Рішення від 28.12.2019 по справі 910/14226/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.12.2019Справа № 910/14226/19

За позовом Квартирно - експлуатаційного відділу м. Тернопіль

до Державної установи «Центр пробації»

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції

про стягнення 13666,83 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи "Центр пробації" про стягнення заборгованості та пені у розмірі 13666,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є правонаступником споживача за договором від 17.02.2017 про відшкодування вартості спожитого природного газу та опалення приміщень, а тому позивач звернувся з даним позовом про стягнення боргу у розмірі 3670,22 грн та пені у розмірі 9996,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дати вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі. Залучено третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції

01.11.2019 через канцелярію суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі.

11.11.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказуючи на те, що він не є стороною договору та не є правонаступником сторони (споживача) за договором, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій.

11.11.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судового засідання. Засідання відповідач просить призначити для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Ухвалою суду від 18.11.2019 у задоволенні клопотання Державної установи “Центр пробації” про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

18.11.2019 від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції надійшло пояснення на позовну заяву, яких вона просить вирішити спір на розсуд суду, проте вказує, на припинення фінансування та передачу його саме відповідачу. В зв'язку з необхідністю забезпечення безперебійної роботи відповідача, третя особа не могла розірвати договір від 17.02.2017.

18.11.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримував позовні вимоги.

25.11.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач проти обставин викладених у відповіді на відзив та позовних вимог заперечує повністю.

За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

17.02.2017 між Квартирно - експлуатаційним відділом м. Тернопіль (виконавець), та Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (споживач) було укладено договір про відшкодування вартості спожитого природного газу для опалення приміщень № 7.

Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець здійснює оплату комунальних послуг, а споживач бере участь у витратах виконавця на оплату спожитого природного газу для опалення приміщень з урахуванням інфляції, пропорційно до займаної споживачем загальної площі в приміщенні, яке знаходиться в будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою Тернопільська область, м. Збараж, вул.. Б. Хмельницького, 22.

Відповідно до п. 3.1.1. - 3.1.2. договору, виконавець зобов'язаний забезпечувати споживача комунальними послугами, а саме: природного газу, спожитого в процесу виготовлення теплової енергії, для опалення приміщення ( далі - послуги); надавати вказані послуги об'єктам споживача, а саме: приміщення площею 37.9 кв.м. в будівлі Збаразького районного військового комісаріату за адресою Тернопільська область, м. Збараж, вул.. Б. Хмельницького, 22.

Опалення приміщення здійснюється згідно показників лічильника обліку використаного природного газу, що встановлений у приміщенні котельні, а при нарахуванні плати про відшкодування вартості природного газу застосовується критерій - пропорційно до займаної площі. Загальна площа опалювальних приміщень, яким надаються послуги, складає 977,77 кв м, або 100%. Опалювальна площа споживача становить 37,9 кв м, або 3/8% згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору. Споживач перераховує на рахунок виконавця, щомісячно не пізніше 25 числа наступного за звітним місяцем, грошові кошти в рахунок відшкодування вартості спожитих виконавцем природного газу для опалення приміщень на підставі рахунку та розрахунку суми відшкодування вартості спожитого природного газу для опалення приміщень. Виконавець повинен не пізніше 15 числа місяця надати споживачу рахунок та розрахунок спожитих виконавцем комунальних послуг та сум відшкодування їх вартості за спожитий природний газ для опалення приміщень в поточному місяці. Рахунок за надані виконавцем послуги щомісячно складаються на підставі встановлених тарифів та пересилаються споживачеві поштою. Рахунки або інші платіжні документи виконавця за надані послуги підлягають оплаті споживачем у 5 денний строк після отримання (п. 2.1-2.4, 2.6 договору).

Відповідно до п. 3.2.1. - 3.2.2. договору, споживач зобов'язаний своєчасно і повністю оплачувати надані йому послуги. Належно експлуатувати систему опалення.

