зокрема, і нежитлових приміщень, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства, станом на 22.03.2017року та на 25.03.2017 року?

3. Яку вартість, відповідно до фінансово-бухгалтерських документів, становить частина майна (вартість активів) приватного підприємства "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 14047347), правонаступником якого є відповідач - Приватне підприємство “ТЕРНЕЛІТ-1”(код ЄДРПОУ 14047347), пропорційно частці у статутному капіталі приватного підприємства "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 14047347) учасника - позивача ОСОБА_1 станом на 22.03.2017року та станом на 25.03.2017 року?

4. Яку дійсну (ринкову) вартість становить частина майна (вартість активів) приватного підприємства "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС"(код ЄДРПОУ 14047347), правонаступником якого є відповідач - Приватне підприємство “ТЕРНЕЛІТ-1”, пропорційно частці у статутному капіталі приватного підприємства "ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС" учасника - позивача ОСОБА_1 станом на 22.03.2017року та станом на 25.03.2017 року?

Як вбачається із наданих суду письмових пояснень щодо результатів проведення судово-економічної експертизи від 02.05.2019 року №777/18/165-167/19-22, експерт Згуровська С.С. на запитання суду поставлене в ухвалі від 03.07.2018, а саме :

"Яку дійсну (ринкову) вартість становить частина майна (вартість активів) приватного підприємства «ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 14047347), правонаступником якого є відповідач - Приватне підприємство «ТЕРНЕЛІТ- 1», пропорційно частці у статутному капіталі приватного підприємства «ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС» учасника - позивача ОСОБА_1 станом на 22.03.2017 року та станом на 25.03.2017 року?", надає такі пояснення :

При дачі відповіді на поставлене питання необхідно врахувати результати дослідження будівельно-технічної експертизи (щодо ринкової вартості нерухомого майна приватного підприємства «ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС»), так і товарознавчої експертизи (щодо ринкової вартості іншої частини майна товариства, його рухомої частини).

Результати проведення будівельно-технічної експертизи відображено у висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 22.02.2019 року №776/19-22.

З урахуванням даного та того, що частка ОСОБА_1 у статутному фонді приватного підприємства „Елегант-Люкс” складає 14,59%, дійсна (ринкова) вартість частини майна (вартість активів) приватного підприємства «ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 14047347), правонаступником якого є відповідач - Приватне підприємство «ТЕРНЕЛІТ- 1», його нерухомої частини, пропорційно частці у статутному капіталі приватного підприємства «ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС» учасника - позивача ОСОБА_1 складає :

- станом на 22.03.2017 року 1147780 х 14,59% = 167461,10 грн. ;

- станом на 25.03.2017 року 1156610 х 14,59% = 168749,40 грн.

У Повідомленні про неможливість надання висновку від 26.04.2019 року №163/19-22 у зв'язку з незадоволенням клопотання про надання додаткових матеріалів, експерт повідомляє про неможливість надання висновку судової товарознавчої експертизи щодо визначення ринкової вартості іншої частини майна товариства, зокрема його рухомої частини станом на 22.03.2р 17 року та на 25.03.2017 року .

З урахуванням даного, встановити дійсну (ринкову) вартість частини майна (вартість активів) приватного підприємства «ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 14047347), ( його рухомої частини ) правонаступником якого є відповідач - Приватне підприємство «ТЕРНЕЛІТ-1», пропорційно частці у статутному капіталі приватного підприємства «ЕЛЕГАНТ-ЛЮКС» учасника - позивача ОСОБА_1 станом на 22.03.2017 року та станом на 25.03.2017 року, що визначається судовою товарознавчою експертизою, не видається за можливе.

Також, із наданих суду письмових пояснень щодо результатів проведення за результатами проведеної судової оціночно-будівельної експертизи від 22.02.2019 №776/18-22, експерт Переймибіда В.М. на зазначені вище запитання суду поставлені в ухвалі від 03.07.2018, надав такі відповіді :

По першому питанню.

