23 грудня 2019 р. Справа № 520/5149/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Любчич Л.В.
суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
представника позивача Лисиченко С.М.
представників відповідача Агєєва Г.І., Зекова С.П., Гура Є.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2019, суддя Спірідонов М.О., 61022, майдан Свободи, 6, Харків, повний текст складено 26.09.19 по справі № 520/5149/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРУС-АВТО"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування вимог, рішень, податкових повідомлень-рішень,
У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРУС-АВТО" (далі - позивач, ТОВ "ПАРУС-АВТО") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській обл.), в якому просило визнати протиправними та скасувати:
- вимогу ГУ ДФС у Харківській обл. від 05.02.2019 №ІО- 00000141307 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 762 778,67 грн.;
- рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001861307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 381 389 грн. 25 коп. за донарахування відповідними органами доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску;
- рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001871307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 255,00 грн. за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок;
- рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00002011307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за лютий 2017 року;
- рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00002001307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за жовтень 2016 року ;
- рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001991307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за вересень 2016 року;
- рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001981307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за серпень 2016 року;
- рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001971307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за липень 2016 року;
- рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001961307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за червень 2016 року;
- рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001951307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за травень 2016 року;
- рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001941307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за квітень 2016 року;
- рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001931307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за березень 2016 року;
- рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001921307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за лютий 2016 року;
- рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001911307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “ Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за січень 2016 року;
- рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001901307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за грудень 2015 року;
- рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001891307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за листопад 2015 року;
- рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001881307 від 05.02.2019 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за жовтень 2015 року;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001831307 від 05.02.2019 за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510, 00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001841307 від 05.02.2019 про донарахування суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 597 896,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 440 828,34 грн., суми пені відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у розмірі 116 661,24 грн.;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001851307 від 05.02.2019 про донарахування суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі військового збору у розмірі 49 824,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)37 140,81 гри., суми пені відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України у розмірі 11 593,16 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 задоволено позовні вимоги в повному обсязі.
Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції під час розгляду справи не враховано та не надано належної правової оцінки всім обставинам по справі.
До матеріалів справи надані протоколи допитів працівників підприємства, отримані в рамках кримінального провадження, а також під час розгляду справи були допитані в якості свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які під звукозапис надали пояснення, що повністю підтверджували протоколи допитів.
Не враховано, що головний бухгалтер ТОВ "ПАРУС-АВТО" ОСОБА_1 підтвердила в судовому засіданні ведення «чорнових» записів/відомостей, які були вилучені в ході ведення обшуків за місцем здійснення підприємницької діяльності ТОВ "ПАРУС-АВТО". Однак судом взагалі не враховані надані докази до матеріалів справи.
Суд неодноразово звертає уваги на ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) «допустимість доказів». Однак, не враховує, що на розголошення протоколів допиту надано дозвіл слідчого, на цілком законних підставах в рамках кримінального провадження було проведено обшук та вилучено надані до матеріалів «чорнові» записи/відомості.
Суд з незрозумілих підстав послався на ст. 23 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України), однак не зазначив в рішенні про допитаних осіб під час розгляду справи по суті та наданих ними пояснень. Суд зазначив про ненадання на підтвердження порушення документів бухгалтерського обліку, однак не прийняв до уваги надані "«чорнові» записи, які в судовому засіданні підтверджені головним бухгалтером підприємства.
Не враховано ненадання на виконання вимог суду, з невідомих обставин, договору підряду між ФОП «Войстрик» та ОСОБА_2 . Не враховано також надання до матеріалів справи наказу від 31.01.2018 № 7 про звільнення ОСОБА_1 за прогули без поважних причин, однак, згідно запису трудової книжки, вказана особа звільнена за власним бажанням. Також не надано доказів відсутності вказаного працівника без поважних причин.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 відкрито провадження по справі
18 листопада 2019 року від позивача по справі на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Обгрунтоваючи свою позицію, позивач послався на висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 02.04.2019 по справі № 808/434/16, від 16.01.2018 по справі № 2а-7075/12/2670, від 26.06.2018 по справі № 808/2360/17, від 06.11.2018 по справі № 822/551/18 та Верховним судом України у постановах від 12.04.2016 по справі № 826/17617/13, від 05.03.2012 по справі № 21-421а11 та від 22.09.2015 по справі № 810/5645/14. Також апелянт зазначив про недотримання судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення основних засад судочинства, зокрема ненадання належної правової оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, а саме протоколам допитів свідків, чорновим записам та показанням свідків відповідача, є необгрунтованими.
