ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.12.2019Справа № 910/3287/19
За позовом Компанії «І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед»
до 1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдинг»
2. ОСОБА_3
про визнання недійсним правочину, витребування частки (корпоративних прав) у статутному капіталі юридичної особи з чужого незаконного володіння
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.
за участю секретаря судового засідання
Смігунова В.В.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Боженко І.Ф.
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: Андрощук С.В.
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: ОСОБА_3
Компанією «І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед» через відділ діловодства суду було подано позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу 100 % частки у капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдинг» від 18.10.2018, укладений між Компанією «І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед» в особі ОСОБА_3 , діючого на підставі довіреності від 28.03.2018, та ОСОБА_1 за ціною 840 000,00 грн; витребування у ОСОБА_2 з чужого незаконного володіння 100 % частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдинг» на користь Компанії «І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед».
Ухвалою Господарського суду м. Києва 20.03.2019р. позовну заяву Компанії «І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед» залишено без руху.
Ухвалою від 03.04.2019р. відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 24.04.2019р. Одночасно, вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдинг» та ОСОБА_3 .
Відповідач 1 у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що повноваження ОСОБА_3 як представника позивача на відчуження частики у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдинг» не було ніяким чином обмежено, зокрема, стосовно вибору покупця за договором. За твердженнями вказаного учасника судового процесу про те, що спірний правочин було вчинено представником на підставі довіреності в інтересах іншої особи, а не довірителя, є доказово необґрунтованими. Вказаним учасником судового процесу також було подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 500 грн. з позивача.
Відповідач 2 у відзиві проти задоволення позовних вимог також заперечував, посилаючись на те, що намір позивача на відчуження частки було підтверджено не лише змістом довіреності, а і письмовою резолюцією від 27.09.2018р. Компанії «І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед», в якій вказано про уповноваження ОСОБА_3 на вчинення будь-яких дій, зокрема, що прийняття рішення про відчуження частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдинг» та укладання відповідного договору купівлі-продажу з правом самостійно визначати його умови. Крім того, вказаним учасником судового процесу наголошено на невірності обраного позивачем способу захисту прав, оскільки визнання недійсним договору, на підставі якого майно вибуло з володіння позивача та одночасне його витребування у відповідача 2 є недоцільним з огляду на правові наслідки недійсності правочину. У відзиві відповідач 1 також просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 26 775,37 грн.
24.04.2019р. підготовче засідання було відкладено на 28.05.2019р.
У судовому засіданні 28.05.2019р. судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 19.06.2019р.
18.06.2019р. представником позивача було подано заяву про зміну підстав позову, відповідно до змісту якої в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що додатково до обґрунтування позовних вимог укладанням оспорюваного правочину з порушенням приписів ч.3 ст.238 Цивільного кодексу України, договір між позивачем та відповідачем 1 також вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони із другою стороною.
19.06.2019р. судом було прийнято заяву позивача про зміну підстав позову та відкладено підготовче засідання на 03.07.2019р.
03.07.2019р. підготовче засідання було відкладено на 16.07.2019р.
16.07.2019р. підготовче засідання було відкладено на 31.07.2019р.
31.07.2019р. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.09.2019р.
10.09.2019р. розгляд справи по суті було відкладено на 20.09.2019р.
20.09.2019р. представником ОСОБА_2 було подано заяву про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/3287/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 за наслідками розгляду заяви відповідача 2 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим відповідну заяву передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2019 заяву відповідача 2 про відвід судді у справі № 910/3287/19 передано для розгляду судді Приходько І.В.
Ухвалою від 25.09.2019р. в задоволенні заяви відповідача 2 про відвід судді у справі № 910/3287/19 відмовлено.
Ухвалою від 07.10.2019р. призначено розгляд справи на 06.11.2019р.
06.11.2019р. відкладено розгляд справи на 20.11.2019р.
20.11.2019р. судом було відкладено розгляд справи по суті на 04.12.2019р.
04.12.2019 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із тим, що було проведено евакуацію працівників Господарського суду міста Києва та відвідувачів суду у зв'язку із надходженням повідомлення про замінування будівель суду, що підтверджується актом від 04.12.2019р. про знеструмленням електромережі суду, виходу із ладу сервера автоматизованої системи та іншими умовами, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи.
Ухвалою від 05.12.2019р. судом було призначено розгляд справи по суті на 27.12.2019р.
У судовому засіданні 27.12.2019р. судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотань відповідача 2 про залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі, визнання відсутніми у Боженка І.Ф. повноважень на представництво інтересів Компанії «І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед», визнання доказів недопустимими, клопотання відповідачів 1, 2 про забезпечення судових витрат.
27.12.2019р. представником відповідача 2 було подано заяву про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/3287/19.
В обґрунтування наведеної заяви вказаний учасник судового процесу посилався на безпідставне відхилення судом клопотань ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі, визнання відсутніми у Боженка І.Ф. повноважень на представництво інтересів Компанії «І-Бі-Сі Істерн Беверідж Кампані Лімітед» та визнання доказів недопустимими. Вказані обставини, на думку вказаного учасника судового процесу, свідчить про упередженість судді та надання переваг позивачу у судовому процесі.
За висновками суду вказана заява підлягає залишенню без розгляду з урахуванням такого.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За приписами ч.3 ст.38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Одночасно, за приписами ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 2 ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Зловживання процесуальними правами - це особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у діях (бездіяльності) учасника процесу, що суперечать завданням господарського судочинства.
Наразі, за висновками суду, подана відповідачем 2 заява про відвід судді є завідомо безпідставною та направлена на затягування строків розгляду справи. При цьому, судом враховано таке.
За приписами ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Тобто, у даному випадку подання заяви по відвід судді, яка фактично обґрунтована непогодженням з процесуальними рішеннями є такою, що завідомо суперечить ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України.
Слід зауважити, що згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Процесуальний порядок розгляду заяви про відвід фактично передбачає розгляд відповідної заяви суддею, на вирішення якому передано відповідний спір, а у разі визнання останнім відводу необґрунтованим, передання відповідної заяви для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, фактично наведений порядок виключає можливість вирішення справи по суті у судовому засіданні, в якому заявлено про відвід, що фактично з урахуванням обставин справи, призводить до затягування строків вирішення спору та, як наслідок, приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, про намагання відповідача 2 затягнути строки вирішення спору вказує також та обставина, що заява про відвід судді була подана заявником у заздалегідь підготовленому друкованому вигляді та одразу ж після постановлення суддею ухвали за наслідками розгляду клопотань.
До того ж, суд звертає увагу на те, що вказаним учасником судового процесу вже вдруге подається заява про відвід судді з підстав непогодження з його процесуальними рішеннями.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Разом з цим, одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також розумність строків розгляду справи судом (п.п. 10, 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України ).
Згідно з ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
За таких обставин, суд вважає до необхідне визнати подання 27.12.2019р. представником ОСОБА_2 заяви про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/3287/19, який є завідомо необґрунтованим та направленим на затягування судового процесу, зловживанням процесуальними правими у відповідності до п.2 ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України та залишити означену заяву без розгляду.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 38, 43, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Визнати подання 27.12.2019р. представником ОСОБА_2 заяви про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/3287/19 зловживанням процесуальними правими.
2. Залишити без розгляду заяву представника ОСОБА_2 про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/3287/19.
3. Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст складено та підписано 27.12.2019р.
Суддя Спичак О.М.