28 грудня 2019 р. Справа № 520/8992/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків по справі № 520/8992/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - ГУПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексованого доходу відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” і “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 №1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01.11.2011 року по 31.07.2012 року на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі №520/5165/19.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 по справі № 520/5175/19, яке набрало законної сили 30.07.2019, зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити позивачу державну і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01.11.2011 по 31.07.2012 на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11.03.2010 по справі № 2-а-159/10. Відповідно до довідки УПФУ в Барвінківському районі Харківської області від 18.07.2012 № 3567/13-02 заборгованість складає 50013,02 грн. З посиланням на ст.ст.1-5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» стверджує, що недоотримана за період з 01.11.2011 по 31.07.2012 сума пенсії підлягає індексації, яка з урахуванням індексів інфляції за 2012-2019 роки в загальному розмірі склала 54164,07 грн. Крім того, позивачу необхідно здійснити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 54164,07 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 по справі № 520/8992/19, прийнятим в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 по справі № 520/8992/19 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує про наявність у нього права на отримання індексації та компенсації втрати частини доходів, нарахованих на суму заборгованості за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 по справі № 520/5175/19. Вказує, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок про невідповідність поданої позивачем заяви вимогам ст.383 КАС України, оскільки предметом позову в цій справі не є протиправність дій відповідача, вчинених в ході виконання постанови суду у справі № 2002/2-а-189/10. Зазначив, що позивач вправі на власний розсуд обирати спосіб правового захисту, а тому, вважаючи, що його права порушено, ОСОБА_1 звернувся до суду із новим позовом, а не із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення.
Відповідач в надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Пояснив, що розмір заборгованості по виплаті пенсії позивачу складає 50013,02 грн, борг не виплачено. Виплата буде здійснюватися при надходженні коштів з державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2019 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду». Стверджує, що сума пенсії, нарахована позивачу за судовим рішенням, носить разовий характер та не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», щодо яких сплачується компенсація, та, крім того, нарахована пенсія позивачу не виплачена не з вини органу Пенсійного фонду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 по справі №520/5165/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 листопада 2011 року по 31 липня 2012 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11 березня 2010 року у справі №2-а-159/10, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області від 18.07.2012 р. №3567/13-02, де сума боргу складає 50013 грн. 02 коп. та зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 листопада 2011 року по 31 липня 2012 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11 березня 2010 року у справі №2-а-159/10, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області від 18.07.2012 року №3567/13-02, де сума боргу складає 50013 грн. 02 коп.
Згідно з листом Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі від 18.02.2012 №3567/13-02 розмір заборгованості по виконанню вказаних рішень судів відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" складає 50013 грн. 02 коп. за період з 01.11.2011 по 31.07.2012.
Не погодившись з діями Ізюмського об'єднаного УПФУ Харківської області щодо невиплати суми заборгованості за судовим рішенням по справі №2-а-159/10, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про зобов'язання виплатити заборгованість за вказаним судовим рішенням з урахуванням індексації та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу. Індексація також нараховується на одержані доходи громадян. Однак, оскільки позивач просить нарахувати компенсацію та індексацію на ще не виплачені суми пенсії, позовні вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору у цій справі є бездіяльність ГУПФУ в Харківській області щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з невиплатою суми перерахованої пенсії в розмірі 50013,02 грн. за постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 11.03.2010 по справі № 2-а-159/10 за період з 01.11.2011 по 31.07.2012.
Так, постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 11.03.2010 по справі № 2-а-159/10 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії задоволено.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області щодо відмови у перерахунку розміру призначеної державної і додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області в місячний термін з дня набрання чинності цією постановою здійснити перерахунок державної пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, як інваліду другої групи, а також здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1 , відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01 квітня 2009 року, та провести відповідні виплати недоплаченої суми пенсії.
Відповідно до ч.ч.3, 5 ст.254 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20.05.2011 зазначена постанова Барвінківського районного суду Харківської області від 11.03.2010 по справі № 2-а-159/10 залишена без змін.
Таким чином, постанова Барвінківського районного суду Харківської області від 11.03.2010 по справі № 2-а-159/10 набрала законної сили 20.05.2011.
Як свідчать матеріали справи, УПФУ в Барвінківському районі Харківської області листом від 18.07.2012 року №3567/13-02 повідомило позивача, що на виконання зазначених вище рішень суду позивачу здійснено перерахунок пенсії за період з 01.11.2011 по 31.07.2012, заборгованість складає 50013,02 грн. (а.с.7).
Отже, відповідачем здійснено нарахування за рішенням суду, однак, сума заборгованості, що утворилася внаслідок невиплати пенсії ОСОБА_1 , відповідачем позивачеві не сплачена.
Факт невиплати заборгованості в сумі 50013,02 грн. підтверджено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 по справі № 520/5165/19 та змістом відзиву відповідача на апеляційну скаргу по даній справі № 520/8992/19.