Ухвалою суду від 26.11.2019 закінчено підготовку до розгляду та призначено справу у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.12.2019 проведено заміну відповідача на правонаступника - Головне управління ДПС в Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській обл.)
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представників відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом були встановлені наступні обставини.
ГУ ДФС у Харківській обл. проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «ПАРУС-АВТО», зокрема, з питань правильності, повноти нарахування і сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору за період з 01.10.2015 по 30.06.2018 за результатами якої був складений акт від 10.01.2019 № 70/20-40-13-07/37578401.
На підставі вище зазначеного акту перевірки були прийняті оскаржувана вимога ГУ ДФС у Харківській обл. від 05.02.2019 №ІО- 00000141307 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 762 778,67 грн., рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001861307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 381 389 грн. 25 коп. за донарахування відповідними органами доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001831307 від 05.02.2019 за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510, 00 грн.; податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001841307 від 05.02.2019 про донарахування суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 597 896,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 440 828,34 грн., суми пені відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України у розмірі 116 661,24 грн., податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській обл. № 00001851307 від 05.02.2019 про донарахування суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі військового збору у розмірі 49 824,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)37 140,81 гри., суми пені відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України у розмірі 11 593,16 грн.
Також були прийняті рішення № 00001871307 від 05.02.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 255,00 грн. за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок та рішення ГУ ДФС у Харківській обл. від 05.02.2019 № 00002011307, № 00002001307, № 00001991307, № 00001981307, № 00001971307, № 00001961307, № 00001951307, № 00001941307, № 00001931307, № 00001921307, № 00001911307, № 00001901307, № 00001891307, № 00001881307 про застосування штрафних санкцій у розмірі по 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464 за лютий 2017 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2016 року, за жовтень, листопад, грудень 2015 року.
Фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішень про накладення штрафних санкцій стало порушеня ТОВ «ПАРУС-АВТО», на думку податкового органу, ст. 168, ст.171, п. 176.2 ст. 176 , п.п.1.2, 1.3 п.16-1 розділу ХХ Перехідних Положень, п.51.1 ст.51, абз. «б» п.176.2 ст.176 ПК України щодо не виконаня функцій податкового агента в частині нарахуваня та утриманя податку з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, заниження суми війсьового збору, що сплчується податковим агентом та не відображення відомостей про суми нарахованої та виплаченої заробітної плати та податку на доходи з фізичних осіб у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них подадтку по робітникам які не були оформлені згідно вимог діючого законодавства, а також не подання звітів щодо сум нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.
Дані висновки податкового органу були зроблені на підставі листа від Слідчого управління Національної поліції ГУ НП в Харківській обл. від 27.08.2018 №22813/119-24-2018 та копії документів щодо проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.10.2017 №12017220000001321 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 172 Кримінального кодексу України (далі - КК України), (грубе порушення законодавства про працю) та ч. 1 ст.366 КК України (внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей). В листі зазначено, що 17.10.2017 до слідчого управління ГУ НП в Харківській обл. надійшла заява громадянина ОСОБА_2 стосовно неправомірних дій с боку службових осіб ТОВ «ПАРУС-АВТО» та ФОП ОСОБА_4 , які грубо порушили законодавство про працю.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.
Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом № 2464.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Підпунктами 168-1.1 - 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Пунктом 171.1 статті 171 ПК України передабачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Підпунктом 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках,передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (п.3 ст. 9 Закону №2464).