У кожній області наявні періодичні видання з найбільшою кількістю виставленої на продаж нерухомості. У Івано-Франківській області це «Афіша Прикарпаття», у Хмельницькій області газета «Є», Львівській області - газета «Ваш магазин», Закарпатська область - «Афіша Закарпаття», Чернівецька область - «Від і До», у Тернопільській області газетою з найбільшою кількість об'яв є газета «Rіа.плюс», яку експертом використано для підбору інформації.

По другому питанню.

Експертом у бібліотечному закладі проведено моніторинг періодичних видань з січня по травень 2017 року, відібрані оголошення про виставлені на продаж об'єкти нежитлової нерухомості, які знесені у таблицю, після чого проведені коригування до об'єктів аналогів.

По третьому питанню.

Будівлі, які розташовані у центральній частині міста Тернопіль виконані з цегли, каменю ратушняка, новобудови - цегляні та каркасно-монолітні з заповненням газобетон ними блоками. За групою капітальності дані будівлі відносяться до І і II групи капітальності. У разі наявності дерев'яного перекриття - III оскільки у друкованих оголошення відсутня інформація щодо конструктивних елементів перекриття, коригування експертом не застосовувались.

По четвертому питанню.

Об'єкти, розміщуються по прибутковості, а саме: торгові площі, кафе, бари, ресторани, готелі, офіси а надалі площі сери надання послуг, в даному випадку нежитлові приміщення перукарні. У даному висновку коригування на інвестиційну привабливість не застосовувалось із-за ретроспективності.

По п'ятому питанню.

Медіанне значення скоригованих цін продажу - середнє значення цін продажу для ранжованого ряду варіантів (без урахування найбільшого та найменшого значень) цін продажу об'єктів, обраних для порівняння.

При цьому, позивач не погоджуючись із зазначеною сумою вартості спірного приміщення встановленою експертизою вважає, що суд повинен брати до уваги ринкову вартість спірного приміщення, загальною площею 53,2 м.кв. встановлену саме ПП "Тернопільське експертно-консультаційним бюро" від 11.04.2017, яка складає 2 645 640,00 грн. А тому, відповідно, до стягнення з відповідача підлягає вартість частини майна підприємства, що пропорційна частці 14,59% у статутному капіталі у розмірі 385 998,88 грн.

5. Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами.

Розглянувши та оцінивши подані позивачем обґрунтування позовних вимог, пояснення та докази, заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що даний спір виник на підставі корпоративних відносин, які склались між юридичною особою - Приватним підприємством "Тернеліт 1" та її учасником (засновником), що стосується призначеної до виплати частки учасника - ОСОБА_1 при виході її із числа засновників приватного підприємства "Елегант - Люкс" та полягає у незгоді позивача із визначеною загальними зборами ПП "Елегант-Люкс" сумою коштів у розмірі 10 012,01 грн, що становила частку в розмірі 14,59% статутного фонду нарахованої від орієнтовної вартості підприємства, та підлягала виплаті учаснику при виході його зі складу засновників.

6. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.

Оцінивши аргументацію позивача, заперечення відповідача та подані ними докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Діяльність ПП не врегульована ні ЦК України, ні ГК України, ні спеціальним законом. Тож відповідно до положень статті 8 ЦК України щодо правовідносин, пов'язаних з виходом учасника з ПП та розрахунками з таким учасником, слід застосувати правові норми цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

У разі коли ПП засноване на приватній власності двох або більше осіб, а його статутний капітал поділений між учасниками на частки, правильним є застосування положень ЦК України, ГК України, Закону України "Про господарські товариства", які регулюють аналогічні правовідносини.