Відповідно до п. 3.3. договору, сторони зобов'язуються належно виконувати умови даного договору, вимог законодавства України «Про житлово - комунальні послуги», вимог чинних законодавчих актів, які регулюють відносини пов'язані з постачанням конкретного виду комунальних послуг, також інших законодавчих актів, які регулюють відносини, що становлять предмет цього договору.

Відповідно до п. 3.4.1. - 3.4.2. договору, виконавець має право обмежити або повністю припинити подачу природного газу в орендовані приміщення у випадку передбаченому у п. 4.3. даного договору, а також у разі несправності системи опалення в орендованому приміщенні. Стягнути в установленому законом порядку прострочену заборгованість по платежам.

Відповідно до п. 3.5.1. - 3.5.2. договору, споживач має право вимагати від виконавця належного виконання договірних зобов'язань за цим договором. У разі невиконання вимог п. 3.1.1. договору припинити внесення платежів до усунення неполадок.

Відповідно до п. 4.1. - 4.2. договору, за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором винна сторона відшкодовує іншій стороні заподіяні нею збитки в повному розмірі понад суму неустойки ( штрафу, пені). Споживач за несвоєчасні розрахунки за надані йому згідно з даним договором послуги сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Відповідно до 5.1. - 5.2. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, але в будь - якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Даний договір розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами до моменту підписання даного договору починаючи з 01.01.2017.

Відповідно до п. 5.3.2, 5.4 договору, договір може бути розірвано достроково в односторонньому порядку, відповідно до умов даного договору, з обов'язковим дотриманням умов п. 5.4. договору. Дострокове розірвання даного договору в односторонньому порядку можливе стороною - ініціатором лише після попереднього письмового повідомлення про це іншої сторони, не пізніше ніж за 14 днів до моменту майбутнього розірвання.

Відповідно до п. 8.3. договору, усі зміни й доповнення до договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони складені в письмовій формі у вигляді додаткових угод до договору і підписані уповноваженими на це представниками сторін.

Відповідно до довідки про об'єм опалювальної площі споживача ( Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (м. Львів)) до договору № 7 від 17.02.2017 : назва споживача: Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ( м. Львів); адреса об'єкту: Тернопільська область, м. Збараж, вул.. Б. Хмельницького, 22; опалювальна площа, кв.м. : 37,9 ; процент загальної опалювальної площі, %: 3,88. Відповідно до напису на довідці: « Очікувана сума відшкодування на 2017 рік - 10750 грн. 00 коп. ( десять тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок)».

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 30.03.2018 про внесення змін до договору про відшкодування вартості спожитого природного газу для опалення приміщень № 7 від 17.02.2017 № 2 від 30.03.2018, сторони погодили доповнити договір про відшкодування вартості спожитого природного газу для опалення приміщень № 7 від 17.02.2018 розміром відшкодування на 2018 рік, виклавши його в наступній редакції : « Очікуваний розмір відшкодування вартості спожитого газу за період з січня по квітень 2018 року складає 4500,00 грн.; 2. Угода є невід'ємною частиною договору про відшкодування №7 від 17.02.2017; 3. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до 31.12.2018, сторони домовились що умови угоди поширюються на відносини, які виникли між ними до її укладення, з 01.01.2018 року».

Пропозицією № 14/2629 від 11.12.18 позивач повідомив Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про заборгованість з оплати за надані послуги за договором № 7 від 17.02.2017 у розмірі 473,58 грн. та пропонував сплатити заборгованість у добровільному порядку.

Пропозицією № 14/2702 від 20.12.18 позивач повідомив Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про заборгованість з оплати за надані послуги за договором № 7 від 17.02.2017 у розмірі 2071,90 грн. та пропонував сплатити заборгованість у добровільному порядку.

Пропозицією № 14/282 від 12.02.19 позивач повідомив Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про заборгованість з оплати за надані послуги за договором № 7 від 17.02.2017 у розмірі 3670,22 грн. та пропонував сплатити заборгованість у добровільному порядку.

