24 грудня 2019 р.Справа № 440/3001/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання - Олійник А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Шевяков І.С., м. Полтава) від 04.09.2019 року (повний текст рішення складено 06.09.2019 р.) по справі №440/3001/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення,зобов'язання вчинити певні дії,-
12 серпня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі також - ДФС України), Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - ГУ ДФС у Полтавській області), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, після зупинення реєстрації податкової накладної ФОП ОСОБА_1 на вимогу фіскального органу були надані усі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Проте, відповідні документи не були взяті до уваги, у зв'язку з чим прийняте рішення про відмову в реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту - ЄРПН). З квитанції про зупинення реєстрації ПН та рішення про відмову в реєстрації незрозуміло, які саме недоліки відповідач виявив у первинних документах та в чому вони не відповідають закону. Позивачем також надані документи бухгалтерського обліку на підтвердження реальності та правомірності господарських операцій. Вказано, що позивач не підпадає під визначення жодного з вищевикладених пунктів "Критеріїв ризиковості платника податку".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року адміністративний позов задоволено.
Рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №1084117/2621510163 від 21 лютого 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 03 грудня 2018 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 визнано протиправним та скасовано.
Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 03 грудня 2018 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 1 921,00 грн.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Головним управлінням ДПС у Полтавській області подано до суду клопотання, в якому останній просить замінити відповідача ГУ ДФС у Полтавській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Полтавській області.
В обґрунтування клопотання про заміну сторони посилається на те, що відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011№1074 орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р вирішено про можливість забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Головним управлінням ДПС у Полтавській області відповідно до наказу від 29.08.2019 № 7 „Про порядок діяльності Головного управління ДПС у Полтавській області розпочато виконання області функцій і повноважень ГУ ДФС у Полтавській області, що припиняється.
Пунктом 1 Положення про ГУ ДПС у Полтавській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.07.2019 № 14, передбачено, що ГУ ДПС є правонаступником усіх прав та обов'язків ГУ ДФС у Полтавській області.
Згідно ст. 52 КАС України, процесуальне правонаступництво у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Колегія суддів, вважає зважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача - ГУ ДФС у Полтавській області на належного правонаступника - ГУ ДПС у Полтавській області.
Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), зареєстрована 05.09.2018 /а.с. 19-20 т.1/.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, одним з основних видів діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД 49.41 є вантажний автомобільний транспорт.
Між ФОП ОСОБА_1 (перевізник) та Представництвом "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Ананім Ширкеті" (замовник) укладено Договір про надання послуг з перевезення вантажів № 9 від 04.10.2018 /а.с. 99-101 т.1/, за умовами якого перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж вантажоодержувачу. Замовник бере на себе зобов'язання сплатити за перевезення вантажу обумовлену плату.
Оплата за надані позивачем послуги перевезення здійснена замовником відповідно до платіжних доручень № 59700 від 22.08.2018, № 62419 від 19.12.2018 /а.с. 103-104 т.1/.
На виконання вказаного договору був складений акт приймання виконаних робіт № 2 від 03.12.2018 /а.с. 105 т.1/.
На підтвердження факту здійснення перевезення ФОП ОСОБА_1 вантажів надані товарно-транспортні накладні /а.с. 108-197 т.1/. Для перевезення вантажів позивачем залучались транспортні засоби відповідно до договорів оренди транспортних засобів № 1 від 01.10.2018, № 2 від 01.10.2018, № 3 від 01.10.2018 /а.с. 73-75 т.1/, а також укладались трудові угоди з водіями /а.с. 76, 78, 80, 82/, здійснювалась закупівля дизельного пального /а.с. 84, 90 т.1/.
ФОП ОСОБА_1 складена податкова накладна № 2 /а.с. 21 т.1/ від 03.12.2018 на загальну суму 743 972 грн 88 коп. та подана на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН).
Після направлення для реєстрації податкової накладної автоматизованою системою ДФС України було направлено платнику Квитанції, у яких зазначено що відповідно до п.201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.
На виконання зазначених вимог позивачем через автоматизовану систему на адресу відповідача направлені документи, які включали первинні документи на підтвердження реальності господарської діяльності та відповідних господарських операцій між позивачем та Представництвом "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Ананім Ширкеті" щодо перевезення вантажів, та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК.
Однак відповідач, зробивши висновок про надання копій документів, які складені з порушенням законодавства, прийняв рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2019 № 1084117/2621510163.
Позивач, не погодившись з вищевказаним рішенням, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 03.12.2018 на загальну суму 743 972 грн 88 коп., у ЄРПН.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно із п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із пп.201.2 ст.201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) зі змінами та доповненнями (далі Порядок №1246).