У даній справі суд оцінивши зміст статутів відповідача - приватного підприємства та його попередників, вважає, що у даному випадку слід застосувати аналогію закону та застосовувати до спірних правовідносин положення законодавства, яке врегульовує підстави та порядок виходу учасника з юридичної особи у товариствах з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до статті 148 ЦК України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

З моменту виходу (виключення) учасника з ТОВ з виплатою належної йому частини вартості майна у товариства настає обов'язок сплатити суму в строки, визначені статтею 54 Закону України "Про господарські товариства". Невиконання такого обов'язку тягне за собою наслідки, передбачені статтею 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Наприклад, у постанові від 23.01.2018 у справі № 906/1283/16 КГС ВС підтримав правову позицію ВСУ, викладену в постанові від 12.12.2011 у справі № 14/214(10), прийнятій у зв'язку з неоднаковим застосування судами статті 625 ЦК України, статті 167 ГК України та статті 54 Закону України "Про господарські товариства", про те, що учасник господарського товариства, який вийшов з його складу, має право вимагати сплати вартості майна з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми на підставі статті 625 ЦК України.

Водночас слід наголосити на тому, що у разі виходу учасника з товариства чинне законодавство не передбачає настання у товариства обов'язку здійснити виплату такому учаснику вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, у строки, менші, ніж встановлені статтею 54 Закону України "Про господарські товариства".

Так, у постанові від 28.02.2018 у справі № 910/21160/16 КГС ВС акцентував увагу на імперативному приписі статті 19 Конституції України: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Здійснюючи аналіз судової практики вирішення спорів, пов'язаних із розрахунками з учасником (членом), який вийшов (виключений) зі складу юридичної особи, слід взяти до уваги і постанову КГС ВС від 02.05.2018 у справі № 912/422/17, в якій колегія суддів КГС ВС дійшла висновку, що умовою для виходу з ТОВ є подання учасником нотаріально посвідченої заяви про вихід.

Здійснивши аналіз положень частини першої статті 88 ГК України, пункту 3 частини першої статті 116, статті 148 ЦК України, статей 10, 54 Закону України "Про господарські товариства", колегія суддів КГС ВС дійшла таких висновків.

Необхідною умовою для виходу з ТОВ є подання учасником ТОВ відповідної нотаріально посвідченої заяви про вихід з товариства.

Установивши відсутність нотаріального посвідчення справжності підпису позивача на заяві про вихід з товариства, господарські суди дійшли правильного висновку про те, що така заява є неналежно оформленою і не може бути підставою для виходу учасника з ТОВ та проведення з ним відповідних виплат, оскільки не створює правових наслідків для сторін.

Відсутність нотаріального посвідчення підпису заявника на заяві про вихід з ТОВ не дає підстави вважати дійсним волевиявлення учасника товариства щодо виходу зі складу учасників.

Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 із 1993 року являлась засновником спільного малого підприємства фірми "Елегант", зареєстрованого 21.01.1993 правонаступником вказаного підприємства в процесі ряду перетворень є відповідач у справі - ПП "Тернеліт-1" (вул. Руська,34, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14047347).

При цьому, як вбачається із матеріалів справи позивачка - ОСОБА_1 25.03.2017 (дата отримання заяви відповідачем) звернулася безпосередньо до приватного підприємства "Елегант - Люкс" (попередника відповідача) із нотаріально посвідченою заявою від 22.03.2017 про вихід зі складу учасників (засновників) ПП та вимогою виплатити їй вартість частини майна підприємства пропорційну її частці у статутному капталі, частину прибутку, отриманого підприємством у даному році до моменту виходу.

Відповідно до норм ЦКУ, що визначають вартість частки майна пропорційно частці учасника в статутному капіталі, а також термінів і процедури компенсації, які визначено Законом «Про господарські товариства» та статутом Товариства, вказана частка має бути виплачена учаснику, що прийняв рішення вийти з нього.

А тому, суд, з огляду на статті, що регламентують порядок виплати учаснику його частки у зв'язку із виходом учасника з підприємства, вважає, що така виплата повинна бути здійснена відповідачем після того, коли затверджено річний звіт, за рік, в якому учасник вийшов з підприємства і в період до 12 місяців з моменту виходу. Датою обчислення вартості майна підприємства вважається день надання учасником заяви про вихід.