Як вбачається з акту перевірки, при проведенні позапланової невиїзної перевірки перевіряючими були використані документи, а саме лист від 27.09.2018 № 22813/119-24-2018 Слідчого управління Національної поліції ГУ НП в Харківській обл. та копії документів щодо проведення досудового розслідування по-кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.10.2017 № 12017220000001321 за ознаками кримінальних правопорушень;
пояснення та копії документів громадянки ОСОБА_5 , щодо виконання трудових обов'язків на посаді бухгалтера ТОВ «ПАРУС-АВТО» та отримання заробітної плати;
пояснення ОСОБА_3 щодо виконання трудових обов'язків на посаді менеджера з закупівлі на підприємстві ТОВ «ПАРУС-АВТО» та отримання заробітної плати;
пояснення та копії документів ОСОБА_6 щодо виконання трудових обов'язків на посаді робітника складу, а з 01.03.2016 на посаді торгівельного представника підприємства ТОВ «ПАРУС-АВТО» на ринку «Лоск» та отримання заробітної плати;
пояснення громадянина ОСОБА_2 щодо виконаня трудових обов'язків на посаді начальника відділу продаж ТОВ «ПАРУС-АВТО» та отримання заробітної плати;
копії первинних документів, наданих ТОВ «ПАРУС-АВТО» , а саме штатний розклад, розрахункові відомості за період з листопада 2016 року по червень 2018 року, оборотно-сальдові відомості за період з листопада 2016 року по червень 2018 року, оборотно-сальдові відомості по рах. 6411, 6417, 642, 651, 661 за період з 01.10.2015 по 30.06.2018, генеральний зарплатний договір, повідомлення про прийняття працівників на роботу, відомості нарахування заробітної плати, банківські вимписки по рахунку за період з 22.12.2016 по 30.06.2018
Відповідно до ст. 83 ПК України матеріалами, які є підставою для висновків посадових осіб контролюючого органу під час проведення перевірок є:
- документи, визначені цим Кодексом;
-податкова інформація;
-експертні висновки;
-судові рішення;
-податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Враховуючи положення вище зазначених правових норм, а також те, що висновки податкового органу щодо виявлених порушень базуються фактично на чорнових записах, копіях документів, які були отримані від Слідчого управління Національної поліції ГУ НП в Харківській обл. із кримінального провадження №12017220000001321 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172, ч.1 ст. 366 КК України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дані докази не є беззаперечними на підтвердження того, що зазначені особи дійсно працювали у позивача та отримували від позивача доходи, оскільки зазначені чорнові записи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ ( далі - Закон №996), що стосуються первинних бухгалтерських документів.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відсутності належних доказів на підтвердження розміру заробітної плати, отриманої вище зазначеними особами, оскільки відповідно до положень ст. 74 КАС України копії пояснень осіб з матеріалів кримінального провадження підлягають оцінці саме в рамках даного кримінального провадження.
Посилання апелянта, як на правомірність висновків податкового органу на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги пояснення допитаних в судовому засіданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якості свідків та які підтвердили протоколи допитів колегія суддів вважає такими, що не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції та зазначає.
Як слідує з пояснень свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які надані в судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідків, вони працювали у ТОВ «ПАРУС-АВТО», проте чіткого зазначення сум отриманої заробітної плати з даних пояснень не вбачається.
Тому дані свідчення фактично містять інформацію про вчинення позивачем певних дій (бездіяльності), які можуть характеризуватися як порушеня законодавства про працю, проте не є допустими доказами щодо правомірності нарахувань податковим органом значеих в оскаржуваних рішеннях.
Посилання апелянта на не врахування судом першої інстанції «чорнових» записів/відомостей, які були вилучені в ході ведення обшуків за місцем здійснення підприємницької діяльності ТОВ «ПАРУС-АВТО», ведення яких підтвердила ОСОБА_5 в судовому засіданні, колегія суддів вважає такими, що не можуть бути прийняті судом як належний доказ податкового правопорушення, оскільки згідно вимог ст. 23 КПУ України не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. Вирок суду по даній кримінальній справі відсутній.
Щодо наказу від 31.01.2018 №7 про звільнення ОСОБА_5 за прогули без поважних причин, однак згідно запису трудової книжки вказана особа звільнена за власним бажанням, колегія суддів вважає дані доводи апелянта безпідставними, оскільки правомірність звільнення особи з роботи не є предметом розгляду даної справи та не є належним доказом правомірності нарахувань за оскаржуваними рішеннями.
Інші доводи та вимоги апеляційної скарги правомірних висновків суду першої інстанції не спростовують.
З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відтак, відсутні підстави для його скасування в іншій частині.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Северянін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 520/5149/19 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк
Постанова складена в повному обсязі 27.12.2019