19 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/9718/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Большакової О.О.,
за участю секретаря судового засідання Волошин М.М.,
представника позивача Янчака П.О.,
представника відповідача Тістечка Ю.Я.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі № 1.380.2019.002811 (рішення ухвалено в м. Львові, головуючий суддя Мричко Н.І., повний текст рішення складений 09.08.2019) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови,
ОСОБА_1 04.06.2019 звернувся в суд із адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС від 20.03.2019 № UA209000/2019/000155/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00467.
В обґрунтування позову зазначає, що при визначенні відповідачем митної вартості із використанням середньої ціни згенерованої системою АСАУР ДФС, таким не взято до уваги наявні пошкодження транспортного засобу, зафіксовані на фото при складені акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2019/I4825 від 21.02.2019, які впливають на формування ціни транспортного засобу та відповідно на визначення митної вартості транспортного засобу. Вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у такому відсутнє належне обгрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої Відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці ДФС від 20.03.2019 № UA209000/2019/000155/2 про коригування митної вартості товарів. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00467.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Львівська митниця ДФС оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при розгляді поданих до митного оформлення документах було виявлено наступне: у фактурі №080-506806 від 08.08.2018, яка засвідчує продаж оцінюваного автомобіля покупцеві VOLEX Auto Recycling INC (Британська Колумбія, Канада), його вартість склала 2714,51 дол. США; у фактурі №3/2019 від 22.01.2019 продавець Haverin Galyna Obushok (Республіка Польща) продає даний автомобіль ОСОБА_1 за вартістю 9981,55 пол. злотих, що у перерахунку (за курсом, що міститься у мережі Інтернет на сайті www.money.pl) становить 2 645 доларів США. Ця сума практично відповідає продажній ціні в Канаді, тобто у вартість автомобіля не включено не лише транспортні та страхові витрати з Канади, а й прибуток продавця, що суперечить меті підприємницької діяльності. Разом з тим, у фактурі вказано, що оплата здійснювалася готівкою, однак прихідний касовий ордер, касовий чек чи інший документ про прийняття готівки від громадянина до митного оформлення не подавалися. Також, вказує, що подана декларація №19PL402010NS2BA645 заповнена у спрощеному порядку (режим транзиту) та не містить відомостей щодо вартості товару, тобто не може розглядатися як документ, що підтверджує вартість товару.
Позивач подав відповідь на апеляційну скаргу, в якій заперечив вимоги наведені в апеляційній скарзі та просив залишити її без задоволення.
У судовому засіданні представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю - доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 22.01.2019 ОСОБА_1 придбав у Haverin Galyna Obushok (Республіка Польща) транспортний засіб марки HYUNDAI, модель SANTAFE, VIN-код 5 НОМЕР_1 , двигун бензиновий, колір - чорний, рік випуску - 2013, за ціною 9981,55 польських злотих. На підтвердження факту купівлі-продажу продавцем видано рахунок фактуру (інвойс) від 22.01.2019 № 3/2019 (а.с. 49).
15.03.2019 уповноважений представник декларанта ФОП Михайлів ОСОБА_2 . подав до митного контролю митну декларацію № UA209190/2019/029291 на товар “легковий автомобіль марки HYUNDAI, модель SANTAFE, бувший у використанні, номер кузова 5 НОМЕР_1 , двигун бензиновий об'ємом 1998 см3, потужністю 194 кВт, тип кузова - універсал, кількість місць - 5, кількість дверей - 5, колір - чорний, колісна формула - 4x4, рік випуску - 2013, модельний рік - 2013, призначений для переміщення по дорогах загального користування.
Також в графі 42 митної декларації “ціна товару” зазначено 9981,5500 польських злотих, в графі 23 “курс валюти” 7,20138400 грн., що в еквіваленті становить 71880,97 грн. за офіційним курсом НБУ (а.с.55).
З метою митного оформлення автомобіля позивач сплатив попередні обов'язкові платежі в сумі 325000,00 грн., та 7500,00 грн., що підтверджується квитанціями №0.0.1262141018.1 від 11.02.2019 та № 033110050 від 12.03.2019 (а.с. 53-54).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості транспортного засобу, уповноважена особа декларанта ОСОБА_3 разом з митною декларацією подав наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №3/2019 від 22.01.2019; супровідний документ Т1 (Dispatch note model Т1) 19PL402010NS2BA645 від 21.02.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні UA20903/2019/14825 від 21.02.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 1117923 від 08.08.2018; документ, що містить довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/ або подібними (аналогічними) оцінюваним товару біржова ціна від 08.08.2018; договір про надання послуг митного брокера № б/н від 18.02.2019; інші некласифіковані документи ННО 842913 від 19.02.2019, фото від 26.02.2019; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів № 0.0.1262141018.1 від 08.02.2019 та № 033110050 від 12.03.2019; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження - довідка від 15.03.2019; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України FС 074845 від 18.12.2015; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA209190/2018/028424 від 15.03.2019.
20.03.2019 митниця здійснила коригування митної вартості транспортного засобу, оформлене рішенням № UA209000/2019/000155/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 8414,75 доларів США.
Дане рішення обґрунтовано тим, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 8414,75 доларів США.
Також зазначено, що неможливо застосувати метод визначення митної вартості 2а (стаття 59 МК України) та 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів та зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також метод 2в (стаття 62 МК України) та 2г (стаття 63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органах доходів і зборів. Митну вартість визначено за резервним методом у зв'язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС. Для визначення митної вартості використано “середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами опрацювання АСАУР ДФС”.