Так, за правовою позицією ВС викладеного у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 4 червня 2018 року у справі № 914/271/17 зазначається про те, що моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Зокрема сказано таке.

Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними (п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Відкликання заяви про вихід після її отримання товариством допускається лише за згодою самого товариства та у разі, якщо відповідні зміни у складі учасників товариства не пройшли державної реєстрації (п. 4.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»).

З огляду на зазначене та на докази, що містяться в матеріалах справи, суд зазначає, що саме 25.03.2017 (дата отримання заяви відповідачем) є датою на яку слід обраховувати належну до виплати позивачу частку від вартості майна.

Вказаний факт не заперечується і обома сторонами у справі.

Рішенням зборів Засновників ПП "Елегант-Люкс", оформленим протоколом №1/2017 від 27.03.2017, окрім іншого, задоволено заяву позивача про вихід із складу засновників з 25.03.2017 та виплату позивачу частки в розмірі 14,59%, що станом на 31.12.2016 року становило 10 012,01 грн.

Вказане підтверджується і відповідачем у наданому суду відзиві на позов від 11.01.2019.

Проте, не погоджуючись із призначеною до виплати сумою частки, ОСОБА_1 листом від 18.04.2017 повідомила директора ПП "Елегант-Люкс" про відмову визнання нею визначеної зборами учасників ПП "Елегант-Люкс" від 27.03.2017, її частки у розмірі 10 012,01 грн,оскільки для розрахунку частки прийнято початкову вартість основних засобів, що на думку позивача є грубим порушенням.

З метою визначення дійсної (ринкової) вартості майна, ОСОБА_1 замовила оціночну експертизу ринкової вартості майна підприємства - нежитлового приміщення за адресою : АДРЕСА_3 , яка оформлена згідно Висновку приватного підприємства "Тернопільська експертно-консультаційне бюро" від 11.04.2017 (знаходиться в матеріалах справи).

Так, згідно Висновку наданого оцінювачем майна, у відповідності до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність в Україні" від 12.07.2001 року за №2658-ІІІ та враховуючи загальний стан приміщення, склад об'єкта нерухомості, використання на дату оцінки та інші фактори, визначено ринкову вартість спірного нежитлового приміщення загальною площею 53,2 м кв., що належить на праві приватної власності ПП "Елегант-Люкс", в розмірі 2 645 640,00 грн.

Оцінка проведена станом на 30 березня 2017 року. Дата завершення складання звіту 10 квітня 2017 року. Строк дії звіту про оцінку становить 6 місяців і закінчується 30 вересня 2017 року.

Таким чином, позивач вважає, що належна їй частка при виході з підприємства становить 385 998,88 грн (2 645 640,00*14,59% = 385998,88).

З метою встановлення правдивості чи спростування вказаних тверджень, для забезпечення достатніх та достовірних доказів для підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач подала заяву №б/н від 02.07.2018 (вх.№13237 від 02.07.2018), у якій заявила клопотання про проведення, у відповідно до ст. 99 ГПК України, комплексної економічно-товарознавчої експертизи.

Суд дослідивши обставини справи в їх сукупності та з огляду на те, що у спорі існують питання, що потребують спеціальних знань у різних галузях дослідження, ухвалою від 03.07.2018 задовольнив заяву позивача, призначив у справі № 921/124/18 комплексну судову економічну, будівельно-технічну та товарознавчу експертизу та зупинив провадження у даній справі.

Проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи було здійснено провідним судовим експертом Тернопільського відділення КНДІСЕ Переймибідою Володимиром Михайловичем.

Експертом Переймибідою В.М. проведено дослідження об'єкту : нежитлові приміщення по вул. Руська,34 у м.Тернополі методом зіставлення даних візуально-інструментального обстеження і наданої технічної документації з вимогами нормативних документів, чинних в галузі будівництва, а також розрахунковим методом.

