Номер провадження: 11-кп/813/1747/19
Номер справи місцевого суду: 501/1730/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
17.12.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий: суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання: ОСОБА_5 к,
прокурора: ОСОБА_6 ,
захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючих в інтересах захисту обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на вирок Іллічівського міського суду Одеської областівід 13.09.2019 року, відносно
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Іллічівська (м. Чорноморська) Одеської області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.289 КК України;
та
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Іллічівська (м. Чорноморська) Одеської області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.4 ст.187 КК України,
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.
Вироком Іллічівського міського суду Одеської областівід 13.09.2019 року обвинуваченого ОСОБА_11 визнано винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.289 та ч.4 ст.187 КК України, з призначенням йому покарання:
за ч.1 ст.289 КК України - у виді 1 року 6 місяців обмеження волі,
за ч.4 ст.187 КК України - у виді 8 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві приватної власності.
У відповідності до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, остаточно призначено покарання - 8 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
Обвинуваченого ОСОБА_10 визнано винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.286 та ч.4 ст.187 КК України, з призначенням йому покарання:
за ч.1 ст.286 КК України - у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік,
за ч.4 ст.187 КК України - у виді 8 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві приватної власності.
У відповідності до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, остаточно призначено покарання - 8 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності та з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Вироком також вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат
Обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_10 визнані винуватими за скоєння кримінальних правопорушень за наступних обставин:
06.09.2016 року, приблизно о 18 год. 30 хв., в світлий час доби, водій ОСОБА_10 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Chevrolet Aveo», номерний знак НОМЕР_1 , рухався в напрямку с. Санжийка. В цей же час, в зустрічному напрямку по своїй смузі рухався технічно справний автомобіль марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_12
Рухаючись у вказаному напрямку в заданій дорожній обстановці, водій ОСОБА_10 , не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не дотримуючись безпечної швидкості, допустив виїзд транспортного засобу на зустрічну смугу руху, та допустив зіткнення лівою боковою передньою кутовою частиною з лівою боковою середньою частиною автомобіля «Daewoo Lanos» номерний знак НОМЕР_2 .
Своїми діями водій ОСОБА_10 порушив вимоги пп. 10.1, 11.3, 12.3 та 13.3 «Правил дорожнього руху України».
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Крім того, 03.05.2017 року, приблизно о 16 год. 11 хв., ОСОБА_13 , перебуваючи в салоні автомобіля «Porsche Cayenne», номерний знак НОМЕР_3 , який на то час знаходився за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 22-А, умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав поліетиленовий пакет білого кольору, в якому знаходилися грошові кошти в розмірі 33 900 доларів США, що належать ОСОБА_14 .
Після того, як ОСОБА_13 заволодів поліетиленовим пакетом з грошовими кошти в розмірі 33900,00 доларів США, він скористався послугами таксі «Бонд», на якому направився в м. Чорноморськ Одеської області.
З метою уникнення від переслідування правоохоронними органами, ОСОБА_13 вирішив зняти в оренду квартиру за допомогою Інтернет ресурсів на сайті «OLX», підшукав квартиру в м. Чорноморськ Одеської області, яку надавав в оренду ОСОБА_11 .
Узгодивши умови оренди, ОСОБА_13 , приблизно о 18 год. 00 хв., прибув за адресою: АДРЕСА_3 , де його очікував ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які в свою чергу виконуючи умови договору оренди житла, представили ОСОБА_13 квартиру АДРЕСА_4 , яка належала ОСОБА_11 для огляду.
В послідуючому ОСОБА_13 , після того як, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , надали йому в оренду житло, запропонував останнім вжити з ним алкогольні напої в ході чого розповів, що на території м.Одеси вчинив злочин пов'язаний з заволодінням великої суми грошових коштів та в теперішній час переховується.
Далі, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 зацікавились отриманою від ОСОБА_13 інформацією та у цей час у них раптово виник злочинний намір на відкрите заволодіння грошовими коштами які перебували у володінні ОСОБА_13 , з метою особистої наживи, при цьому визначили зазначені кошти предметом свого злочинного посягання.
