Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
23 грудня 2019 року Справа № 912/2782/19
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи №912/2782/19
за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Колос", 27422, Кіровоградська область. Знам'янський район, с. Дмитрівка. вул. Центральна, 2а
до: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25006, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26
та до : Дмитрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, 27422, Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Дмитрівка, Площа Перемоги, 4
про визнання незаконною відмови та визнання додаткової угоди укладеною
Представники:
від позивача - Ципа С.І., посвідчення адвоката №291 від 02.07.18, довіреність № б/н від 29.10.19;
від відповідача І - Ламанова А.І., довіреність № 0-11-0.63-399/62-19 від 20.12.19;
від відповідача ІІ - участі не брали,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю "Колос", яка містить вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про наступне:
- визнати незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в укладенні додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 08.10.2009, зареєстрованого у Знам'янському міськрайонному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "ЦДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.10.2009 за № 040937100417;
- визнати укладеною між Головним управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Товариством з додатковою відповідальністю "Колос" додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 08.10.2009, зареєстрованого у Знам'янському міськрайонному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "ЦДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.10.2009 за № 040937100417, у редакції викладеній в прохальній частині позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ті обставини, що з метою реалізації свого права на поновлення договору оренди землі від 08.10.2009 він звертався до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, до якого було додано проект додаткової угоди про поновлення договору. Відповідачем листом від 06.08.2019 запропоновано позивачу узгодити істотні умови договору та рекомендовано надати додаткові документи. У відповідь на лист позивача щодо узгодження істотних умов договору відповідачем відмовлено у задоволенні заяви позивача у зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності. Позивач вважає, що тим відповідач не надав належної відповіді на лист-повідомлення та зволікає в укладенні додаткової угоди про поновлення договору. Правовою підставою поданого позову визначено ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Ухвалою від 09.10.2019 господарським судом Кіровоградської області відкрито провадження за даним позовом у справі № 912/2782/19 та постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження.
29.10.2018 відповідачем подано відзив на позов, відповідно до змісту якого позовні вимоги заперечно.
Протокольною ухвалою в підготовчому засіданні оголошено перерву до 27.11.2019.
27.11.2019 на адресу суду надійшло клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Колос" про залучення до участі у справі співвідповідача - Дмитрівську сільську раду Знам'янського району Кіровоградської області.
27.11.2019 суд продовжив підготовче засідання.
В підготовчому засіданні 27.11.2019 представник позивача підтримав подане клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача.
Ухвалою від 27.11.2019 за клопотанням Товариства з додатковою відповідальністю "Колос" залучено до участі у справі співвідповідача Дмитрівську сільську раду Знам'янського району Кіровоградської області; продовжено строк підготовчого провадження у справі № 912/2782/19 на тридцять днів; підготовче засідання у справі № 912/2782/19 відкладено на 23.12.2019.
02.12.2019 на адресу суду від Товариства з додатковою відповідальністю "Колос" надійшла заява про уточнення позову в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач просить розглядати позовні вимоги в наступній редакції:
- визнати незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в укладенні додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 08.10.2009, зареєстрованого у Знам'янському міськрайонному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "ЦДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.10.2009 за № 040937100417;
- визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 08.10.2009, зареєстрований у Знам'янському міськрайонному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "ЦДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.10.2009 за № 040937100417 на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
17.12.2019 від Дмитрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач ІІ заперечив позовні вимоги.
23.12.2019 суд продовжив підготовче засідання.
Відповідач ІІ в підготовче засідання 23.12.2019 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення.
Згідно приписів п. 10 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України в підготовчому засіданні суд, серед іншого, вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Розглянувши заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Колос" про уточнення позовних вимог, суд встановив наступне.
Розділом ІІІ Глави 1 параграфу 1 Господарського процесуального кодексу України унормовано види заяв по суті справи, які можуть бути подані учасниками процесу. Тому у разі надходження до господарського суду однієї із заяв (клопотань), не передбачених у згаданому розділі Господарського процесуального кодексу України, суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, розцінює її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з абзацом 2 ч. 4 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
В підготовчому засіданні 23.12.2019 представник позивача повідомив суду, що вказаною заявою про уточнення позову позивач змінює підставу позову (з п. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" на п. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") та предмет позову, змінивши вимогу про визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною на визнання договору оренди поновленим.
Таким чином, позивач доповнив свої позовні вимоги новими вимогами, тобто змінив предмет позову та обґрунтував вимоги новими обставинами, що свідчить про зміну підстав позову.
