28 грудня 2019 року Справа № 3/124/09
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на бездіяльність державного виконавця Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві при виконанні наказу
у справі
за позовом: Фізичної особи-підприємця Решетько Дмитра Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (03150, м. Київ, вул. Щорса, буд. 7/9)
про: зобов'язання повернути майно та стягнення заборгованості в сумі 141988,00 грн
особа, дії (бездіяльність) якої оскаржуються: державний виконавець Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (04212, м. Київ, вул. Кагарлицька, 2Д)
24.12.2019 до господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» надійшла скарга № 1169 від 18.12.2019 на бездіяльність державного виконавця, в якій заявник просить суд:
- прийняти дану скаргу до розгляду та відкрити провадження;
- визнати бездіяльність державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо ухилення від винесення постанови про зняття арешту в Автоматизованій інформаційній системі з автомобіля MITSUBISHI GALANT, № двигуна 4 НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , яке було накладено у виконавчому провадженні № 14315062 на підставі постанови № 621/7 від 14.08.2009 та в знятті даного арешту неправомірною;
- зобов'язати державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винести постанову про зняття арешту а Автоматизованій інформаційній системі з автомобіля MITSUBISHI GALANT, № двигуна 4 НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , яке було накладено у виконавчому провадженні № 14315062 на підставі постанови № 621/7 від 14.08.2009 та зняти даний арешт.
В обґрунтування скарги товариство зазначає таке:
07.11.2019 Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», згідно інформації по результатам звірення по «АІС», дізналося, що автомобіль MITSUBISHI GALANT, № двигуна 4 НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_3 НОМЕР_4 значиться в арешті, на підставі постанови № 621/7 від 14.08.2009, постановив ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві у виконавчому провадженні № 14315062 щодо виконання судового наказу, який був виданий 05.08.2009 Господарським судом Миколаївської області.
21.05.2019 в ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» розпочато процедуру ліквідації на підставі рішення правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» від 21.05.2019 № 352-рш.
У зв'язку з вищенаведеним, 12.11.2019 банком до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві було направлено заяву № 735 від 08.11.2019 про зняття арешту з майна.
Згідно відомостей із офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» відправлення за штрих кодовим номером 0315068306729 отримано відділом ДВС 14.11.2019.
Як стверджує заявник станом на дату подання даної скарги ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» не отримано ні постанови про зняття арешту, ні жодної відповіді на вищезазначену заяву.
За перевіркою суду, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (ідентифікаційний код 33299878) є новим найменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (ідентифікаційний код 33299878).
Розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» № 1169 від 18.12.2019 на бездіяльність державного виконавця суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Пунктом «а» ч. 1 ст. 341 ГПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Отже, важливим елементом оскарження дій або бездіяльності державного виконавця є строк оскарження.
З наявних судових матеріалів вбачається, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2009 у справі № 3/124/09 було частково задоволено позов Фізичної особи-підприємця Решетько Дмитра Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»; стягнуто з відповідача на користь позивача - 161893,98 грн боргу по орендній платі, 1619,00 грн державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення; в іншій частині позову відмовлено.
При цьому, суд звертає увагу учасників на те, що відповідно до Акту № 3 від 14.11.207 про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, затвердженого головою Господарського суду Миколаївської області 14.11.2017, на підставі переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 11 лютого 2010 року № 22, відібрані до знищення документи (судові справи), як такі, що не мають науково-історичної цінності і втратили практичне значення, загалом судові справи за 2009 рік та зокрема справа № 3/124/2009 за позовом СПД ОСОБА_1 , до ТОВ КБ «Фінансова ініціатива» про стягнення 141988,00 грн.
Отже, станом на день подання скарги № 1169 від 18.12.2019 матеріали справи № 3/124/09 знищено.
Разом із тим, з матеріалів даної справи було вилучено оригінали судових рішень та сформовано Опис № 2 справ постійного зберігання (судові справи) за 2009 рік.
З Опису № 2 фонду № Р-5585 судом зроблено копії матеріалів справи № 3/124/09, зокрема:
- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.04.2009 у справі № 3/124/09 про порушення провадження у справі;
- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2009 у справі № 3/124/09 про відкладення розгляду справи;
- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2009 у справі № 3/124/09 про продовження строку вирішення спору;
- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2009 у справі № 3/124/09 про відкладення розгляду справи;
- рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2009 у справі № 3/124/09;
- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2009 у справі № 3/124/09 про прийняття до розгляду скарги на дії ДВС;
- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2009 у справі № 3/124/09 про припинення провадження по скарзі.
Оригінал наказу у даній справі (на виконання рішення суду від 21.07.2009) був виданий стягувачу, в матеріалах же справи зберігалась відповідна копія, яка не була вилучена з судової справи при її знищенні, оскільки відповідно до п. 15 Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 11.02.2010 № 22 вилучаються лише оригінали судових рішень.