З вказаною злочинною метою ОСОБА_11 та ОСОБА_10 вирішили покинути квартиру, яку орендував ОСОБА_13 , з метою розроблення плану нападу на останнього та реалізації свого злочинного умислу.
Після чого, в нічний час 03.05.2017 року, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_11 разом та за попередньою змовою з ОСОБА_10 , діючи згідно заздалегідь спланованому плану, умисно, з корисливих мотивів, маючі при собі заздалегідь заготовлені знаряддя для вчинення нападу, з метою заволодіння чужим майном, повернулись до квартири АДРЕСА_5 , де перебував ОСОБА_13 , з яким нападники продовжили вживати алкогольні напої.
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_11 разом з ОСОБА_15 , очікуючи найбільш зручного моменту, а саме коли ОСОБА_13 вийде до вбиральні, розподілили свої злочинні ролі та, дочекавшись того, як останній повернеться до кімнати в якій вони знаходилися, зненацька напали на нього, застосувавши насилля небезпечне для життя та здоров'я останнього, яке виразилось у розпорошенні ОСОБА_11 газового балону «ТЕРЕН-4» в обличчя ОСОБА_13 , від якого останній втратив змогу орієнтуватись в просторі, та в цей час ОСОБА_10 почав погрожувати потерпілому предметом схожим на пістолет, примушуючи ОСОБА_13 передати грошові кошти, які знаходились при ньому, на що останній сприймаючи дії ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , як реальну загрозу для життя та здоров'я, передав останнім портфель, в якому знаходились викрадені раніше грошові кошти в сумі 33900,00 доларів США. Далі ОСОБА_11 та ОСОБА_15 почали витрушувати портфель, доставши з нього грошові кошти в сумі 23900,00 доларів США, що станом на 03.05.2017 року згідно курсу НБУ становити 634784,00 гривень.
Заволодівши вказаною сумою грошових коштів, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 примусили ОСОБА_13 покинути квартиру. Після того, як ОСОБА_13 вийшов з квартири, ОСОБА_11 зачинив її та разом з ОСОБА_15 , з місця злочину зникли, залишивши ОСОБА_13 поряд з буд. АДРЕСА_3 .
Своїми злочинними діями ОСОБА_11 , разом та за попередньою змовою з ОСОБА_15 , заволоділи грошовими коштами у розмірі 23900,00 доларів США, що станом на 03.05.2017 року, згідно курсу НБУ, становити 634784,00 грн, які перебували у ОСОБА_13 , чим завдали матеріального збитку потерпілому ОСОБА_14 .
Крім того, ОСОБА_11 18.06.2017 року, приблизно 22 годин 00 хвилин, знаходячись біля будинку №21 по вул. Віталія Шума, м. Чорноморськ, Одеської області, умисно, з метою заволодіння чужим майном, незаконно шляхом підбору ключа замка двері проник до автомобілю марки «Daewoo Nubira», сірого кольору, 2003 року випуску, універсал, номерний знак НОМЕР_4 , який належить відповідно до свідоцтва серія НОМЕР_5 на праві приватної власності ОСОБА_16 . Потім, знайшовши у салоні ключ запалювання, ОСОБА_11 завів двигун та відігнав автомобіль до гаражу, який знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, гаражний кооператив «Прибой», гараж № НОМЕР_6 , яким він користується тривалий час, в результаті чого, своїми умисними діями, заподіяв ОСОБА_16 матеріальну шкоду у розмірі 72100,00 грн.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 , просить вирок відносно ОСОБА_10 скасувати.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає що:
-за пред'явленим ОСОБА_10 обвинуваченням за ст. 286 ч. 1 КК України вважає призначене покарання занадто суворим, оскільки судом не враховані визнання своєї провини за даним епізодом;
-сума моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_12 є завищеною та судом першої інстанції необґрунтованою;
-матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу винуватості ОСОБА_10 у вчиненні ним кримінального правопорушення за ч.4 ст. 187 КК України, оскільки надані органом досудового розслідування докази винуватості за даним епізодом є недопустимими.
