24 грудня 2019 року Справа № 915/1852/19
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О.В., за участю:
секретаря судового засідання Сулейманової С.М.,
представник позивача: не з'явився;
представник відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в порядку спрощеного позовного провадження,
за позовом: міського комунального підприємства “Миколаївводоканал”,
54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, 161 (код ЄДРПОУ 31448144),
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Електротехніка”,
54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 18 (код ЄДРПОУ 34319287),
про: стягнення 20 128,42 грн.
06.08.2019 міське комунальне підприємство “Миколаївводоканал” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №1395/юр. від 01.08.2019, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Електротехніка” заборгованість в сумі 20128,42 грн за договором № А/4471 від 19.05.2010 на постачання питної води та приймання стічних вод, у тому числі 15636,22 грн боргу за отримані послуги, 3054,47 грн пені, 383,03 грн - 3% річних та 1054,70 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договорів та приписам чинного законодавства своєчасно не розрахувався за надані йому позивачем послуги з водопостачання та водовідведення, погашення заборгованості, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позову не погашена. Неналежне виконання з боку відповідача умов договорів стало підставою для нарахування пені та 3% річних.
Ухвалою суду від 07.08.2019 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 06.09.2019 о 16 год. 00 хв.
У зв'язку зі знаходженням головуючого судді Алексєєва А.П. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 292 від 06.09.2019 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 915/1852/19.
У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи головуючим у справі призначено суддю Ткаченка О.В.
Ухвалою суду від 09.09.2019 справу №915/1852/19 було прийнято до свого провадження суддею Ткаченком О.В. за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 09 жовтня 2019 року о 10:00.
Ухвалами суду від 25.10.2019, 13.11.2019, 10.12.2019 розгляд справи у судовому засіданні неодноразово відкладався та призначався з причин перебування головуючого у справі у відрядженні та відпустці.
31.10.2019 від позивача до суду надійшло клопотання, за змістом якого він вказує та просить стягнути заборгованість за отримані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 22.10.2019 в сумі 15101,02 грн, 3108,62 грн. пені, 497,08 грн. - 3% річних, 1080,33 грн - інфляційних втрат.
За приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом поданого позивачем клопотання він вказує про зменшення основного боргу за отримані послуги з водопостачання та водовідведення, розмір якого станом на 22.10.2019 становить 15101,02 грн та зазначає про донарахування станом на 22.10.2019 пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Враховуючи, що позивач скористався наданим йому п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України правом на збільшення позовних вимог та в матеріалах справи наявні докази надсилання поданого клопотання на адресу відповідача, суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданого 31.10.2019 клопотання від 28.10.2019 вих. № 2209/юр.
До судового засідання учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвали суду були направлені відповідачу на зареєстровану адресу місцезнаходження, проте повернулись до суду з поштовими відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній».
З огляду на викладене суд вжив всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача щодо часу та місця розгляду справи.
Відповідач наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, вимоги та доводи позивача не спростував.
Учасники справи до судового засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.
Згідно ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.
Враховуючи викладене, керуючись приписами частини 2 статті 178 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Судом у судовому засіданні 24.12.2019 було підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд встановив.
19.05.2010 між Міським комунальним підприємством “Миколаївводоканал” (далі - виробник, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “Завод “Електротехніка” (далі - споживач, відповідач у справі) було укладено Договір №А/4471 на постачання питної води та приймання стічних вод (далі - Договір), у відповідності до умов, якого виробник зобов'язується надавати споживачу послуги з постачання питної води в точку передачі та приймати від нього стічні води у систему каналізації в точці приймання відповідно до умов цього договору, а споживач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому виробником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і скидання стічних вод до комунальної каналізації, що встановлений Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України за №190 від 27.06.2008, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за №3936/1562 (далі - за текстом Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002, зареєстрованому в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за №403/6691 (далі за текстом Правила приймання), Правилами приймання стічних вод у комунальну каналізацію м.Миколаєва, затвердженими рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №70 від 23.01.2003 (далі за текстом Місцеві правила приймання) та цим договором, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором (абз.1 п.2.1. Договору).
