Номер провадження: 11-кп/813/889/19
Номер справи місцевого суду: 523/288/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
13.12.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 04.03.2019 року відносно:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, громадянина України, маючого середню освіту, розлученого, маючого одну неповнолітню дитину, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- обвинуваченогоу вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та йому призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави в інтересах Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України судові витрати за проведення експертизи у розмірі 572 грн.
Вирішено долю речових доказів.
Відповідно до вироку суду першої інстанції, ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що 01.12.2018 р. о 16 год. 17 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , кримінальне провадження стосовно якого закрито згідно постанови про закриття кримінального провадження від 28.12.2018 року у зв'язку із смертю підозрюваного, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись в м. Одесі на перехресті вулиць Савранська та Тарутинська, зупинили автомобіль марки «Ніссан Алмера» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 .
Після цього, реалізуючи свій корисливий умисел, з метою власної наживи здійснили напад на водія зупиненого ними автомобілю, в ході якого ОСОБА_7 почав погрожувати застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я останнього, яке виразилось у демонстрації ОСОБА_10 ножа з рішучістю його застосувати.
В цей момент ОСОБА_9 заволодів мобільним телефоном марки «Ксіомі Редмі Ноут 4», ІМЕІ1 НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 вартістю 5599 гривень, який знаходився на передній панелі вищевказаного автомобіля, з наявними в ньому сім-картами оператора «Київстар» - НОМЕР_4 та «Лайфселл» - НОМЕР_5 , які не становлять матеріальної цінності для потерпілого.
Здійснивши напад, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_9 залишили місце скоєння злочину, розпорядились викраденим майном на власний розсуд.
Вказаними діями ОСОБА_7 разом із ОСОБА_9 заподіяли матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_10 на суму 5599,00 гривень.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів осіб, які їх подали.
Не погодившись із зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вирок суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим з огляду на те, що будь-яких доказів його причетності до вчиненого злочину органом досудового розслідування не надано, він не приймав участь у розбійному нападі на потерпілого, а намагався йому запобігти, що також підтвердив під час судового розгляду і потерпілий.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 зазначила, що вважає вирок суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим з таких підстав:
-суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 та вибірково надав оцінку показам потерпілого ОСОБА_10 , який в свою чергу пояснив, що ОСОБА_7 не висловлював на його адресу погроз;
-суд першої інстанції не надав належну оцінку показам ОСОБА_7 , не переконався в їх достовірності, безпідставно та необґрунтовано зробив висновки щодо введення суду в оману для уникнення кримінальної відповідальності;
-судом першої інстанції не обґрунтована попередня змова між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 та будь-яких письмових доказів, які б викривали обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, матеріали провадження не містять.
Посилаючись на такі доводи обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 просили скасувати вирок суду першої інстанції від 04.03.2019 р. та закрити кримінальне провадження №12018161490002099 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді.
Під час апеляційного розгляду зазначених скарг, обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 наполягали на задоволенні своїх апеляційних скарг.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, просила суд відмовити в їх задоволенні, вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.
В свою чергу, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, аналізу та належної правової оцінки наявних в матеріалах кримінального провадження доказів дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Згідно з положеннями ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Системний аналіз вироку суду першої інстанції показав, що оскаржуване судове рішення відповідає приписам наведеної норми кримінального процесуального закону.
Вина обвинуваченого у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена наступними доказами матеріалів кримінального провадження:
- поясненнями потерпілого ОСОБА_10 , що того дня двоє раніше незнайомих чоловіків, як потім стало відомо ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , із погрозою фізичного насильства та погрозою застосування ножа, викрали у нього мобільний телефон;
- поясненнями свідка ОСОБА_11 , що того дня вони із братом ОСОБА_10 повертались на автомобілі додому. В провулку двоє раніше невідомих їм чоловіків перекрили дорогу, зупинили автомобіль, один відкрив двері, інший підійшов з ножом в руці, тримаючи його над головою потерпілого ОСОБА_10 , лунали нецензурна лайка та погрози нанесення побоїв, після чого перший із чоловіків забрав мобільний телефон брата;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.12.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_10 просив вжити заходів до двох невідомих йому чоловіків, які 01.12.2018 року, знаходячись на вул. Савранська кут вул. Тарутинської в м. Одесі, погрожуючи ножом відкрито викрали його мобільний телефон;
- протоколом огляду місця події від 01.12.2018 року, відповідно до якого проведено огляд ділянки місцевості, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Савранська, біля буд.№22а;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 02.12.2018 року, згідно якого було затримано ОСОБА_7 ;
- протоколом огляду речей від 02.12.2018 року та фото таблицями до нього, згідно якого проведено огляд мобільного телефону «Ксіомі Редмі нот 4» та ножа складного з рукояткою чорного кольору;