Відповідно до пунктів 2, 5, 11-15 Порядку №1246 податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Згідно із п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації №117), Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі Порядок роботи комісій №117) та Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі Порядок розгляду скарг №117).
Згідно із пп.5 та 6 Порядку зупинення реєстрації №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п.13 Порядку зупинення реєстрації № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, зокрема: зазначається критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації № 117 визначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Згідно з п.п. 15-16 Порядку зупинення реєстрації № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 22 Порядку зупинення реєстрації № 117 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Відповідно п. 21 Порядку зупинення реєстрації № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Пунктом 23 Порядку зупинення реєстрації № 117 комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:
щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;
щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.
Як вбачається з електронної квитанції від 27.12.2018 р. щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 03.12.2018, реєстрація зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. (т.1 а.с.22)
Станом на час зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної в ЄРПН чинними були «Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170), перелік показників та коефіцієнтів, що визначають позитивну податкову історію платника податку(погоджений Міністерством фінансів згідно листа від 22.03.2018 № 26010-06-10/7849), визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117", затверджені 05.11.2018 в.о.голови Державної фіскальної служби України та оприлюднені Державною фіскальною службою України на її офіційному веб-сайті.
У вказаних Критеріях ризиковості платника податку (в редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН) відсутній пункт 2.1.
Разом з тим, колегія суддів відмічає, що пункт 2.1 пункту 2 передбачений у Критеріях ризиковості здійснення операцій (в редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН).
Так, відповідно до п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (в редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН) податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній /розрахунку коригуваннядо податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює абоперевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
Судовим розглядом встановлено, що в квитанції, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 03.12.2018 р. № 2 в ЄРПН слугувала їх відповідність критеріям ризиковості платника податків. Тобто, відповідач застосував критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до такого платника, що не відповідає наведеним вище приписам п. п. 6, 7 Порядку № 117.
В електронній квитанції від 27.12.2018 щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 03.12.2019 р. не зазначено, які конкретно підстави слугували підставами для зупинення реєстрації податкової накладної позивача.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що у квитанції контролюючого органу про зупинення реєстрації в ЄРПН не зазначено, які саме документи необхідно надати позивачу для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в ЄРПН, що не відповідає вимогам пункту 13 Порядку №117 (в редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН).
Положеннями пункту 14 Порядку №117 (в редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН) передбачено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відповідно до пунктів 15 та 16 Порядку №117 (в редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН) письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач надіслав контролюючому органу пояснення із дорученням документів про підтвердження реальності здійснення операцій по заблокованій податковій накладній та документи на підтвердження реальності здійснення операцій , що не заперечувалось сторонами.
Колегія суддів звертає увагу, що контролюючим органом не направлялося позивачу будь-яких листів стосовно невідповідності/ненадання певних додатків до пояснень.
Так само, контролюючим органом не надано до суду документів (актів тощо), складених у зв'язку з невідповідністю/ненаданням певних додатків до пояснень, що свідчить про відсутність підстав вважати, що позивачем якісь із вказаних документів не направлялися на адресу податкового органу.
Таким чином, заявником апеляційної скарги не було доведено в ході судового розгляду про наявність підстав для застосування конкретно визначених критеріїв оцінки ступеня ризиків, передбачених законодавством на час спірних правовідносин сторін, зважаючи на надані позивачем документи на усунення виявлених ризиків. Тому, відсутні підстави вважати, що позивачем не подано достатніх первинних документів бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження реальності господарських операцій.
При цьому колегія суддів враховує, що рішення контролюючого органу має бути чітким, зрозумілим, доступним, сформульованим у відповідності до вимог чинного законодавства. Така сукупність вимог до рішення комісії ДФС України має бути дотримана з тим, щоб платник податку зміг реалізувати своє право на захист від неправомірних дій податкового органу.
Вказана правова позиція неодноразово викладена у постановах Верховного Суду (справи №1940/1950/18, № 822/1817/18, №821/1173/17 та ін.).
Щодо вказівки контролюючим органом у рішенні Комісії №1084117/2621510163 від 21 лютого 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.12.2018 № 21 в ЄРПН про надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства, колегія суддів відмічає, що даний висновок податкового органу спростовується вищевказаними матеріалами справи.
Отже, з огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, які були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.
Зважаючи на вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної, як передумови прийняття відповідного рішення Комісії.
Згідно з п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, враховуючи наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову про скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1084117/2621510163 від 21 лютого 2019 року, що зумовлює наявність підстав для зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 03.12.2018 року №2, складену та подану на реєстрацію Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого рішення, що є предметом оскарження позивачем.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року по справі № 440/3001/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 28.12.2019 року