Листом № 4/106 від 22.02.2019 Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ( далі ЗМУ МЮ) повідомило позивача про створення Державної установи «Центр пробації», у підпорядкування яких переходять територіальні органи підрозділів пробації ЗМУ МЮ та просив припинити дію договору № 7 від 17.02.2017.

Листом № 14/394 від 28.02.2019 позивач просив Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (ЗМУ МЮ) сплатити заборгованість у розмірі 3670,22 грн.

Листом № 4/130 від 12.03.2019 Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції відмовилось від сплати заборгованості та повідомило про те, що з 01.06.2018 підрозділи пробації ЗМУ МЮ, які займали передбачене договором № 7 від 17.02.2017 приміщення, були переведені до ДУ «Центр пробацї» та відповідно відбулась передача бюджетних асигнувань від Західного МУ до ДУ «Центр пробації», зважаючи на це, на думку ЗМУ МЮ оплата за даним договором мала здійснюватись ДУ «Центр пробації».

Листом від 27.03.2019 № 14/58 позивач повідомив відповідача про наявну заборгованість у розмірі 3670,22 грн. за договором № 7 від 17.02.2017, укладеного між позивачем та Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Листом № 14/655 від 08.04.2019 позивач звернувся до Міністерства юстиції України, в якому просив повідомити яка установа є правонаступником реформованого західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ( м. Львів). Позивач просив розглянути питання щодо добровільного відшкодування витрат, понесених при споживанні природнього газу для опалення приміщень, які належать до сфери Міністерства юстиції України на загальну суму 3670,22 грн. та надати докази реформування ЗМУ МЮ в ДУ «Центр пробації».

Листом № 4/254 від 08.05.2019 Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ( ЗМУ МЮ) повідомило позивача про те, що ЗМУ МЮ є діючою установою відповідно до наказу Міністерства юстиції від 11.12.2017 № 3981/5, а Державна установа «Центр пробації» є новоутвореною, самостійною юридичною особою. Також було повідомлено, що підрозділи ЗМУ МЮ з питань виконання кримінальних покарань та пробації від 01.06.2018 були переведені до ДУ «Центр пробації» та були передані відповідно бюджетні асигнування. Також у даному листі, ЗМУ МЮ стверджує, що ДУ «Центр пробації» є правонаступником підрозділів пробації ЗМУ МЮ, оскільки вони були переведені до ДУ «Центр пробації» та отримали відповідні бюджетні асигнування за КПКВК 3601030 «Забезпечення діяльності органів пробації».

Відповідно до рахунку № 414 від 31.10.2018, постачальником за якими є Квартирно - експлуатаційний відділ м. Тернопіль, покупцем Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, відшкодування вартості природного газу, відповідно до договору №7 від 17.02.2017, за жовтень 2018 р. складає 473,58 грн.

Відповідно до рахунку № 479 від 30.11.2018, постачальником за якими є Квартирно - експлуатаційний відділ м. Тернопіль, покупцем Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, відшкодування вартості природного газу, відповідно до договору №7 від 17.02.2017, за листопад 2018 р. складає 2071,90 грн.

Відповідно до рахунку № 532 від 20.12.2018, постачальником за якими є Квартирно - експлуатаційний відділ м. Тернопіль, покупцем Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, відшкодування вартості природного газу, відповідно до договору №7 від 17.02.2017, за грудень 2018 р. складає 3670,22 грн.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 7 від 17.02.2017 на постачання природного газу , як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 3, розділу І постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження правил постачання природного газу» від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила № 2496), Постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Відповідно до п. 8 - 9, розділу ІІІ Правил № 2496, у разі передачі об'єкта побутового споживача або його частини в оренду та обумовлення договором оренди передачі орендареві відповідних повноважень щодо забезпечення орендованого об'єкта або його частини природним газом між орендарем та постачальником може бути укладений договір на постачання природного газу в порядку, визначеному цими Правилами. У разі звільнення займаного приміщення (остаточного припинення користування природним газом) побутовий споживач зобов'язаний повідомити про це діючого постачальника не пізніше ніж за двадцять робочих днів до дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно з ним розрахуватись за договором на постачання природного газу до вказаного споживачем дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно.

