28.12.2019 р. Справа № 914/2716/19
Суддя Петрашко М.М., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
про стягнення грошових коштів
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про стягнення грошових коштів.
Як вбачається із поданих матеріалів, 23.11.2018р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та громадянином ОСОБА_1 укладено договір №3226 купівлі-продажу об'єкта нерухового майна способом продажу на аукціоні.
Відповідно до пункту 1.1. договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю нежитлове приміщення напівпідвалу, під індексами приміщення « 1-1», « 1-2», « 1-3», загальною площею 138,2 кв.м, які розташовані у будинку за адресою місто Львів АДРЕСА_1 , будинок 22а.
Як зазначено у позовній заяві та як вбачається із поданих матеріалів, громадянином ОСОБА_1 сплачено за це приміщення 1500000,00 грн.
Проте, як зазначає позивач, за даними інвентаризації при проведенні обстеження та обмірів для виготовлення технічного паспорту обласним комунальним підприємством ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» було встановлено, що площа цього приміщення становить 122,1 кв.м., а не 138,2 кв.м, як вказано в договорі купівлі-продажу.
У зв'язку з наведеним, громадянин ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 174746,74 грн.
Також громадянин ОСОБА_1 у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 2621,20 грн., витрати за виготовлення документації в розмірі 3294,00 грн., витрати за будівельно-технічну експертизу в розмірі 6000,00 грн. та витрати на послуги адвоката в розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Статтею 125 Конституції України встановлено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частинами 1, 2, 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Як вбачається із позовної заяви та долучених до неї документів, позов заявлено громадянином ОСОБА_1 , тобто фізичною особою, яка не є підприємцем.
З наведеного слідує, що даний спір є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, тобто не відноситься до юрисдикції господарського суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відтак, у відкритті провадженні у справі слід відмовити, оскільки заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Пунктом 6 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
З огляду на наведене, даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства та віднесений до юрисдикції місцевих загальних судів.
Відповідно до частини 4 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявнику, додаються позовні матеріали.
Керуючись статтями 4, 20, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження у справі №914/2716/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про стягнення грошових коштів.
2. Позовні матеріали повернути позивачу.
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу господарського суду може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Петрашко М.М.