Так, згідно Висновку, наданому по другому питанню, експерт Переймибіда В.М. встановив, що дійсна (ринкова) вартість нежитлового приміщення загальною площею 53,2 кв.м по вул. Руській у м. Тернополі, станом на 22.03.2017, визначена порівняльним підходом, становила - 1147780 грн. А дійсна (ринкова) вартість нежитлового приміщення загальною площею 53,2 кв.м по вул. Руській у м. Тернополі, станом на 25.03.2017, визначена порівняльним підходом, становила - 1 156 610 грн.

Проведення судової товарознавчої експертизи доручено експерту Копцюх Галині Петрівні експерту другого рівня.

Проте, у зв'язку з відсутністю доказів та матеріалів у справі та ненадання їх жодної із сторін вказана товарознавча експертиза не була проведена та суду було надано експертом повідомлення про неможливість надання висновку від 26.04.2019 № 163/19-22.

У свою чергу проведення судово - економічної експертизи здійснено судовим експертом першого кваліфікаційного класу - Згуровською Світланою Євгенівною.

03.05.2019 через канцелярію Господарського суду Тернопільської області повернулася справа №921/124/18 з Висновком експерта за результатами проведення експертизи.

При проведенні судово-економічної експертизи експертом Згуровською С.Є. застосовано методи зіставлення та документальної перевірки. Перевірялась повнота та правильність заповнення реквізитів документів, відповідність записів в документах - вимогам нормативних - актів, співставлялись дані взаємопов'язаних документів.

Так, згідно Висновку, наданому по першому питанню, експертом встановлено, що відповідно до фінансово-бухгалтерських документів вартість усього майна (активів), що належала приватному підприємству "Елегант-Люкс" (код ЄДРПОУ 14047347), правонаступником якого є відповідач - Приватне підприємство "Тернеліт 1" (код ЄДРПОУ 14047347), у тому числі основних засобів, зокрема, і нежитлових приміщень, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства складає :

- станом на 31.12.2016 року - 21400 грн (21,4 тис. грн заокруглено) ;

- станом на 31.03.2017 року - 19100 грн (19,1 тис. грн заокруглено) ;

- згідно протоколу зборів засновників Приватного підприємства "Елегант - Люкс" від 27.03.2017 №1/2017-68622,40 грн.

По третьому питанні експертом встановлено, що вартість частини майна (вартість активів) приватного підприємства "Елегант - Люкс" (код ЄДРПОУ 14047347) пропорційно частці у статутному капіталі приватного підприємства "Елегант - Люкс" (код ЄДРПОУ 14047347) учасника - позивача ОСОБА_1 , що відповідає 14,59%, відповідно до фінансово-бухгалтерських документів складе :

- станом на 31.12.2016 року 3122,26 грн;

- станом на 31.03.2017 року 2789,69 грн;

- згідно протоколу зборів засновників ПП "Елегант-Люкс" від 27.03.2017 р. №1/2017-10012,01 грн.

По четвертому питанню експерт ОСОБА_7 у висновку зазначила, що за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 22.02.2019 року №776/18-22 дійсна (ринкова) вартість частини майна (вартість активів) приватного підприємства "Елегант-Люкс" (код ЄДРПОУ 14047347) правонаступником якого є відповідач - ПП "Тернеліт -1" пропорційно частці у статутному капіталі приватного підприємства "Елегант-Люкс" учасника - позивача ОСОБА_1 складає :

- станом на 22.03.2017 року - 167461,10 грн ;

- станом на 25.03.2017 року - 168 749,40 грн.

При виплаті вартості частини майна приватного підприємства "Елегант-Люкс" Безп'ятчук ОСОБА_8 пропорційно частці у статутному капіталі оподаткуванню підлягає різниця між загальною сумою та сумою внеску до статутного капіталу.