На підставі рішення про коригування митної вартості Львівська митниця ДФС прийняла рішення про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює, оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00467.
Внаслідок митного оформлення транспортного засобу на підставі вартості, визначеної митним органом шляхом прийняття оскарженого рішення, позивачем додатково сплачені кошти на рахунок ГУ ДКСУ у м. Києві “призначення платежу” оплата за надані послуги (за розмитнення транспортного засобу) в сумі 51700,00 грн., що підтверджується копією з квитанції № 033110001 від 21.03.2019 (а.с. 67).
З метою визначення митної вартості товару на момент ввезення на територію України транспортного засобу 25.03.2019 позивачем укладений договір від 15.05.2019 №1505/19 на проведення автотоварознавчої експертизи (а.с. 68).
Згідно з висновком № 60/19 судової автотоварознавчої експертизи складеного судовим експертом ОСОБА_4 03.06.2019, вартість ввезеного на територію України аварійно пошкодженого автомобіля HYUNDAI SANTAFE, ідентифікаційний номер 5 НОМЕР_1 (без врахування митних платежів, зборів та інших необхідних платежів за його розмитнення та реєстрацію в Україні), станом на 21.02.2019 становить - 70272,70 грн. або 2594,28 доларів США (а.с. 68).
Не погоджуючись із вказаними рішення відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів було надано, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого транспортного засобу та протиправність прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товарів.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Зі змісту ст. 19 Конституції України видно, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно із частиною першою статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та главою 8.
За приписами частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Як встановлено частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.ч. 2-3 ст. 54 МК України).
Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.
Водночас частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 надав наявні у нього документи для підтвердження митної вартості транспортного засобу, зокрема:
-рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №3/2019 від 22.01.2019;
-супровідний документ Т1 (Dispatch note model Т1) 19PL402010NS2BA645 від 21.02.2019;
-акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні UA20903/2019/14825 від 21.02.2019;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 08.08.2018;
-документ, що містить довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/ або подібними (аналогічними) оцінюваним товару біржова ціна від 08.08.2018;
-договір про надання послуг митного брокера № б/н від 18.02.2019;
-інші некласифіковані документи ННО 842913 від 19.02.2019, фото від 26.02.2019; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів № 0.0.1262141018.1 від 08.02.2019 та № 033110050 від 12.03.2019;
- сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження - довідка від 15.03.2019;
-паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України FС 074845 від 18.12.2015;
-митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № -UA209190/2018/028424 від 15.03.2019.
Оскільки розрахунок через фінансову установу не здійснювався, позивач був позбавлений об'єктивної можливості надати митному органу банківські чи інші платіжні документи.
На переконання колегії суддів, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Зокрема, встановлено, що митну вартість автомобіля визначено за ціною договору, яка визначена у рахунку-фактурі від 22.01.2019 №3/2019. В графі 42 митної декларації “ціна товару” зазначено 9981,5500 польських злотих, в графі 23 “курс валюти” 7,20138400 грн., що в еквіваленті становить 71880,97 грн. за офіційним курсом НБУ.
Ці документи вказані митним органом в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00467.
Рішенням про коригування митної вартості товарів митну вартість автомобіля визначено за резервним методом у розмірі 8414,75 доларів США.
Джерелом інформації для визначення митної вартості, при винесенні рішення про коригування митної вартості використано ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу, визначену за результатами спрацювання АСАУР.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.
На переконання колегії суддів позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Таким чином, у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною рахунку щодо транспортного засобу, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частини 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною рахунку-фактури від 22.01.2019 №3/2019, який містить відомості про продавця, його адресу, NIP тощо.
Відтак, у органу доходів і зборів була реальна можливість перевірити (уточнити) задекларовану вартість імпортованого транспортного засобу.
Окрім цього, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Крім того, колегія суддів зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Така ж позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.
Також, відповідачу потрібно врахувати той факт, що позивач придбав транспортний засіб, що має значні ушкодження, отримані внаслідок ДТП, позаяк ця обставина суттєво впливає (зменшує) його вартість.
Колегія суддів враховує висновок № 60/19 судової автотоварознавчої експертизи складений судовим експертом ОСОБА_4 03.06.2019, вартість ввезеного на територію України аварійно пошкодженого автомобіля HYUNDAI SANTA FE, ідентифікаційний номер 5 НОМЕР_1 (без врахування митних платежів, зборів та інших необхідних платежів за його розмитнення та реєстрацію в Україні), який станом на 21.02.2019 становить - 70272,70 грн. або 2594,28 доларів США, що також підтверджує правильності задекларованої позивачем митної вартості транспортного засобу, що є цілком реальною та достовірною (а.с 31-39).
На переконання колегії суддів відповідачем обґрунтованість сумнівів в заявленій декларантом митній вартості, з врахуванням документів, поданих до митного оформлення товару, не доведена.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Львівської митниці ДФС від 20.03.2019 № UA209000/2019/000155/2 про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00467 є протиправними.
Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими твердження апелянта про законність прийнятих відповідачем рішень про коригування митної вартості товару та відмову у його митному оформленні.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі № 1.380.2019.002811 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді В. М. Багрій
О. О. Большакова
Повне судове рішення складено 26.12.2019