- постановою про приєднання до справи речових доказів від 02.12.2018 року, відповідно до якої мобільний телефон марки «Ксіомі Редмі нот 4», чорного кольору ІМЕІ 1 - ІМЕІ1 НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 на дві сім-карти та ніж складний з рукояткою чорного кольору, на якій кріпиться тримач із металу сірого кольору, лезо ножа із металу сірого кольору, у верхній частині леза біля рукоятки знаходиться овальний отвір, довжина ножа в розкладеному стані сягає 20 сантиметрів та має надпис «BLADETECN» долучено в якості речових доказів по кримінальному провадженню;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 02.12.2018 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 в присутності адвоката ОСОБА_8 та понятих серед пред'явлених їй осіб впізнав особу під №4 ( ОСОБА_7 ), як особу чоловічої статі, яка 01.12.2018 року, знаходячись на перехресті вул. Савранська та Тарутинська, погрожувала ножем;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 02.12.2018 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 в присутності адвоката ОСОБА_8 та понятих серед пред'явлених йому осіб впізнав особу під №3 ( ОСОБА_7 ), як особу, що погрожувала ножем його брату;
- протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 02.12.2018 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 на фотознімку №2 впізнав ніж, який бачив 01.12.2018 року о 16:15 у чоловіка в руках, який вчинив розбій у відношенні ОСОБА_10 ;
- протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 02.12.2018 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 на фотознімку №3 впізнав ніж, який бачив у руках невідомого йому чоловіка, при вчиненні розбійного нападу на нього;
- висновком експерта №996-Б від 21.12.2018 року, відповідно до якого наданий на дослідження ніж до категорії холодної зброї не відноситься. Наданий на дослідження ніж є складним одно предметним ножем - різновидом ножів господарсько-побутового призначення. Наданий складний ніж виготовлений промисловим способом. Наданий складний ніж є закінченим виробом та заготовкою холодної зброї не являється.
- протоколом огляду предмета від 26.12.2018 року, відповідно до якого проведено огляд полімерного пакета, в якому знаходиться ніж;
- постановою про приєднання до справи речових доказів та передачу їх на зберігання від 26.12.2018 року, відповідно до якої ніж долучено в якості речових доказів.
Зазначені докази підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Відповідно до статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, його сімейний стан, який є розлученим, має одну неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво НОМЕР_6 від 29.03.2005 року), проживає з матір'ю ОСОБА_12 , яка згідно свідоцтва Серії НОМЕР_7 від 23.09.2009 року є пенсіонеркою. Також судом враховано, що ОСОБА_7 є раніше не судимим.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом першої інстанції було враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суспільну небезпеку, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
До обставин, які згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого є скоєння кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційних скарг ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 щодо не доведеності вини ОСОБА_7 апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що викладені з метою уникнення покарання за вчинений ним злочин.
Отже, дії обвинуваченого ОСОБА_7 , всупереч доводів апеляційних скарг, судом першої інстанції вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 187 КК України і така кваліфікація є правильною.
Суд першої інстанції, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, враховував ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 щодо відсутності у нього умислу на скоєння злочину, змови з ОСОБА_9 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 187 КК України також того, що ніж він забрав у ОСОБА_9 , щоб той не наніс нікому шкоду спростовується показами як потерпілого ОСОБА_10 , та свідка ОСОБА_11 , так і іншими доказами кримінального провадження, які були предметом розгляду в суді першої інстанції, та їм була надана належна оцінка.
Так, судом розцінені доводи ОСОБА_7 як спробу уникнути відповідальності за скоєне ним кримінального правопорушення, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_9 помер, здійснивши самогубство при його затриманні.
Таким чином, давши оцінку всім обставинам даного кримінального провадження, при призначенні покарання, враховуючи суспільну небезпеку скоєного, дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, характеризуючи матеріали, обставини кримінального правопорушення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що цілі виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 будуть досягнуті тільки в умовах ізоляції його від суспільства в місцях позбавлення волі в межах санкції статті.
Твердження апеляційних скарг щодо відсутності доказів встановлення вини обвинуваченого в судовому засіданні апеляційної інстанції свого підтвердження не знайшли і спростовуються показами допитаних судом потерпілого, свідків та іншими доказами по справі.
Провину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення апеляційний суд вважає повністю доведеною.
Дане переконання суду засноване на дослідженні всіх належних та допустимих доказів у справі в їх сукупності, які повністю підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Одночасно доводи апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, особистого тлумачення норм права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 407 КПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції має право залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , у зв'язку з чим вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуваний вирок суду - без змін.
Керуючись статтями 370, 404, 405, 407, 409, 413, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 04.03.2019 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців, а засудженим, який утримується під вартою, у той же строк з дня отримання її копії.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4