Таким чином, станом на дату розгляду скарги № 1169 від 18.12.2019 на бездіяльність державного виконавця, в матеріалах справи копія наказу відсутня.
Згідно наданих пояснень та поданих скаржником матеріалів суд встановив таке:
Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» оскаржує бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту, накладеного на підставі постанови державного виконавця від 14.08.2009. У поданій скарзі Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», крім іншого, зазначає, що відповідний арешт було накладено безпідставно.
Фактично про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження, та, як наслідок, зняття арешту з майна скаржник міг та повинен був дізнатися ще у травні 2019 року, після прийняття правлінням Національним банком України рішення «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» від 21.05.2019 № 352-рш. Але, за твердженням скаржника про те, що автомобіль MITSUBISHI GALANT, № двигуна 4 НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_3 НОМЕР_4 значиться в арешті на підставі постанови № 621/7 від 14.08.2009 у виконавчому провадженні № 14315062, товариство дізналося 07.11.2019, згідно інформації по результатам звірення по «АІС», після чого направив заяву про зняття арешту до органу державної виконавчої служби, та не отримавши належного реагування, звернулося до господарського суду з відповідною скаргою на бездіяльність державного виконавця.
Разом із тим, скаржником взагалі не обґрунтовано належними доказами та не наведено відповідної мотивації того, що скарга подана ним у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав.
Дослідивши ж обставини справи та оцінивши відповідно до ст. 86 ГПК України надані докази, суд вважає, що встановлений законом десятиденний строк оскарження бездіяльності державного виконавця станом на дату направлення до господарського суду скарги № 1169 від 18.12.2019 (20.12.2019 - відповідно до відмітки на поштовому конверті) сплив.
Водночас, суд зазначає, що встановлений у ч. 1 ст. 341 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ч. 2 статті 341 ГПК України він може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.
Пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Відновлення процесуального строку означає лише, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений. Тобто відновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується. Питання про відновлення строку може бути порушено лише після закінчення процесуального строку.
Відновлення процесуального строку являє собою визнання судовим органом (суддею) дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.
Поряд з цим, суд відзначає, що згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. При цьому, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення ЄСПЛ у справі «Мушта проти України» від 18.11.2010 (заява № 8863/06)).
У рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 (Заява № 3236/03) Суд вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
За наведених обставин суд вважає, що скаржник пропустив передбачений законом 10-денний строк на звернення до суду зі скаргою без подання клопотання на його поновлення.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладені обставини, з огляду на пропуск скаржником встановленого законом процесуального строку на подання скарги на дії/бездіяльність державного виконавця та відсутність відповідної заяви скаржника про поновлення даного строку, суд залишає без розгляду скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» № 1169 від 18.12.2019 на бездіяльність державного виконавця у справі № 3/124/09.
Додатково, суд звертає увагу скаржника на деякі інші недоліки поданої скарги.
По-перше, Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» не дотримано вимог щодо оформлення скарги на бездіяльність державного виконавця.
Так, згідно з ч. 3 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Враховуючи принцип універсальності волі законодавця, у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді справи, до відповідних процесуальних заяв, клопотань тощо учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання інших розділів ГПК України. Так, згідно зі ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону).
За такого, оскільки питання прийняття до розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця процесуальним законом не врегульовано, суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо прийняття до розгляду даної скарги, застосувати приписи ст.ст.162, 164, 170, 172 ГПК України.
Так, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з приписами п.1 ч.1 ст.164, ч. 1 ст. 172 ГПК України скаржник зобов'язаний додати до скарги документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи (а не лише органу державної виконавчої служби) копії скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення.
По-друге, скаржником у скарзі не зазначено та не надано суду доказів щодо факту перебування наказу Господарського суду Миколаївської області у справі № 3/124/09 на примусовому виконанні в Оболонському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, як і не надано доказів (зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про накладення арешту, постанови про закінчення виконавчого провадження) щодо здійснення виконавчого провадження № 14315062, а також його дійсного стану на час звернення до суду з відповідною скаргою.
По-третє, із наданих суду матеріалів скарги вбачається, що відповідну інформацію по результатам звірення по «АІС» щодо зазначеного скаржником автомобіля банком отримано до моменту звернення до органу державної виконавчої служби із відповідною заявою. Таким чином, жодних доказів на підтвердження факту існування арешту (про зобов'язання зняти який скаржник просить суд) на момент звернення до суду зі скаргою Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» до скарги не додано.
По-четверте, зі змісту скарги та доданих до неї доказів, крім іншого не вбачається кому належить право власності на автомобіль MITSUBISHI GALANT, № двигуна 4 НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , та чи належить воно зокрема Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Фінансова ініціатива».
Керуючись ст.ст. 118, 232-235, 339, 341 Господарського процесуального кодексу України, суд
Скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» № 1169 від 18.12.2019 на бездіяльність державного виконавця у справі № 3/124/09 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Г. Смородінова