Таким чином, оцінивши подані експертні висновки у сукупності з іншими доказами у справі, суд вважає, що матеріалами справи, зокрема і поданими доказами сторонами та експертними висновками у справі, встановлено і доведено, що до виплати позивачу підлягає частка у розмірі 168 749,40 грн.

При цьому заперечення відповідача викладені ним у відзиві на позов суд оцінює критично, з огляду на таке.

Так щодо тверджень відповідача, що у даному випадку слід застосовувати не ринкову вартість майна, а балансову, суд має за необхідне зазначити наступне.

Відповідач вказує, що частка позивачки розраховувалась із врахуванням - початкової вартості основних засобів; зносу основних засобів; залишкової вартості основних засобів та з врахуванням отриманих збитків. Вартість активів Приватного підприємства «Елегант Люкс» на момент виходу ОСОБА_1 із учасників товариства - становила - 68 622,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

За змістом частини першої статті 66 та статті 139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов'язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

При вирішенні такої категорії спорів суди повинні враховувати висновки комплексно-комісійної судової будівельно-технічної експертизи.

Таким чином, вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об'єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати ВС від 24 квітня 2018 року Справа № 925/1165/14.

Суд також вважає не доведеним зі сторони відповідача заперечення наведені ним у відзиві на позов. Зокрема, відповідач зазначає, що згідно із протоколом № 1/2017 зборів засновників Приватного підприємства «Елегант Люкс», затверджено суму частки засновника у розмірі 10012,01 грн, яку неодноразово пропонувалось отримати позивачу через касу підприємства, а пізніше було передано правонаступнику для розрахунку з ОСОБА_1 .

При цьому, як зазначає відповідач, останній раз підприємство надсилало на адресу позивача кошти 19 березня 2018 року.

Проте, суд не виявив в матеріалах справи належних доказів та підтверджень щодо ОСОБА_9 вказаної суми коштів у розмірі 10 021,01 грн. Більше того, листом від 18.04.2017, надісланим на адресу ПП "Елегант-Люкс", ОСОБА_1 повідомляла відповідача про відмову визнання нею визначеної зборами учасників підприємства частки у розмірі 10012,01 грн, оскільки така не відповідає фактичній вартості.

Також, і сама позивачка у судових засіданнях заперечує факт отримання таких коштів від відповідача та його посадових осіб.

У свою чергу, розглянувши та оцінивши заперечення позивача щодо проведеної експертизи та визначеної нею суми суд і його оцінює критично з огляду на таке.

Так, Позивач, не погоджуючись із наданими Експертними висновками, зазначив, що вказана дійсна (ринкова) вартість відрізняється від ринкової вартості. А дійсне ринкова вартість становить 2 645 640 грн, яка визначена у Висновку приватного підприємства "Тернопільська експертно - консультаційне бюро” від 11.04.2017 (знаходиться в матеріалах справи).

У відповідь на зазначене суд вважає зауважити таке.

По перше, із змісту статті 69 ГПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов'язаний надати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання. Експерт зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом та роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Згідно до частин 1,2 статті 71 ГПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо). Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.

Суд бере до уваги те, що саме з ініціативи позивача і його представників та за їх заявами у справі було призначено ряд судових експертиз, які проводились експертами згідно вимог закону, Дані експерти є належним чином сертифікованими та попереджені судом і несуть кримінальну відповідальність за подання неправдивих висновків про що судом зазначалось у відповідних ухвалах. Тоді як поданий позивачем Звіт про оцінку майна здійснено не експертом а - оцінювачем. Разом з цим, якщо у позивача були сумніви у проведеній експертизі він міг і самостійно замовити таку в порядку статті 101 ГПК України.

При цьому, на думку суду, з обставин що склались у даній справі, висновки оцінювача не можуть замінити висновки експерта за аналогією як це передбачено статтею 71 ГПК України щодо того, що консультації і висновки спеціаліста не замінюють висновки експерта.