Колегія суддів зазначає, що спірні відносини у даній справі виникли у зв'язку із тим, що відповідачем не виконується постанова Барвінківського районного суду Харківської області від 11.03.2010 по справі № 2-а-159/10.
Згідно із положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).
Крім того, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст.382 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18).
Колегія суддів, проаналізувавши предмет позову у цій справі, дійшла висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення (постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11.03.2010 по справі № 2-а-159/10), яким зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірах, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, за період з 01.11.2011 по 31.07.2012, та провести відповідні виплати.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - зобов'язання ГУПФУ в Харківській області донарахувати та виплатити позивачу суми індексованого доходу відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, а саме державної та додаткової пенсій за період з 01.11.2011 по 31.07.2012, є одним із способів виконання постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11.03.2010 по справі № 2-а-159/10 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі № 520/5165/19.
Отже, у спірних відносинах наявні обставини, з якими ст. 382 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже, спір у даній справі № 520/8992/19 є тотожним тому, що був предметом розгляду у справі № 2-а-159/10 та у справі № 520/5165/19 - в частині зобов'язання виплатити перераховану пенсію за період з 01.11.2011 по 31.07.2012, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Однак, суд першої інстанції у цій справі при вирішенні спору не звернув на це уваги, та як наслідок, дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а не про закриття провадження у справі.
Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20.02.2019 по справі № 806/2143/15, від 03.04.2019 по справі № 820/4261/18.
Згідно з ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Враховуючи викладене, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 по справі № 520/8992/19 підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання донарахувати та виплатити позивачу дохід - державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01.11.2011 по 31.07.2012 на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі №520/5165/19 із закриттям провадження по справі у цій частині.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів (перерахованої пенсії за період з 01.11.2011 по 31.07.2012) у зв'язку з порушенням строку її виплати відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі по тексту - Порядок № 159).
За приписами ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно зі статями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі № 127/829/17.
Зміст і правова природа спірних відносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Доводи відповідача про те, що доплата перерахованого розміру пенсії в сумі 50013,02 грн. не є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто, вказані суми є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17.
Враховуючи, що несвоєчасне нарахування УПФУ в Барвінківському районі Харківської області сум пенсії відбулося внаслідок неправомірної поведінки останнього, що встановлено судовими рішеннями по справах № 2-а-159/10 та № 520/5165/19, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 08.08.2019 по справі № 638/19990/16-а, від 05.10.2018 по справі № 162/787/16-а, від 14.05.2019 по справі № 804/2994/18, від 15.08.2019 по справі № 826/3565/18, яка є обов'язковою для врахування в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.
При цьому, колегія суддів зауважує, що використане у ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути нарахований , або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних відносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону дають підстав вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ГУПФУ в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» на суму заборгованості з виплати перерахованої пенсії за період з 01.11.2011 по 31.07.2012 в розмірі 50013,02 грн. згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 по справі № 520/5165/19.
Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 по справі № 816/301/16.
З приводу позовних вимог про зобов'язання ГУПФУ в Харківській області провести індексацію доходу - доплати до пенсії в розмірі 50013,02 грн згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 по справі № 520/5165/19 - колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі по тексту - Порядок № 1078) передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п.5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Крім того, цим пунктом визначено, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під підвищенням пенсії розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державну соціальне страхування, тобто, випадки, коли пенсія була неправомірно недонарахована та і в подальшому на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належить до «підвищення пенсії» в розумінні п.5 Порядку № 1078.
Отже, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв'язку зі зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулося.
Перерахунок пенсії є відновленням порушеного права позивача на отримання належної виплати в розмірі, встановленому законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та відповідно для встановлення нового базового місяця для проведення індексації пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2019 по справі № 727/5413/17, від 04.05.2018 по справі № 688/213/17, від 26.06.2018 по справі № 497/4/17, від 15.08.2019 по справі № 576/1397/17.
З огялду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ГУПФУ в Харківській області провести індексацію доходу - доплати до пенсії в розмірі 50013,02 грн згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 по справі № 520/5165/19.
З приводу вимог позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами.
Беручи до уваги, що позивачем не наведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б свідчили про ухилення відповідача від виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, колегія суддів не вбачає підстав для зобов'язання ГУПФУ в Хакрівській області подати звіт про виконання судового рішення.
У відповідності до п.п.3, 4 ч.1 ст.317 КАС України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині.
Отже, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 по справі № 520/8992/19 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу - пенсії за період з 01.11.2011 по 31.07.2012 відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 по справі № 520/5165/19.
Керуючись ч.4 ст.229, ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 по справі № 520/8992/19 - скасувати.
Прийняти постанову, якою закрити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання нарахувати та виплатити заборгованість з виплати пенсії за період 01.11.2011 по 31.07.2012 на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 по справі № 520/5165/19.
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та провести індексацію доходу- задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів на суму заборгованості з виплати перерахованої пенсії за період з 01.11.2011 по 31.07.2012 в розмірі 50013,02 грн. згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 по справі № 520/5165/19.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова
Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій В.Б. Русанова