19 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11883/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Большакової О.О., Качмара В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Волошин М.М.,
представника позивача Тарнавського Й.Й.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі № 300/1537/19 (рішення ухвалено в м. Івано-Франківську, головуючий суддя Грицюк П.П., рішення складено в повному обсязі 27.09.2019) за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про знесення господарської споруди збудованої із відхиленням від схеми забудови будівельного паспорта.,
ДАБІ України 18.07.2019 звернулося в суд із адміністративним позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просило прийняти рішення про знесення самовільно здійсненого будівництва господарської споруди по АДРЕСА_1 .
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 , знести самовільно збудовану господарську споруду за адресою: АДРЕСА_2 .
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи, а саме яким конкретно суспільним інтересам суперечить спірна господарська споруда та які саме інтереси порушуються її наявністю. Вказує, що будівництво спірної господарської споруди з відхиленням від схеми забудови земельної ділянки, визначеної будівельним паспортом не порушує права третьої особи ОСОБА_3 , що також встановлено рішенням Яремчанського міського суду, яким відмовлено ОСОБА_3 у знесенні цієї ж самочинної споруди. Також, звертає увагу на те, що між нею та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 укладено мирову угоду, а тому підстави за яких позивачем подано даний позов відпали.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив вимоги наведені у ній та просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
У судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити подану апеляційну скаргу та у задоволенні позову щодо знесення самочинно збудованої споруди відмовити.
Інші учасники судового розгляду в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Заслухавши суддю - доповідача, представника відповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що на підставі звернення громадянина ОСОБА_3 від 20.12.2017, Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області було видано наказ від 26.12.2017 №879-П та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26.12.2017 №905/1009/m.7/2017 щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Зокрема, з виходом на місце було встановлено, що будівництво господарської споруди здійснено з відхиленням від схеми забудови земельної ділянки будівельного паспорта, чим забудовником порушено п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України “Про основи містобудування”, дані порушення зафіксовано у акті, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 905/1009/m.7/2017.
Рішенням від 03.01.2018 № 1 скасовано повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 03.09.2012 №ІФ 06212154882.
13.02.2018 Управлінням зареєстровано чергову скаргу ОСОБА_3 , на підставі якої видано наказ від 01.03.2018 № 79-П/1009/1.5/2018 та направлення для проведення планового (позапланово) заходу від 01.03.2018 № 79/1009/m.7/2018 (т. 1, а.с. 14) щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
У період з 01.03.2018 по 06.03.2018 ОСОБА_4 була здійснена позапланова перевірка щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті із будівництва господарської споруди по АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки складено: акт щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 06.03.2018 року (т. 1 а.с. 15-23); протокол про адміністративне правопорушення від 06.03.2018 (т. 1, а.с. 24-25) та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.03.2018 (т. 1 а.с. 26).
Згідно складеного акту, виявлено порушення законодавства у сфері містобудування та архітектури, а саме здійснено будівництво господарської будівлі з відхиленням від схеми забудови земельної ділянки, будівельного паспорта.
Приписом від 06.03.2018 зобов'язано позивача усунути виявленні порушення шляхом виготовлення дозвільних документів або приведення до первинного стану об'єкта, який збудовано з відхиленням від схеми забудови будівельного паспорта.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 15.03.2018 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП.
Не погодившись із зазначеним вище приписом ОСОБА_1 оскаржила його до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 у справі № 809/664/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 їй відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Так, даним рішенням у справі № 809/664/18 зазначено, що оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт порушення позивачем вимог Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, а саме здійснення будівництва з відхиленням від схеми забудови земельної ділянки, припис від 06.03.2018 про усунення вказаних порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відповідачем винесено правомірно, в межах наданих повноважень, та з дотриманням порядку для його прийняття.
У період з 14.02.2019 по 19.02.2019 головним інспектором будівельного нагляду Яворським М.Й. було проведено позапланову перевірку господарських будівель по АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки складено: акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 19.02.2019 (т. 1 а.с. 29-35); протокол про адміністративне правопорушення від 19.02.2019 (т. 1 а.с. 36-37); постанова по справі про адміністративне правопорушення від 28.02.2019 № 16/1009/m.6/2019 (т. 1 а.с. 38).
Згідно вищевказаного акту виявлено порушення вимог законодавства, а саме не виконання вимог припису від 06.03.2018 щодо виготовлення дозвільних документів та відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення від 28.02.2019 притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу у сумі 5100,00 гривень.
У зв'язку із не виконанням ОСОБА_1 в установленні строки, вимог встановлених у приписі, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно заявив вимоги про знесення самочинно збудованої будівлі, оскільки відповідач в установлений термін добровільно не виконав вимоги, встановлені в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Отже, вважає, що наявні всі підстави для зобов'язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об'єкт: здійснити знесення самовільно здійсненого будівництва господарської споруди по АДРЕСА_1 з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням цього будівництва за рахунок ОСОБА_1 .
Не заперечуючи підстав для зобов'язання ОСОБА_1 здійснити знесення самовільно здійсненого будівництва господарської споруди по АДРЕСА_1 , колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про знесення передчасними з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;
2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Згідно з ч.ч.1, 2, 7 ст.376 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Приписами ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено порядок знесення самочинно збудованих об'єктів.
Відповідно до ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» якщо у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
Колегія суддів зазначає, що такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою. Відхилення від вимог будівельних норм і правил, які не є істотними, не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства, не суперечать санітарно-технічним вимогам і правилам експлуатації, не впливають на міцність і безпечність цього об'єкта, не можуть бути підставою для задоволення вимог про перебудову чи про знесення об'єкта нерухомості.
Разом з тим, відповідно до вимог вказаної норми, слід встановити, чи видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту, та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.
При цьому, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 17 липня 2018 року у справі №820/3183/16, від 06 березня 2019 року у справі №814/2645/15, від 06 березня 2019 року у справі №810/5680/15, які в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Колегія суддів враховує те, що 11.11.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 укладено мирову угоду.
Так, ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області про затвердження мирової угоди та закриттям провадження у справі №354/567/19 затверджено мирову угоду між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у цивільній справі ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про знесення господарської споруди, збудованої із відхиленням від схеми забудови будівельного паспорта та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про обмеження функціонального призначення самочинно збудованої споруди з переліком певних зобов'язань та закрито провадження у справі.
Цією ж ухвалою скасовано заходи забезпечення позову, що були вжиті ухвалою судді Яремчанського міського суду від 23.07.2019 щодо заборони відділу містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства виконкому Яремчанської міської ради видавати /погоджувати ОСОБА_1 будь-які документи дозвільного характеру, які дадуть їй можливість здати в експлуатацію та виготовити правовстановлюючі документи на господарську будівлю, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Таким чином, на погляд колегії суддів між відповідачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відсутній будь-який спір щодо розмірів чи місця розташування господарської будівлі збудованою ОСОБА_1 .
При цьому, на переконання колегії суддів жодних прав третіх осіб, в тому числі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відповідачем не порушено.
Більше того, мировою угодою передбачено умови використання цієї господарської споруди позивачкою.
За таких обставин, виходячи з принципу верховенства права та пропорційності , колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про знесення господарської споруди, як крайній захід, є передчасним.
Згідно із частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв рішення, врахувавши лише позицію позивача, без проведення належного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги відповідача є підставними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції. Таким чином, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, відтак оскаржуване рішення суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі № 300/1537/19 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді О. О. Большакова
В. Я. Качмар
Повне судове рішення складено 26.12.2019