26 грудня 2019 р.Справа № 440/4202/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, м. Полтава, повний текст складено 04.11.19 року по справі № 440/4202/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання протиправними дії та бездіяльність,зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській обоасті), в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 75% з 05.03.2019 суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018;
- визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 (з урахуванням проведених раніше виплат), починаючи з 05.03.2019;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів з виплати сум пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці, починаючи з 05.03.2019.
Підставою для звернення до суду вважає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин бездіяльністю відповідача щодо не проведення виплати пенсії з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 провадження в адміністративній справі №440/4202/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі № 160/3586/19.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що, виходячи зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не обґрунтував необхідність зупинення розгляду справи, чим порушив п. 5 ч. 2 ст. 236 та ст. 242 КАС України.
Також, позивач вважає, що не було достатніх правових підстав для зупинення провадження у справі з огляду на те, що 06 серпня 2019 року судовою палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалено постанову, яка набрала законної сили з моменту її прийняття, а відтак відсутні підстави для зупиненням провадження у справі, що розглядається.
Окрім того, оскаржувана ухвала фактично не дозволяє позивачу реалізувати своє право на доступ до суду та отримання власної пенсії, яка безпідставно йому не виплачується.
Фактично, зупиняючи провадження на невизначений та тривалий термін, суд не бере до уваги, що позивач має статус інваліда війни 3 групи, і станом на теперішній час його право порушується посадовими особами Пенсійного фонду України в Полтавській області, а оскаржувана ухвала фактично позбавила його права на гарантований Конституцією України обсяг пенсійного забезпечення.
Також, судом не враховано практику Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд.
Просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 р., а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів ст. 229 КАС України.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Приймаючи рішення про зупинення провадження по справі, суд першої інстанції виходив з приписів ч.ч. 1, 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 291 КАС України суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.
Частиною третьою зазначеної статті визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року відкрито провадження у зразковій адміністративній справі №160/3586/19 за позовом громадянина до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Зазначеною ухвалою від 23 травня 2019 року визначено, що ознаками типових справ у відповідності до пункту 21 частини першої статті 4 КАС України є:
- позивачами у них є особи, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- відповідачем у них є один і той самий суб'єкт владних повноважень (територіальний орган Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку якого перебувають позивачі;
- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з неперерахунком та невиплатою пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року);
- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року).
Порівняльний аналіз учасників справи, а також предмету та підстав позову в адміністративних справах №160/3586/19 та №440/4202/19 свідчить про те, що остання має ознаки типової, оскільки позивачем у ній є пенсіонер, який отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідачем - територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач, а предмет спору виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з неперерахунком та невиплатою пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року).
З урахуванням наведеного, зважаючи на відповідність даної справи ознакам типової справи, визначених в ухвалі Верховного Суду від 23 травня 2019 року у зразковій адміністративній справі №160/3586/19, та обов'язковість висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, для суду, який розглядає типову справу, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав та доцільність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №160/3586/19.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що 06 серпня 2019 року судовою палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалено постанову по справі №160/3586/19, яка набрала законної сили з моменту її прийняття, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для зупиненням провадження у справі, що розглядається.
В свою чергу, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що, дійсно, по справі №160/3586/19 судовою палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 06.08.2019 року ухвалено постанову про задоволення позовних вимог позивача.
В резолютивній частині цього рішення надані роз'яснення порядку та строку його оскарження та набрання законної сили.
Так, рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2019 р. відкрито провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 серпня 2019 р. по справі № 160/3586/19 після поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, а ухвалою від 08.10.2019 року розгляд справи призначено на 29.01.2020 року.
Статтею 255 КАС України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Зважаючи на відкриття апеляційного провадження зазначеною вище ухвалою Великої Палати Верховного Суду, рішення Верховного Суду від 06 серпня 2019 р. у справі № 160/3586/19 (Пз/9901/12/19) вважається таким, що не набрало законної сили.
Наведена обставина є підставою вважати правомірною ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року по справі № 440/4202/19 про зупинення провадження у справі.
Поновлення провадження можливе після перегляду зазначеного рішення в апеляційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
Вищезазначене спростовує і доводи апеляційної скарги про те, суд першої інстанції зупинив провадження на невизначений термін, оскільки оскаржуваною ухвалою чітко визначено, що провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №160/3586/19.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зупинення провадження у даній справі передбачено положеннями КАС України та жодним чином не обмежує позивачу його право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року по справі № 440/4202/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.В. Зеленський І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 27.12.2019 року