23 грудня 2019 року Справа № 915/1916/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Ковальжи А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця”, вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680 (код ЄДРПОУ 40075815)
в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012 (код ЄДРПОУ 40081200)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ”, вул. Громадянський узвіз 1/1, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 34770199)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство “Миколаївський морський торговельний порт”, вул. Заводська, 23/14, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 01125608)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту), вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 38728444).
про врегулювання розбіжностей договору
за участю представників сторін:
від позивача Ротар І.В., адвокат (ордер серія ОД № 493657 від 10.09.2019);
від відповідача представник не з'явився;
від третьої особи ДП "АМПУ Дабіжа Я.І., адвокат (ордер серія ВН № 1003336 від 20.11.2019);
від третьої особи ДП "Миколаївський морський торговельний порт" представник не з'явився;
в судовому засіданні присутній ОСОБА_1 , (паспорт серія № НОМЕР_1 від 13.11.2019).
До господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ”, в якій просить суд врегулювати розбіжності по додатковій угоді від 10.07.2019 № 2 до договору Договір № 4/97 про експлуатацію залізничної під'їзної колії та прийняти наступну редакцію п. 21: “21. Цей Договір укладається терміном з 29.05.2018 та діє до 01.08.2019 включно”.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 25.09.2019 року.
В судовому засіданні 25.09.2019 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою відкладено підготовче засідання на 17.10.2019 року.
В судовому засіданні 17.10.2019 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою відкладено підготовче засідання на 29.10.2019 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.10.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 21.11.2019 року. Залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство “Миколаївський морський торговельний порт” та Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.11.2019 року третій особі продовжено процесуальний строк, встановлений судом, для подання пояснень.
В судовому засіданні 21.11.2019 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.11.2019 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.11.2019 року доручено Південно-західному апеляційному господарському суду організувати в приміщенні цього суду участь представника АТ “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” в режимі відеоконференції в судовому засіданні у справі № 915/1916/19, призначеному на 26.11.2019 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.11.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 915/1916/19 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 17.12.2019 року.
В судовому засіданні 17.12.2019 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в судовому засіданні до 23.12.2019 року.
В судовому засіданні 23.12.2019 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.
Третя особа ДП "Миколаївський морський торговельний порт" явку повноважного представника в судове засідання 23.12.2019 року не забезпечила. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується ухвалою про повідомлення від 17.12.2019 року та телефонограмою від 18.12.2019 року (том 3, арк. 6-7).
23.12.2019 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача ТзОВ «Сісайд Термінал» надійшло клопотання (вх. № 19430/19 від 23.12.2019 року) про відкладення розгляду засідання (том 3, арк. 8-9).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судом враховано, що 16.12.2019 року відповідачем вже подавалось клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 19104/19 від 16.12.2019 року), яке було задоволено судом. В даному випадку відповідачем подано друге клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 19430/19 від 23.12.2019 року), в задоволенні якого судом відмовлено з підстав, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи ДП "Миколаївський морський торговельний порт" та відсутності представника відповідача.
Інші заяви та клопотання відсутні.
ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
1. Правова позиція позивача.
Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про врегулювання розбіжностей договору № 4/97 про експлуатацію залізничної під'їзної колії. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо наявності у сторін розбіжностей під час підписання додаткової угоди № 2 від 10.07.2019 року до договору № 4/97 від 23.05.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що між сторонами виникли розбіжності під час укладення додаткової угоди № 2 до договору (в частині строку дії договору). Позивач зазначає, що відповідачем не подано докази, які підтверджують право власності відповідача на залізничну під'їзну колію, а також документи, які повинен мати власник залізничної під'їзної колії, передбачені п. 1.5 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій.
В свою чергу відповідач наполягає на укладенні договору на п'ятирічний строк.
Позивач зазначає, що переукласти договір зі строком дії 5 років, відповідно до пропозиції відповідача, неможливо з причин не усунення відповідачем недоліків визначених у листі від 20.05.2019 року № ДН-5-07/374/1.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 179, 187 ГК України, п. 71 Статуту залізниць України, Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій.
2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
05.09.2019 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 14082/19).