Оскільки за своєю правовою природою подана позивачем заява про уточнення позову є заявою, яка направлена на одночасну зміну предмету та підстав позову, така заява суперечить приписам ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутності підстав для прийняття заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Колос" від 02.12.2019 про уточнення позову в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.
Суд роз'яснює позивачеві про його право на подання відповідної позовної заяви у загальному порядку.
Господарський суд враховує, що предметом позову у даній справі є вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Колос" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання укладеною між Головним управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Товариством з додатковою відповідальністю "Колос" додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 08.10.2009, укладеного між Знам'янською РДА та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Колос" правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю "Колос".
При цьому правовою підставою для поновлення договору оренди землі позивач визначав наявність юридичних фактів, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до частин 5 і 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, суд враховує, що у справі №320/5724/17 Перша судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду встановила наступне.
У постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вказав, що частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на пролонгацію договору). При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у «мовчазній згоді».
Таким чином, Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, розглядаючи справу про поновлення договору оренди та застосовуючи частину шосту статті 33 Закону України "Про оренду землі" вважав, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається.
Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18 дійшла висновку про те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, оскільки вони суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18
Тобто автоматичної пролонгації договору, як вважав Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, не відбувається.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі" є логічним продовженням правил, викладених у попередніх частинах цієї статті, та не може тлумачитися відірвано від їх змісту.
Ухвалою від 12.06.2019 справу №320/5724/17 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Разом з тим, Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №378/596/16-ц встановлено наступне.
Суди вважали, що позовна вимога про визнання договорів оренди землі поновленими є належним способом захисту порушеного права.
Проте, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.03.2019, прийнятій за наслідками розгляду касаційної скарги ПСП Агорофірма "Росія" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у справі № 908/2484/17 за позовом ПСП Агорофірма "Росія" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду, що належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов'язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Таким чином, Касаційний господарський суд дійшов правового висновку, згідно якого позовна вимога про визнання договорів оренди землі поновленими є неналежним способом захисту порушеного права.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 15.01.2019 у справі № 922/1464/18.
Разом з тим, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №378/596/16-ц вважає, що є належним спосіб захисту порушеного права орендаря - звернення до суду з позовними вимогами про визнання договорів оренди землі поновленими, про що зазначено в ухвалі від 31.07.2019.
Зазначене свідчить про неоднакове застосування статей 16 ЦК України та 33 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.
Тому, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що вирішення цих правових питань з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у подібних правовідносинах викликає необхідність формування єдиної правозастосовної практики, що підлягає вирішенню Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвалою від 31.07.2019 справу №378/596/16-ц передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
За наслідками розгляду Великою палатою Верховного Суду справ №320/5724/17 та №378/596/16-ц будуть з'ясовані питання наявності підстав для відступлення, чи навпаки, від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати, а також надані правові висновки щодо порядку застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" в частині регулювання ними питання поновлення договорів оренди землі, в тому числі і на підставі частин 1-5 зазначеної статті цього Закону.
Тобто, у даному випадку висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справ №320/5724/17 та №378/596/16-ц будуть мати значення при вирішенні справи №912/2782/19 також підлягають застосуванню у даному спорі, який виник з подібних правовідносин.
Таким чином, наразі на вирішення Великої Палати Верховного Суду перебувають справи, в яких має бути висловлений висновок про застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", який у поєднанні з іншими висновками Верховного Суду буде сприяти правовій визначеності у застосуванні вказаної норми Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У такому випадку згідно з приписами пункту одинадцятого частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Присутні в підготовчому засіданні 23.12.2019 представники позивача та відповідача І не заперечили проти зупинення провадження у даній справі.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне з власної ініціативи зупинити провадження у справі №912/2782/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме - до закінчення розгляду справ №320/5724/17 та №378/596/16-ц.
Керуючись ст. 46, п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, статтями 232, 234, 235, 255-256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити в прийняття заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Колос" від 02.12.2019 про уточнення позову в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.
Зупинити провадження у справі №912/2782/19 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Колос" Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та до Дмитрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області про визнання незаконною відмови та визнання додаткової угоди укладеною до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №320/5724/17 та справи № 378/596/16-ц у подібних правовідносинах.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Копії ухвали направити Товариству з додатковою відповідальністю "Колос" за адресою: 27422, Кіровоградська область. Знам'янський район, с. Дмитрівка. вул. Центральна, 2а; Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26; Дмитрівській сільській раді Знам'янського району Кіровоградської області за адресою: 27422, Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Дмитрівка, Площа Премоги, 4.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.12.2019.
Суддя В.В.Тимошевська
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.