У відповідності до п.2.3. Договору, обсяг води, що підлягає постачанню в точку передачі та обсяг стоків, що підлягає прийняттю в систему каналізації в точці приймання, надається споживачем у вигляді нормативного (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг) розрахунку (Додаток 3 до даного Договору), який узгоджується з виробником і є невід'ємною частиною даного Договору. Обсяг постачання води підлягає узгодженню з виробником кожного наступного року з моменту укладання договору в строк до 01 числа грудня місяця поточного року шляхом підписання додаткової угоди. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих споживачу протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію кубічних метрів стічних вод. Якщо місячний обсяг водоспоживання збільшується, споживач готує та направляє до виробника підписану ним додаткову угоду про внесення змін в Додаток №3 до цього Договору та одночасно надає виробнику заяву та відповідні документи для одержання додаткових технічних умов та внесення змін у Договір.
Пунктом 3.1.1. Договору визначено, що облік поставленої води та кількості прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у виробника, окрім випадків, передбачених Правилами користування.
Відповідно до п.3.1.2. Договору, зняття показань з лічильника (-ків) (як споживача, так і субспоживача) здійснюється споживачем щомісячно. Звіт про обсяги фактично отриманих споживачем послуг із зазначенням обсягу послуг, спожитих кожним із субспоживачів окремо, направляється споживачем виробнику у письмовому вигляді не пізніше 23 числа розрахункового місяця і є підставою для здійснення розрахунків. Виробник має право безперешкодного доступу до засобів обліку, систем водопостачання та водовідведення споживача для обстеження та контролю, при цьому споживач повинен забезпечити присутність повноважного представника. У разі, якщо споживач не забезпечить присутності свого представника при здійсненні обстеження систем водопостачання та водовідведення, контролю за показаннями засобів обліку та відбору проб стічних вод, документи, складені представником виробника, є дійсними, і дані, зафіксовані представником виробника в таких документах, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.
Згідно п.3.1.4. Договору, кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу від споживача, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування та Місцевих правил приймання.
У відповідності до п.3.2.1. Договору сторони погодили порядок розрахунків, та визначили, що для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води виробник щомісячно направляє споживачу рахунок в паперовому вигляді або споживач самостійно сплачує за послуги. Вартість спожитих послуг визначається виходячи з кількості спожитих послуг, визначеної згідно договору і діючих тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору виробник доводить споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього Договору стосовно строків їх введення та розмірів.
Відповідно до п.3.2.3. Договору, оплата вартості послуг здійснюється споживачем шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок виробника до останнього числа поточного календарного місяця, виходячи з обсягу фактично спожитих послуг за період з 20 числа попереднього по 20 число поточного календарних місяців та діючих тарифів. За згодою виробника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу за цим Договором, оплата за надані послуги, що надходить від споживача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується виробником в погашення боргу.
Згідно п.10.1. Договору, цей договір укладається строком на один календарний рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір може бути пролонгованим на наступний календарний рік шляхом підписання сторонами додаткової угоди до даного Договору.
Позивач в позовній заяві зазначає, що Додатковою угодою №1 від 19.12.2011 (далі - Додаткова угода №1) термін дії Договору №А/4471 від 19.05.2010 пролонговано на 2012 календарний рік на тих же умовах.
Згідно умов Додаткової угоди № 2 від 20.11.2012 (далі-додаткова угода № 2) сторони погодили продовжити термін дії договору на 2013 рік на тих же умовах.
У відповідності до п.2 Додаткової угоди №2, п.10.1. Договору викладено в наступній редакції: “Цей Договір укладається до 31.12.2013 і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду“.