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити та вважає вимоги позивача безпідставними та неправомірними, виходячи з наступного:
- відповідач здійснює діяльність з обробки вантажів у Миколаївському морському порту та надає послуги з подачі-забирання вагонів, маневрових робіт, зважування вагонів та інші. На теперішній час подача/забирання вагонів та маневрова робота у Миколаївському морському порту виконується локомотивами відповідача;
- відповідач зазначає, що у зв'язку із закінченням строку дії договору відповідач завчасно звернувся до позивача з проханням здійснити необхідні дії з метою переукладення договору на новий строк. Відповідачем було виконано усі вимоги, визначені Правилами обслуговування під'їзних колій, необхідні для укладення договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії на новий строк. Відповідачем на адресу позивача направлено пакет документів, аналогічний наданому в 2018 році, на підставі якого був укладений договір;
- щодо усунення недоліків, визначених у листі позивача від 20.05.2019 року № ДН-5-07/374/1, відповідач вказує, що всі недоліки усунуті, а зауваження залізниці є недостовірними, частково неправдивими та упередженими і зроблені завідомо з метою створення штучних перешкод для укладення нового договору;
- позивач в порушення умов п. 3.4. Правил не надав відповідачу проект договору;
- протягом строку, встановленого Правилами (20 днів з моменту направлення проекту додаткової угоди) РФ «Одеська залізниця» не було оформлено протоколу розбіжностей;
- незважаючи на остаточну неврегульованість договірних взаємовідносин, РФ «Одеська залізниця» продовжує надавати відповідачу послуги за договором, що свідчить про прийняття РФ «Одеська залізниця» пропозиції відповідача щодо укладення додаткової угоди до договору саме у редакції запропонованій відповідачем (ст. 642 ЦК України).
Заперечення обґрунтовані приписами ст. 640, 642 ЦК України, ст. 179, 181, 307 ГК України, ст. 71 Статуту залізниць України, Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій.
3. Правова позиція третьої особи ДП «Миколаївський морський торговельний порт».
В поданих письмових поясненнях (вх. № 17748/19 від 18.11.2019 року) (том 2, арк. 185-188) третя особа ДП «Миколаївський морський торговельний порт» зазначає наступне:
- у 2013 році набрав сили Закон України «Про морські порти України» і відповідно до цього Закону була проведена реформа морської галузі, за наслідками якої було утворено шляхом виділу майна державних підприємств - портів державне підприємство «Адміністрація морських портів України». У результаті на балансі ДП «ММТП», як державної стивідорної компанії, зокрема, обліковується частина залізничних колій, розташованих на території Миколаївського морського порту;
- залізничні колії, що обліковуються на балансі ДП «ММТП», відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону підпадають під категорію об'єктів портової інфраструктури загального користування;
- між ДП «ММТП» та ТзОВ «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ» були укладені та діють на сьогоднішній день договори про встановлення права сервітуту, а саме: № 7-А від 13.11.2012 року та № 9-А від 11.07.2013 року. Відповідно до договорів ТзОВ «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ» користується залізничними коліями ДП «ММТП» (примикання до парку прийому Миколаїв - Вантажний та примикання до парку Миколаїв - Рудний), які не відносяться до предмету спору по даній судовій справі, з метою виконання тепловозами робіт з подачі-збирання вагонів, маневрових робіт та інше;
- виходячи з вищевикладеного третя особа вважає, що предмет спору у цій судовій справі не стосується ані майна ДП «ММТП», ані господарських правовідносин між ДП «ММТП» та ТзОВ «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ», а отже і будь-яке рішення суду у цій справі не буде мати вплив на права та інтереси ДП «ММТП».
4. Правова позиція третьої особи ДП “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії ДП “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту).
В письмових поясненнях (вх. № 17924/19 від 21.11.2019 року) третя особа МФ ДП «Адміністрація морських портів України» зазначає наступне.
AT «Укрзалізниця» в особі РФ «Одеська залізниця» листом від 08.08.2019 року № ДН5-07/594 запропоновано ДП «АМПУ» в особі МФ ДП «АМПУ» укласти договір відповідно до Правил обслуговування залізничних під'їзних колій (затверджені наказом Мінтрансу від 21.11.2000 № 644).
У разі укладення договору з AT «Українська залізниця», він не тільки не буде відповідати меті створення та предмету діяльності МФ ДП «АМПУ» (забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства, але й суперечитиме Закону України "Про морські порти України", Правилам та іншим нормативним актам щодо діяльності морського порту та може розцінюватись, як втручання у господарську діяльність портових операторів, обмеження їх прав.
На балансі МФ ДП «АМПУ» перебувають лише деякі залізничні колії, які забезпечують діяльність двох і більше суб'єктів господарювання у морському порту (об'єкти портової інфраструктури загального користування).