По друге, із змісту статті 107 ГПК України якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Суд враховує те, що висловлюючи зауваження до експертиз позивач мав право в порядку статті 107 ГПК клопотати про повторну чи додаткову експертизу чим і скористався подавши відповідну заяву. Проте, в подальшому з власної ініціативи відкликав цю заяву.

А тому, суд, враховуючи принцип змагальності сторін, тривалість розгляду даної справи, відмови позивача від своєї заяви про проведення повторної експертизи та її оплати, а також пасивну участь у справі відповідача, вважав неефективним та недоцільним призначати повторну експертизу та залишив заяву позивача за його клопотанням без розгляду.

По третє, суд критично оцінює зауваження представника позивача до висновків експерта так як вважає, що вказані зауваження стосуються спеціалізованих знань, якими володіли сертифіковані експерти. При цьому усі експерти з'явились у суд і надали, на думку суду, як усні так і письмові пояснення, що спростовують заперечення позивача в частині його зауважень до їх висновків.

Щодо поданого позивачем Доопрацьованого (актуалізованого) звіту про оцінку майна, актуалізованого 19.09.2019 то суд і його оцінює критично з огляду на те, що він проведений не експертом, а оцінювачем. Хоча позивач не позбавлений права самостійно замовити експерта та подати суду його звіт відповідно до правил статті 101 ГПК України.

Крім того суд критично оцінює і саму процедуру актуалізації звіту, адже з неї вбачається, що вона полягала в основному в продовжені строку дії цього звіту, який складений був станом на 30.03.2017 року - дату обстеження, та спочатку діяв 6 місяців до 10.04.2019, а згодом продовжений оцінювачем ще на 6 місяців до 19.03.2020 року.

По четверте, щодо заперечень до експертного висновку економічної експертизи в частині, що вона не повно визначила усю вартість майна то суд має за необхідне зазначити, що доказування щодо розміру вартості майна відповідача, яка припадала на частку позивача у статутному капіталі ПП покладається процесуальним законом, в силу дії принципу змагальності, на сторони у справі, зокрема, і на позивача.

У даному випадку, суду до матеріалів справи сторонами не долучено будь яких доказів вартості товарів, які належали як майно відповідачу на час виходу позивача. А тому суд не зміг надати такі докази разом з матеріалами справи - експерту, що як вбачається із Повідомлення про неможливість надання висновку від 26.04.2019 року №163/19-22 та подальших пояснень експерта з цього питання призвело до неможливості проведення товарознавчої експертизи.

Так, експерт у висновку з економічної експертизи зазначає, що з урахуванням повідомлення про неможливість надання висновку від 26.04.2019 року №163/19-22, встановити дійсну (ринкову) вартість частини майна (вартість активів) приватного підприємства "Елегант-Люкс", правонаступником якого є відповідач - ПП "Тернеліт -1", пропорційно частці у статутному капіталі приватного підприємства "Елегант-Люкс", учасника позивача ОСОБА_1 станом на 22.03.2017 року та станом на 25.03.2017 року, що визначається судовою товарознавчою експертизою, не видається за можливе.

При цьому у функції суду не входить «розшук» доказів у справі. А статтею 13 ГПК визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Проте, зазначене стосується лише товарознавчої експертизи.

Таким чином, враховуючи на наявні докази у справі, суд виходить з того, що можливим є визначити вартість частки, що належала позивачці при виході з підприємства лише виходячи з вартості майна згідно проведеної будівельної експертизи.

7. Висновки суду.

Стаття 129 Конституції України вказує, що до однієї із основних засад судочинства відноситьсязмагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Згідно із частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 73, частин 1,3 статті 74 статей 76,77,78,79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п.58 рішення від 10.02.2010 (заява №4909/04) Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29)

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (п. 54 рішення від 28.10.2010 (заява №4241/03) Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

За таких обставин, дослідивши докази та матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представника позивача та позивачки, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково, в частині стягнення з відповідача в користь позивача 168 749 грн 40 коп. вартості частки учасника приватного підприємства при виході з приватного підприємства (з врахуванням визначеної експертно-ринкової вартості приміщення, станом на 25.03.2019).