Позивач вимоги Договору виконав повністю, надав відповідачеві послуги з водопостачання та водовідведення на суму 9585,16 грн у квітні 2018 року, а також на суму 17007,85 грн в період з травня 2018 року по червень 2019 року, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень актами приймання-передачі наданих послуг: за квітень 2018 року (а.с. 60), за травень 2018 року - червень 2019 року (а.с. 60-70), та рахунками: №Ц-В-8003/0509-4.2018/28 від 28.04.2018 за квітень 2018 року (а.с.71), №Ц-В-8003/0509-5.2018/25 від 25.05.2018 за травень 2018 року (а.с.72), №Ц-В-8003/0509-6.2018/26 від 26.06.2018 за червень 2018 року (а.с.73), №Ц-В-8003/0509-7.2018/31 від 31.07.2018 за липень 2018 року (а.с.74), №Ц-В-8003/0509-8.2018/27 від 27.08.2018 за серпень 2018 року (а.с.75), №Ц-В-8003/0509-9.2018/28 від 28.09.2018 за вересень 2018 року (а.с.76), №Ц-В-8003/0509-10.2018/31 від 31.10.2018 за жовтень 2018 року (а.с.77), №Ц-В-8003/0509-11.2018/27 від 27.11.2018 за листопад 2018 року (а.с. 78), №Ц-В-8003/0509-12.2018/27 від 27.12.2018 за грудень 2018 року (а.с. 79), №Ц-В-8003/0509-1.2019/29 від 29.01.2019 за січень 2019 року (а.с. 80), №Ц-В-8003/0509-2.2019/28 від 28.02.2019 за лютий 2019 року (а.с. 81), №Ц-В-8003/0509-3.2019/27 від 27.03.2019 за березень 2019 року (а.с. 82), №Ц-В-8003/0509-4.2019/26 від 26.04.2019 за квітень 2019 року (а.с. 83), №Ц-В-8003/0509-5.2019/28 від 28.05.2019 за травень 2019 року (а.с. 84), №Ц-В-8003/0509-6.2019/24 від 24.06.2019 за червень 2019 року (а.с. 85).
Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач вимоги Договору в повному обсязі не виконав, оплату за надані послуги в строк встановлений у Договорі здійснив частково перерахувавши 10956,79 грн та 535,20 грн переплати зараховано в погашення боргу.
Таким чином станом на 25.10.2019 розмір заборгованості відповідача за надані послуги по Договору за період з квітня 2018 року по червень 2019 року становить 15101,02 грн.
На день розгляду справи, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем у сумі 15101,02 грн.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15101,02 грн за послуги постачання питної води та приймання стічних вод за період з квітня 2018 року по червень 2019 року є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст.229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).
У відповідності до п.5.1. Договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п.5.2. Договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості.
Посилаючись на несвоєчасну оплату відповідачем послуг за Договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період з 31.05.2018 по 22.10.2019 в розмірі 3108,62 грн.
Окрім пені, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі приписів ч.2 ст.625 ЦК України позивач нарахував та просить суд стягнути за Договором з відповідача 3% річних за загальний період з 30.05.2018 по 22.10.2019 в розмірі 497,08 грн, а також інфляційні втрати в загальному розмірі 1080,33 грн за загальний період з вересня 2018 року по жовтень 2019 року.
Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено, відповідачем не заперечено.
Розглянувши позовні вимоги в цій частині суд вважає їх також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачем жодних заперечень щодо розміру заборгованості або доказів її погашення суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Електротехніка» (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 18, ЄДРПОУ 34319287) на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (ЄДРПОУ 31448144, 54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, 161, п/рахунок № UА НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ») заборгованість за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з квітня 2018 року по червень 2019 року у сумі - 15101,02 грн; пеню у сумі 3108,62грн; 3% річних у сумі 497,08 грн, інфляційні втрати у сумі 1080,33 грн та 1921,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 27 грудня 2019 року.
Суддя О.В. Ткаченко