Деякі портові оператори на території морського порту мають власні залізничні колії, які МФ ДП «АМПУ» не належать.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
1. Умови договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії.
23.05.2018 року між ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії “Одеська залізниця” АТ “Українська залізниця” (Залізниця) та ТзОВ «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ» (Користувач) укладено договір № 4/97 про експлуатацію залізничної під'їзної колії (том 1, арк. 17-21).
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Відповідно до п. 1 Договору згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, якою користується користувач (згідно договорів про встановлення права сервітуту від 30.11.2012 № 10-А та від 11.07.2013 № 9-А), що примикає до станції Миколаїв-Вантажний (далі Станція) через стрілку № 59 до ходової колії № 52 і яка обслуговується власним локомотивом.
Межею під'їзної колії є знак «Межа під'їзної колії», який встановлено в створі граничного стовпчика стрілочного переводу № 59.
Відповідно до п. 19 Договору зміни та доповнення умов договору вносяться порядком і в терміни, встановлені Правилами обслуговування під'їзних колій. Спори за договором розглядаються згідно із законодавством України.
Відповідно до п. 20 Договору одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускаються. Розірвання договору або зміна його умов можуть мати місце згідно порядку і в терміни, встановленими Правилами перевезень вантажів.
З усіх питань, не передбачених цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та чинним законодавством.
Відповідно до п. 21 Договору цей договір укладається терміном на 1 рік і діє з 29.05.2018 року до 31.05.2019 року.
2. Обстеження під'їзної колії.
01.04.2019 року та 23.04.2019 року відповідачем ТзОВ «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ» направлялись на адресу позивача РФ «“Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» листи № 01/04-06 та № 23/04-22, в яких відповідач просив призначити комісію для проведення обстеження під'їзної колії і її технічного оснащення та подальшого складання акта обстеження цієї колії з метою завчасного вирішення питання переукладання договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії на наступний період (том 1, арк. 166-169).
13.05.2019 року за результатами обстеження складено Акт обстеження умов роботи під'їзної колії і станції примикання (том 1, арк. 208-210). Останніми двома пунктами Акту передбачено перелік документів, необхідних для розробки договору.
20.05.2019 року позивачем направлено на адресу відповідача лист № ДН-5-07/374/1, в якому позивач для можливості подальшого розгляду переукладання договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії з ТзОВ «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ» просив останнього надати відсутні документи та усунути недоліки у найкоротший термін, а саме: документи, підтверджуючі право власності ТзОВ «Сісайд Термінал» на залізничні під'їзні колії та документи, які повинен мати власник залізничної під'їзної колії, передбачені п. 1.5 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій) (том 1, арк. 28-29).
20.05.2019 року за вих. № 20/05-03 та 29.05.2019 року за вих. № 29/05-03 ТзОВ "Сісайд Термінал" надавав відповіді на вищевказаний лист позивача та надсилав документи (том 1, арк. 170, 188-190).
3. Щодо додаткової угоди № 1 від 31.05.2019 року
В матеріалах справи міститься засвідчена копія Додаткової угоди № 1 від 31.05.2019 року (том 1, арк. 22) до договору, в якій сторони досягли згоди викласти пункт 21 договору в наступній редакції:
« 21. Цей договір укладається терміном з 29.05.2018 року та діє до 01.07.2019 року включно».
Додаткова угода № 1 від 31.05.2019 року скріплена печатками сторін та підписана сторонами без зауважень.
Крім того, в матеріалах справи міститься аналогічного змісту засвідчена копія Додаткової угоди № 1 від 31.05.2019 року (том 1, арк. 120), яка скріплена печатками сторін та підписана зі сторони ТзОВ «Сісайд Термінал» із зауваженнями наступного змісту «Підписано із зауваженнями, які надамо згідно протоколу».
20.06.2019 року за вих. № 20/06-07 ТзОВ «Сісайд Термінал» направив на адресу Регіональної філії «Одеська залізниця» протокол розбіжностей до Додаткової угоди № 1 від 31.05.2019, у зв'язку з допущеною при складанні додаткової угоди технічною помилкою (том 1, арк. 173-174).
01.07.2019 року за № 24-5-07/505 Регіональна філія «Одеська залізниця» направила на адресу ТзОВ «Сісайд Термінал» лист, яким повернуто два екземпляри проекту протоколу розбіжностей без підписання, мотивований тим, що при підписанні додаткової угоди не було надано протоколу розбіжностей та будь-яких зауважень до додаткової угоди (том 1, арк. 175-177).