Просить вирок скасувати, за обвинуваченням ОСОБА_10 за ч.4 ст.187 КК України -виправдати, за ч.1 ст. 286 КК України - призначити покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі та зменшити розмір стягнення.
Адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які діють в інтересах захисту обвинуваченого ОСОБА_11 вважають вирок незаконним, посилаючись на наступне:
-суд вийшов за межі висунутого обвинувачення, що на думку захисника є істотним порушенням вимог кримінального процесуального кодексу України;
-судом прийнято рішення на підставі недопустимих доказів;
-матеріалами кримінального провадження винуватість ОСОБА_11 не доведена, будь-яких доказів причетності до нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_13 досудовим розслідуванням не отримано, а обвинувачення за даним епізодом грунтується на припущеннях та недостатніх доказах.
Крім того, адвокат ОСОБА_9 зазначає, щооскаржуваний вирок, постановлений складом з трьох професійних суддів, містить в собі 2 окремі думки, що на думку захисника, фактично є виправданням у інкримінованому ОСОБА_11 кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.187 КК України.
Просить вирок в частинні визнання ОСОБА_11 винуватим за ч.4 ст.187 КК України скасувати, а за ч.1 ст. 289 КК України змінити покарання на таке, яке не пов'язане з позбавленням волі.
Позиції учасників судового розгляду стосовно поданих апеляційних скарг.
Заслухавши суддю-доповідача; виступ захисників, які змінили вимоги апеляційних скарг, просили скасувати вирок, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції та застосувати обвинуваченим запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання; думку прокурора, який просив скасувати вирок, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції та застосувати обвинуваченим запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту; дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до приписів ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Під час апеляційного розгляду встановлені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які є підставами для скасування судового рішення та призначення нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.
Відповідно до положень ст.412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Апеляційним судом встановлено, що у відповідності до вимог ч.2 ст.31 КПК України розгляд зазначеного кримінального провадження здійснювалось Іллічівським міським судом Одеської області колегіально, у складі трьох суддів, оскільки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 обвинувачувались у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.
За змістом ст.368, 374 КПК України під час ухвалення вироку суд повинен окремо вирішити питання щодо кожного діяння у вчиненні якого обвинувачується особа: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до приписів ст.375 КПК України судове рішення ухвалюється простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду. Якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді. Кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.
Вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 13.09.2019 року ОСОБА_11 та ОСОБА_10 визнані винуватими у пред'явленому їм обвинувачені за ч.4 ст.187 КК України.
Виходячи із приписів ч.1 ст. 375 КПК України обвинувальний вирок у пред'явленому ОСОБА_11 та ОСОБА_10 обвинувачені за ч.4 ст.187 КК України має бути ухвалений простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду, тобто не менше ніж двома суддями.
Однак, під час ухвалення вироку двома суддями зі складу колегії суддів (суддями ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ) викладено окрему думку щодо недоведеності винуватості ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та відсутності складу злочину у діях останніх (т.4, а.с.56-58 та 60-67).
Право судді на окрему думку визначено у статті 45 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, у якій зазначено, що рішення у справі, а також ухвали про прийнятність або неприйнятність заяв мають бути вмотивовані. Якщо рішення у справі повністю або частково не виражає одностайної думки суддів, кожний суддя має право викласти окрему думку. У статті 95 регламенту Міжнародного Суду ООН зазначено, що кожен із суддів може (якщо побажає) додати до рішення виклад своєї окремої думки як у разі незгоди, так і у разі згоди з думкою більшості.
Таким чином, двоє із трьох суддів колегії суду дійшли висновку про невинуватість обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у пред'явленому їм обвинувачені у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, що відповідно до приписів ч.1 ст.375 та ч.1 ст.373 КПК України має своїм наслідком ухвалення виправдувального вироку за обвинуваченням у скоєні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Разом з тим, Іллічівський міський суд Одеської області у супереч приписам ч.1 ст.375 КПК України ухвалив обвинувальний вирок за обвинуваченням у скоєні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та є підставою для скасування судового рішення та призначення нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
З огляду на це, апеляційний суд враховує положення ч.1 ст. 412 КПК України, відповідно до яких істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Водночас, згідно положень п.1 ч.1 ст.415 КПК України суд апеляційною інстанції скасовує вирок і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч. 2 ст. 412 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне застосовувати загальні засади кримінального провадження, а саме принцип верховенство права.
