ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.12.2019Справа № 910/18583/19
Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши заяву стягувача
Приватного акціонерного товариства «АЛЬЦЕСТ» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «АБРОН» грошових коштів у сумі 30 400,00 грн.
Приватне акціонерне товариство «АЛЬЦЕСТ» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «АБРОН» грошових коштів у сумі 30 400,00 грн.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Заявник у поданій до суду заяві стверджує, що між Приватним акціонерним товариством «АЛЬЦЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АБРОН» існують договірні відносини, що підтверджується видатковою накладною №31770 від 27.09.2019.
Проте, такі вимоги заявника не можуть бути розглянуті судом в порядку наказного провадження, оскільки видаткова накладна 31770 від 27.09.2019 не є договором, укладеним у письмовій формі, а під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Суд дійшов висновку,що видаткова накладна №31770 від 27.09.2019 є первинним документом, який може підтверджувати факт поставки товару та породжувати відповідні зобов'язання у сторін, однак, видаткова накладна не є письмовим договором у розумінні ст. 148 ГПК України.
За таких обставин, заява Приватного акціонерного товариства «АЛЬЦЕСТ» про видачу судового наказу подана з порушенням приписів вимог статті 148, 150 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).
Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 12, 148, 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Приватному акціонерному товариству «АЛЬЦЕСТ» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АБРОН» грошових коштів у сумі 30 400,00 грн.
Ухвала набрала законної сили 28.12.2019 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя С.О. Турчин