4. Щодо додаткової угоди в редакції, запропонованій Залізницею.
01.07.2019 року за № ДН-5-07/503 Регіональна філія «Одеська залізниця» направила на адресу ТзОВ «Сісайд Термінал» два екземпляри проекту додаткової угоди до договору для підписання (том 1, арк. 178).
Проектом додаткової угоди № __ (том 1, арк. 179) до договору, Залізниця запропонувала викласти пункт 21 договору в наступній редакції:
« 21. Цей договір укладається терміном з 29.05.2018 року та діє до 01.08.2019 року включно».
Проект додаткової угоди Регіональною філією «Одеська залізниця» не підписано.
01.07.2019 року за вих. № 01/07-11 ТзОВ «Сісайд Термінал» за результатами розгляду листа Залізниці від 01.07.2019 року відмовило в підписанні запропонованого Залізницею проекту додаткової угоди, мотивувавши відмову недотриманням РФ «Одеська залізниця» положень п. 3.4 Правил, а саме: непідписання проекту додаткової угоди (том 1, арк. 180).
Відповідно до п. 3.4 Правил проект договору про експлуатацію під'їзної колії (в т. ч. проект додаткової угоди до договору) розробляється залізницею. Підписаний у двох примірниках проект договору надсилається на підпис підприємству.
Враховуючи, що Залізницею недотримано порядок оформлення процедури укладення договору (додаткової угоди про продовження договору), а саме направлено відповідачу непідписаний примірник проекту додаткової угоди, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у відповідача для підписання непідписаного Залізницею проекту додаткової угоди. Відтак, вказані обставини дозволяють суду стверджувати, що процедура врегулювання розбіжностей по Додатковій угоді, в редакції запропонованій Залізницею, не виникла, оскільки фактично не було пропозиції укласти договір (оферти).
5. Щодо додаткової угоди в редакції, запропонованій Користувачем.
01.07.2019 року за вих. № 01/07-11 ТзОВ «Сісайд Термінал» за результатами розгляду листа Залізниці від 01.07.2019 року направило на адресу Регіональної філії «Одеська залізниця» відповідно до п. 2.2 Правил два екземпляри свого проекту додаткової угоди до договору для підписання (том 1, арк. 180-181).
Проектом додаткової угоди № __ (том 1, арк. 181) до договору, Користувач запропонув викласти пункт 21 договору в наступній редакції:
« 21. Цей договір укладається терміном з 29.05.2018 року та діє до 29.05.2023 року включно».
10.07.2019 року Регіональна філія «Одеської залізниці» листом № ДН-5-07/536 повернула запропонований відповідачем ТзОВ «Сісайд Термінал» екземпляр підписаної та скріпленої печаткою Додаткової угоди № 2 від 10.07.2019 року до договору з Протоколом розбіжностей від 10.07.2019 року (том 1, арк. 182-185).
Отже, між сторонами виникла процедура врегулювання розбіжностей по Додатковій угоді № 2 від 10.07.2019 року, в редакції запропонованій відповідачем ТзОВ «Сісайд Термінал» (в редакції Користувача).
29.07.2019 року сторони здійснили розгляд неузгоджених розбіжностей та оформили Протокол неузгодження розбіжностей до договору (по Додатковій угоді № 2 від 10.07.2019 року в запропонованій Користувачем редакції) (том 1, арк. 24-27).
В Протоколі неузгодження розбіжностей Регіональна філія «Одеська залізниця» зазначила, що переукласти договір зі строком дії 5 років, відповідно до пропозиції ТзОВ «Сісайд Термінал», неможливо з причин не усунення відповідачем недоліків визначених у листі від 20.05.2019 року № ДН-5-07/374/1 (неподання документів, підтверджуючих право власності ТзОВ «Сісайд Термінал» на залізничні під'їзні колії та документів, які повинен мати власник залізничної під'їзної колії, передбачених п. 1.5 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій) (том 1, арк. 28-29).