В іншій частині щодо стягнення 217 249,48 грн. суд у позові відмовляє.

8. Судові витрати.

Відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому суд вважає, що матеріалами справи доведено, що спір у даній справ виник з вини відповідача.

Крім того, суд враховує і поведінку відповідача у справі, який у судові засідання не з'являвся, а також перешкоджав своєчасному здійсненню правосуддя не забезпечуючи належним чином отримання поштової кореспонденції за своїм місцезнаходженням та не забезпечуючи своєчасного допуску експертів для проведення експертиз.

А тому суд, користаючись своїм правом, судові витрати, у порядку частини 9 статті 129 ГПК України повністю покладає на відповідача у справі - Приватне підприємство “ТЕРНЕЛІТ-1”.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи зроблену позивачем заяву, суд зобов'язує позивача протягом 5-ти днів з дня ухвалення рішення у даній справі, а саме з 07.11.2019 надати суду докази, які підтверджують розмір судових витрат, пов'язаних з розглядом справи № 921/124/18, що підлягають стягненню в користь позивача, у тому числі, витрат на правову допомогу адвоката.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого судом строку така заява позивача буде залишена судом без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, керуючись положеннями статей 7, 13, 42, 86, 129, 210, 233, з 236 по 241, з 256 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “ТЕРНЕЛІТ-1” на користь ОСОБА_1 , - 168 749 грн 40 коп. вартості частки учасника приватного підприємства при виході з приватного підприємства.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Судові витрати, у порядку частини 9 статті 129 ГПК України повністю покласти на відповідача - Приватне підприємство “ТЕРНЕЛІТ-1”.

5. Призначити судове засідання по розгляду питання про розмір та структуру судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача на 19 листопада 2019 року о 15 год. 00 хв., яке відбудеться у приміщенні господарського суду, який знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14 а, зал судових засідань № 4, 5-й поверх.

6. Позивачу протягом 5-ти днів з дня ухвалення рішення у даній справі, а саме з 07.11.2019 надати суду докази, які підтверджують розмір судових витрат, пов'язаних з розглядом справи № 921/124/18, що підлягають стягненню в користь позивача, у тому числі витрат на правову допомогу адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (Стягувач): ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , податковий номер НОМЕР_1 ;

Відповідач (Боржник): Приватне підприємство “ТЕРНЕЛІТ-1”, вул. Чумацька, буд. 1, м. Тернопіль, 46009, код ЄДРПОУ 14047347.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статті з 253 по 259 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне рішення із врахуванням вихідних та святкових днів, відрядження судді та перебування судді на лікарняному, складено протягом робочих днів 28.12.2019.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко

Попередній документ

86716886

Наступний документ

86716888

Інформація про рішення:

№ рішення:	86716887
№ справи:	921/124/18
Дата рішення:	07.11.2019
Дата публікації:	02.01.2020
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи:	Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відмовлено у відкритті провадження (01.05.2023)
Дата надходження:	10.04.2023
Предмет позову:	про стягнення вартості частки учасника приватного підприємства при виході з приватного підприємства

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

30.03.2020 10:00	Західний апеляційний господарський суд
18.05.2020 10:30	Західний апеляційний господарський суд
15.06.2020 11:45	Західний апеляційний господарський суд
06.07.2020 11:30	Західний апеляційний господарський суд
21.09.2020 10:00	Західний апеляційний господарський суд
05.10.2020 14:00	Західний апеляційний господарський суд
21.01.2021 12:45	Західний апеляційний господарський суд
31.05.2021 15:00	Західний апеляційний господарський суд
04.10.2022 11:15	Західний апеляційний господарський суд
14.02.2023 12:15	Західний апеляційний господарський суд
06.03.2023 14:00	Західний апеляційний господарський суд