Відповідно ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і застосовується цей принцип з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, апеляційний суд також виходить з положень ч.1 ст.9 КПК України, з яких вбачається, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, тобто суд під час розгляду кримінального провадження повинен дотримуватися законності.
В той же час, у відповідності до положень ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Тобто, значення загальних засад кримінального провадження як норм вищого ступеня нормативності є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин.
Отже, оскільки судом 1-ої інстанції при розгляді справи були порушені загальні засади кримінального провадження, а саме законність, то вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 415 КПК України, скасовуючи вирок та призначаючи новий судовий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом 1-ої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Скасовуючи вирок суду 1-ої інстанції з підстав істотного порушення вимог КПК України, які є безумовною підставою для скасування вироку суду та призначення нового розгляду в суді 1-ої інстанції, апеляційний суд не розглядає доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості рішення районного суду в частині кваліфікації дії обвинуваченого, визнання його винуватими, дослідження обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Статтями 415-416 КПК України не визначено процедуру і строки щодо зміни, продовження чи обрання запобіжного заходу після скасування судового рішення і призначення нового розгляду справи в суді 1-ої інстанції, тому вирішуючи питання щодо запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у зв'язку із скасуванням вироку, апеляційний суд виходить з вимог ст.ст. 8, 9, 12, 176-178 КПК України, ст. 29 Конституції України, якими передбачено, що «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом».
Наведені конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканність, поєднуються з такими ж вимогами ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського Суду з прав людини.
Так, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року встановлено, що «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції» (п.74).
На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_10 утримуються під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на підставі оскаржуваного вироку Іллічівського міського суду Одеської областівід 13.09.2019 року, яким застосовано до них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За змістом ст.176-178 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігання забезпечення виконання цією особою покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризиків, передбачених цими нормами.
З урахуванням особи обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , а також те, що до ухвалення вироку до них не було застосовано запобіжні заходи, разом з тим вони належним чином виконували свої процесуальні обов'язки та з'являлись до суду першої інстанції, враховуючи скасування вироку, апеляційний суд вважає необхідним застосувати відносно обвинувачених запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, який полягає у покладенні на них зобов'язання виконувати покладені на них судом обов'язків, передбачених статтею 194 цього Кодексу, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вони зареєстровані без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Апеляційний суд роз'яснює обвинуваченим, що в разі невиконання зазначених обов'язків, до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на них може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників підлягають частковому задоволенню, а вирок скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі суду.
Під час нового розгляду, суду 1-ої інстанції, неухильно дотримуючись вимог КПК України, необхідно звернути увагу на встановлені під час апеляційного розгляду та зазначені в ухвалі апеляційного суду факти порушення вимог кримінального процесуального закону, провести судовий розгляд кримінального провадження у відповідності до вимог КПК України, та прийняти за його результатами законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. 7, 9, 376, 404, 405, 407, 409, 412, 413, 415, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючих в інтересах захисту обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - задовольнити частково.
Вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 13.09.2019 року відносно ОСОБА_11 обвинуваченого за ч.4 ст.187, ч.1 ст.289 КК України та ОСОБА_10 , обвинуваченого за ч.1 ст.286, ч.4 ст.187 КК України - скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження у тому ж суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі суду.
Обрати відносно ОСОБА_11 та ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до органу досудового розслідування та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатися із населеного пункту, у якому вони зареєстровані, проживають чи перебувають без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , що в разі невиконання покладених на них обов'язків, до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звільнити обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 з під варти негайно.
Виконання ухвали Одеського апеляційного суду в частині обрання запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у вигляді особистого зобов'язання та контроль за їх поведінкою покласти на співробітників Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області та Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області.
Виконання ухвали Одеського апеляційного суду в частині звільнення з-під варти обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 покласти на начальника ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор (№22)».
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4