Судом також встановлено, що ТзОВ «Сісайд Термінал» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до АТ «Українська залізниця», в якій просить суд врегулювати розбіжності до Додатковій угоді № 2 від 10.07.2019 року до Договору від 29.05.2018 року № 4/97 про експлуатацію залізничної під'їзної колії, укладеною між ТзОВ «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ» та Регіональною філією «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та викласти додаткову угоду в запропонованій ТзОВ «Сісайд Термінал» редакції, а саме: викласти пункт 21 договору в наступній редакції: « 21. Цей договір укладається терміном з 29.05.2018 року та діє до 29.05.2023 року включно» (том 1, арк. 45-50).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2019 року по справі № 910/11693/19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (том 1, арк. 51-52).
Отже, фактично сторонами договору Регіональною філією «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (Залізниця) та ТзОВ «Сісайд Термінал» (Користувач) ініційовано два судових провадження в різних господарських судах щодо врегулювання розбіжностей по одній і тій же Додатковій угоді № 2 від 10.07.2019 року до договору в редакції, запропонованій відповідачем ТзОВ «Сісайд Термінал» (в редакції Користувача).
Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Відповідно до ч. 7 ст. 181 ГК України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Відповідно до ч. 3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Відповідно до п. 71 Статуту залізниць, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 року № 457, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором.
Подача і забирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами.
Якщо підприємство не має свого локомотива, подача і забирання вагонів та маневрова робота провадяться локомотивом залізниці за плату згідно з тарифом.
Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання.
Відповідно до п. 2.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2).
Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом.
Відповідно до п. 2.2 Правил договір про експлуатацію під'їзної колії і договір про подачу та забирання вагонів укладається терміном на п'ять років.
У разі зміни технічного оснащення, технології роботи станції або залізничної під'їзної колії у договір на вимогу однієї із сторін вносяться відповідні зміни і доповнення або укладається новий договір.
Розділом 3 Правил врегульовано Порядок укладання договорів про експлуатацію під'їзних колій і договорів про подачу та забирання вагонів.
Відповідно до п. 3.1 Правил проект договору розробляється залізницею на підставі акта обстеження під'їзної колії (додаток 4).
Відповідно до п. 3.3 Правил до укладення нового договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії (договору про подачу та забирання вагонів) власник колії та його контрагенти зобов'язані надати залізниці копії Статуту підприємства, документів, які засвідчують право підприємницької діяльності, та документи, які підтверджують право власності на залізничну під'їзну колію.
Відповідно до п. 3.4 Правил оформлення договору про експлуатацію під'їзної колії та договору про подачу та забирання вагонів виконується в такому порядку:
проект договору розробляється залізницею. Підписаний у двох примірниках проект договору надсилається на підпис підприємству. Підприємство підписує і повертає залізниці проект договору у двадцятиденний термін. Цей термін обчислюється: у разі пересилки проекту договору з посильним - з дати розписки про отримання договору, у разі пересилки поштою - з дати календарного штемпеля поштового відділення в пункті знаходження адресата. Якщо при підписанні договору в підприємства виникнуть заперечення стосовно його умов, то незалежно від цього воно підписує договір, складає протокол розбіжностей і направляє його у двох примірниках залізниці одночасно з підписаним договором. Наявність розбіжностей оговорюється в договорі. У разі неповернення залізниці підписаного проекту договору у двадцятиденний термін, договір набирає чинності в редакції залізниці;
залізниця не пізніше ніж через 20 днів після отримання цього протоколу розбіжностей зобов'язана призначити день розгляду розбіжностей, про що вона має повідомити підприємство у десятиденний термін після отримання протоколу і не пізніше ніж за 10 днів до призначеної дати розгляду. Якщо залізниця у вказаний термін не призначить дату розгляду розбіжностей, договір набирає чинності в редакції підприємства. У випадку неприбуття представника підприємства у призначений термін для розгляду розбіжностей договір набуває чинності в редакції залізниці;
розбіжності, що залишилися неврегульованими, оформлюються новим протоколом і у двадцятиденний термін після дня їх розгляду передаються залізницею до господарського суду. Якщо в указаний термін розбіжності не будуть направлені до арбітражного суду, то договір набуває чинності в редакції підприємства.
Такий порядок оформлення поширюється на додаткові угоди до договору, на його продовження, доповнення або часткові зміни.
Відповідно до п. 3.5 Правил договір про експлуатацію під'їзної колії та договір про подачу та забирання вагонів підписується начальником залізниці або іншою уповноваженою ним посадовою особою.
Якщо договір підписується уповноваженою посадовою особою за дорученням начальника залізниці, то в ньому робиться посилання на це доручення із зазначенням його номера та дати.
Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 23.12.2008 року № 04-5/278 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з договорів на обслуговування залізничних під'їзних колій», визначено, що незважаючи на те, що проект договору про експлуатацію під'їзної колії розробляється залізницею, це не позбавляє вантажовласника або власника під'їзної колії у разі ухилення залізниці від виконання цього обов'язку розробити свій проект договору та звернутись з ним до залізниці.
Як вказано вище, судом встановлено, що сторонами договору РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (Залізниця) та ТзОВ «Сісайд Термінал» (Користувач) ініційовано два судових провадження в різних господарських судах щодо врегулювання розбіжностей по одній і тій же Додатковій угоді № 2 від 10.07.2019 року до договору в редакції, запропонованій відповідачем ТзОВ «Сісайд Термінал» (в редакції Користувача).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Відповідно до ч. 7 ст. 181 ГК України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Пунктом 3.4 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, визначено порядок оформлення договору про експлуатацію під'їзної колії (в тому числі додаткових угод). Відповідно до вказаного пункту 3.4 Правил проект договору розробляється залізницею і у випадку наявності неврегульованих між сторонами розбіжностей залізниця направляє спір на вирішення господарського суду.
Тобто, у випадку, якщо залізниця запропонувала проект договору, тобто виступила з пропозицією укласти договір (офертою) й в подальшому між сторонами виникли розбіжності, то саме залізниця звертається до суду з позовом про врегулювання розбіжностей.
Разом з тим, законодавством не заборонено розроблення проекту договору підприємством й направлення проекту договору залізниці на розгляд.
В спірному випадку, проект додаткової угоди розроблено саме підприємством (ТзОВ "Сісайд Термінал") та направлено залізниці (РФ "Одеська залізниця") для розгляду та підписання (проект додаткової угоди № 2 від 10.07.2019 року), тобто в даному випадку саме підприємство виступило з пропозицією укласти додаткову угоду до договору (офертою).
В свою чергу, залізниця (РФ "Одеська залізниця") за результатами розгляду проекту додаткової угоди № 2 від 10.07.2019 року в запропонованій підприємством редакції підписала додаткову угоду з протоколом розбіжностей.
Таким чином, в силу ч. 5 ст. 181 ГК України саме сторона, яка одержала протокол розбіжностей (в спірному випадку відповідач ТзОВ "Сісйд Термінал") повинно було в двадцятиденний термін розглянути розбіжності та: або прийняти запропоновану залізницею пропозицію, або передати неврегульовані розбіжності до суду, що і було реалізовано ТзОВ "Сісайд Термінал" шляхом звернення до господарського суду м. Києва із позовом про врегулювання розбіжностей (справа № 910/11693/19).
Загальний порядок укладення договорів, передбачений приписами ст. 181 ГК України, не суперечить порядку оформлення договорів про експлуатацію під'їзної колії, визначеному спеціальним нормативним актом, а саме пункту 3.4 вищевказаних Правил обслуговування залізничних під'їзних колій.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач РФ "Одеська залізниця" в даному випадку не має матеріального права на звернення до суду із позовом про врегулювання розбіжностей, оскільки не виступала із пропозицією про укладення додаткової угоди (офертою).
Суд зазначає, що мова йде не про процесуальну неможливість звернення до суду та позбавлення особи права доступу до суду в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, а саме про відсутність у позивача РФ "Одеська залізниця" суб'єктивного права на звернення до суду, виходячи з встановлених на підставі поданих у справу доказів та положень матеріального права, а саме ч. 5 ст. 181 ГПК України.
Звернення обох сторін договору з позовами до різних господарських судів з питанням врегулювання розбіжностей по одній й тій самій додатковій угоді (однак, з викладенням кожною стороною власної редакції цієї ж угоди, що виключає закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231, п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України) фактично зумовило розгляд різними судами одного й того ж питання, яке повинно розглядатись в межах одного судового провадження.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що нормами матеріального права передбачено право сторони, яка одержала протокол розбіжностей (ТзОВ "Сісайд Термінал"), на звернення до суду із позовом про врегулювання розбіжностей, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду розбіжностей по додатковій угоді № 2 від 10.07.2019 року в межах даної справи. З цих підстав судом відповідно не надається правова оцінка по суті розбіжностей, які виникли між сторонами.
Враховуючи вищевикладене, судом відмовлено в позові.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Судовий збір в розмірі 1 921 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 28.12.2019 року.
Суддя Е.М. Олейняш