Відповідно до п. 10 - 15, розділу ІІІ Правил № 2496, За однією поштовою адресою укладається один договір постачання природного газу. У разі коли об'єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, укладається один договір з одним із співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка в заяві-приєднанні. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за вільними цінами, крім ціни постачальника із спеціальними обов'язками, яка встановлюється відповідно до законодавства. Оплата побутовим споживачем за надані послуги з газопостачання може провадитися: за квитанціями абонентської книжки постачальника; за платіжними документами, які виписуються постачальником. Порядок оплати за поставлений газ визначається в заяві-приєднанні. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за договором на постачання природного газу через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди. Порядок розрахунків та планові величини середньомісячного споживання (якщо по них будуть здійснюватися розрахунки) визначаються в заяві-приєднанні. Якщо об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу буде визначатись за плановими величинами середньомісячного споживання, їх значення не можуть використовуватися постачальником при здійсненні балансування газотранспортної системи України. При цьому постачальник зобов'язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати звіряння фактичного об'єму (обсягу) споживання природного газу з даними Оператора ГРМ та здійснювати відповідний перерахунок споживачу. За відхилення нарахованих сум за плановими величинами та фактичним споживанням за даними Оператора ГРМ пеня не стягується. Періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць. При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. При розрахунку за платіжними документами (рахунками постачальника) оплата за послуги з газопостачання має бути здійснена споживачем у терміни, визначені в рахунку, який не може бути меншим п'яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунку. У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу. У разі виникнення у споживача заборгованості за договором постачання природного газу за домовленістю сторін (постачальника та споживача) може бути укладений графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов'язань за договором. У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи неоплати поточних платежів постачальник має право у порядку, визначеному цим розділом та договором постачання природного газу, припинити або обмежити постачання природного газу на об'єкт споживача до повного погашення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є правонаступником споживача за договором від 17.02.2017 про відшкодування вартості спожитого природного газу та опалення приміщень, а тому позивач звернувся з даним позовом про стягнення боргу у розмірі 3670,22 грн та пені у розмірі 9996,61 грн.

Відповідно до ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, не може бути реорганізована, якщо серед правонаступників є юридична особа, наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, наділеного таким правом, приймається одностайно загальними зборами учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Юридична особа, яка не вправі розподіляти майно між учасниками, зокрема у разі ліквідації, не може бути реорганізована, якщо серед правонаступників є юридична особа, наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не вправі розподіляти майно між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, наділеного таким правом, приймається одностайно загальними зборами учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Установа не може бути перетворена. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

Відповідно до ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ст. 106 ЦК України, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Відповідно до ст. 107 ЦК України, кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників. Юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника. Якщо юридичних осіб - правонаступників, що утворилися внаслідок поділу, більше двох, таку субсидіарну відповідальність вони несуть солідарно. Якщо правонаступниками юридичної особи є декілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася. Учасники (засновники) припиненої юридичної особи, які відповідно до закону або установчих документів відповідали за її зобов'язаннями, відповідають за зобов'язаннями правонаступників, що виникли до моменту припинення юридичної особи, у такому самому обсязі, якщо більший обсяг відповідальності учасників (засновників) за зобов'язаннями правонаступників не встановлено законом або їх установчими документами.

З поданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що 17.02.2017 між позивачем та Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції було укладено договір про відшкодування вартості спожитого природного газу для опалення приміщень № 7.

Відповідно до п. 1, положення про Державну установу «Цетр пробації», затверджене наказом Міністерства юстиції № 4322/5 від 28.12.2017, Державна установа «Центр пробації» є неприбутковою державною установою, створеною для забезпечення виконання завдань Державної кримінально - виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації діяльності уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мін'юсту.

Відповідно до п. 3, положення про Державну установу «Цетр пробації», центр пробації є юридичною особою та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Відповідно до п. 6, положення про Державну установу «Цетр пробації», у структурі центру пробації функціонують уповноважені органи з питань пробації як відокремлені структурні підрозділи. Положення про структурні підрозділи центру пробації, положення про уповноважені органи з питань пробації затверджуються директором центру пробації.

