ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.12.2019Справа № 910/18801/19
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА ТРЕЙД» (вул. Янтарна, буд. 6, м. Київ, 03170) про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
Особи, які можуть отримати статус учасника справи:
Міністерство оборони України (Повітрофлотський проспект, буд. 6, м. Київ, 03168);
Акціонерне товариство «Український Будівельно-інвестиційний Банк» (вул. В. Чорновола, буд. 8, м. Київ, 01135)
26.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла зазначена заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до заявлених вимог заявник просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА ТРЕЙД» шляхом постановлення ухвали про заборону Акціонерному товариству «Український Будівельно-інвестиційний Банк» вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання, а саме: заборонити виплачувати кошти у сумі 657405,00 грн згідно вимоги Міністерства оборони України щодо забезпечення виконання договору № 286/3/19/137 від 19.04.2019 на підставі банківської гарантії № GV/U/03-2-1584 від 15.04.2019 до вирішення по суті справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА ТРЕЙД» до Міністерства оборони України про визнання вимоги від 20.12.2019 № 286/8/7986 незаконною та про визнання банківської гарантії № GV/U/03-2-1584 від 15.04.2019 такою, що не підлягає виконанню; зупинити стягнення на підставі банківської гарантії № GV/U/03-2-1584 від 15.04.2019 до вирішення по суті справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА ТРЕЙД» до Міністерства оборони України про визнання вимоги від 20.12.2019 № 286/8/7986 незаконною та про визнання банківської гарантії № GV/U/03-2-1584 від 15.04.2019 такою, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши доводити заяви про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, доходить такого висновку.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявником у заяві зазначено, що 19.04.2019 між Міністерством оборони України (відповідач) та заявником (позивач) укладено договір № 286/3/19/137 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби. При цьому, позивач з вини відповідача не мав можливості своєчасно виконати свої зобов'язання щодо строків поставки, оскільки приймання товару за договором за якістю передбачає попередню перевірку контрольних зразків. Позивач, як добросовісний постачальник, неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду про продовження строків поставки. Натомість, відповідач після завершення поставки товару в повному обсязі звернувся до банку з вимогою № 286/8/7986 від 20.12.2019 про виплату грошових коштів за банківською гарантією у розмірі 657405,00 грн. Вважає, що підстава для задоволення вимоги по виплаті за банківською гарантією не настала, оскільки у вимозі не вказано про порушення умов договору щодо якості, а лише щодо кількості, крім того затримка в строках поставки та прийому товару сталася з вини самого відповідача. Відповідач не вжив належних заходів для належного виконання своїх зобов'язань із своєчасного надання зразків-еталонів та затвердження контрольних зразків, чим створив перешкоди до належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно із ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, остання стосується банківської гарантії № GV/U/03-2-1584 від 15.04.2019, вимоги пред'явлені заявником саме відносно вказаної гарантії.
В той же час з матеріалів заяви слідує, що Акціонерним товариством «Український Будівельно-інвестиційний Банк» надано Міністерству оборони України банківську гарантією від 15.04.2019 під номером BGV/U/03-2-1584, що не відповідає найменуванню банківської гарантії, відносно якої заявником пред'явлено вимогу про забезпечення позову.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Вказані правові позиції взаємоузгоджуються із правовими позиціями, висловленими у постановах Верховного Суду у справі № 918/702/18 від 03.04.2019 та у справі № 914/1257/18 від 17.04.2019, № 910/16944/18 від 02.07.2019.
В той же час заявником у поданій заяві про забезпечення позову не наведено фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Направлення відповідного повідомлення банківською установою щодо отримання ними вимоги не слугує беззаперечною єдиною підставою для застосування обраного позивачем способу забезпечення позову до подання відповідної позовної заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави дійти висновку про те, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України ).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Така правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі № 910/688/13.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
З огляду на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про необгрунтованість заявлених вимог та відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА ТРЕЙД» (вул. Янтарна, буд. 6, м. Київ, 03170) про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА ТРЕЙД» (вул. Янтарна, буд. 6, м. Київ, 03170) про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню у порядку, встановленому ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.12.2019.
Суддя В.О.Демидов