Відповідно до п. 7, положення про Державну установу «Цетр пробації» , до склади центру пробації входять працівники, які працюють за трудовим договором, та особи начальницького складу, що були переведені з Державної кримінально - виконавчої служби України.

З матеріалів справи, також вбачається, що Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції є самостійною, діючою установою відповідно до Наказу міністерства юстиції від 11.12.2017 № 3981/5.

Отже, з матеріалів справи вбачається що Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та Державна установа «Центр пробації» є абсолютно різними, самостійними юридичними особами, щодо яких не відбувалось процесів злиття, приєднання, поділу, припинення або перетворення, а отже, правонаступництва за договором № 7 від 17.02.2017 з даних підстав не відбулось.

Відповідно до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 521 ЦК України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 528 ЦК України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

Позивачем та Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору) до матеріалів справи не додано жодного належного доказу того, що відбулась заміна боржника у зобов'язанні, за договором № 7 від 17.02.2017, як того вимагає ст. 520 - 521 ЦК України, та п. 8.3. даного договору № 7 від 17.02.2017. Також, не додано доказів, в підтвердження посилання ЗМУ МЮ (третя особа) на те, що : «договори, що були укладені до 31.12.2018 ЗМУ МЮ передало філії державної установи «Центр пробації» для їх подальшого виконання», крім того, відповідачем не було вчинено дій які б свідчили про те, що ним визнаються його обов'язки з оплати послуг передбачених договором, або дій, які б свідчили про домовленість між третьою особою та відповідачем щодо заміни боржника (сторони) у договорі № 7 від 17.02.2017.

Суд зазначає що, у матеріалах справи не міститься доказів того, що підрозділи ЗМУ МЮ з питань виконання кримінальних покарань та пробації саме 01.06.2018 були переведені до ДУ «Центр пробації» (крім листа ЗМУ МЮ № 4/254 від 08.05.2019), а також того, що в період жовтень - грудень 2018 року, саме філія ( підрозділи) ДУ «Центр пробації» займали приміщення за адресою Тернопільська область, м. Збараж, вул.. Б. Хмельницького, 22. Крім того, Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (споживач за договором № 7 від 17.02.2017) не було повідомлено позивача, як того вимагає п.п. 9, п. 3 постанови «Про затвердження правил постачання природного газу», про фактичне звільнення приміщення за адресою м. Збараж, вул.. Б. Хмельницького, 22, зважаючи на це, з матеріалів справи фактично неможливо встановити коли саме відповідач почав займати дане приміщення та споживати послуги з газопостачання і чи споживав відповідач в заявлений позивачем період відповідні послуги.

Крім того, суду не надано доказів припинення Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та передачі його прав та обов'язків правонаступнику.

Доводи позивача та третьої особи про передачу відповідачу бюджетних асигнувань не підтверджують обставин щодо користування відповідачем займаним приміщенням та отримання комунальних послуг та не свідчать про зміну сторони у зобов'язанні (споживача за договором) та виникнення у відповідача зобов'язань з оплати за договором № 7 від 17.02.2017.

Зважаючи на викладене вище, приписи договору та норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до відповідача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. У задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже вимоги позивача визнаються судом необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог про стягнення з Державної установи «Центр пробації» (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81, код ЄДРПОУ 41847154) на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м. Тернопіль (місцезнаходження: 46002, м. Тернопіль, вул.. Галицька, 1, код ЄДРПОУ 08464162) вартості спожитого природного газу для опалення приміщень у розмірі 3670,22 грн, пені у розмірі 9996,61 грн- відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Усатенко І.В.

Попередній документ
86716315
Наступний документ
86716317
Інформація про рішення:
№ рішення: 86716316
№ справи: 910/14226/19
Дата рішення: 28.12.2019
Дата публікації: 14.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (06.02.2020)
Дата надходження: 06.02.2020
Предмет позову: стягнення 13666,83 грн.