18 грудня 2019 р.Справа № 480/2485/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Сіренко О.І.,
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,
спеціаліста Марченко О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції із Сумським окружним адміністративним судом у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці ДФС на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 07.10.19 року по справі № 480/2485/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Локал Капітал"
до Сумської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Локал Капітал" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці Державної фіскальної служби України, в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення про визначення коду товару від 06.05.2019 № UA805000-0012-2019 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску і пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805080/2019/00266.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що митний орган порушив права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Локал Капітал" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення коду товару. Вказав на те, що у контролюючого органу не було правових підстав для прийняття оскаржуваних рішення про визначення коду товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки змінюючи код товару за УКТЗЕД з коду 2715000091 на код 2713200000 митницею не визначалися всі необхідні характеристики згідно УКТЗЕД ввезеного позивачем товару. Стверджує, що митним органом в спірному рішенні не наведено, які саме правила класифікації були порушені під час митного оформлення товарів товариством, а зроблено лише посилання на те, чим керувалися посадові особи Сумської митниці ДФС під час його прийняття. Наведене, на думку товариства, свідчить про те, що митниця вирішила самостійно класифікувати товари, не маючи на те законних підстав. Також, посилаючись на частину п'яту статті 69 Митного кодексу України, товариство вказує на те, що, ініціюючи проведення процедури взяття проб (зразків) товару з подальшим їх експертним дослідженням, митний орган не обґрунтував питання щодо суті суперечностей у тлумаченні положень УКТЗЕД, які начебто виникли при застосуванні їх до характеристик товару та стали підставою для прийняття спірного рішення. Крім того, відбір зразків здійснено відповідачем за відсутності вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів. Таким чином, на думку позивача, контролюючий орган без достовірних даних здійснив віднесення імпортованого товару до товарної позиції 2713, що є необґрунтованим та неправомірним. Отже, оскаржувані рішення про визначення коду товару від 06.05.2019 № UA805000-0012-2019 та картку відмови вважати неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
26 вересня 2019 року рішенням Сумського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Локал Капітал" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці ДФС про визначення коду товару від 06.05.2019 № КТ- UA805000-0012-2019.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску і пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумської митниці ДФС № UA805080/2019/00266.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Сумської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Локал Капітал” судовий збір у розмірі 3542 грн. 00 коп.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи з ненаданням оцінки всім аргументам учасників справи, на недотримання судом першої інстанції вимог законності та обґрунтованості, оскільки вважає правомірно прийнятими та такими, що скасуванню не підлягають рішення про визначення коду товару від 06.05.2019 № UA805000-0012-2019 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску і пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805080/2019/00266.
Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.02.2019 між ТОВ “Торговий Дім “Трансойл” (Місце знаходження: 308015, Російська Федерація, Бєлгородська обл., м. Бєлгород, вул. Перемоги, буд. 165, оф. 31, за умовами Договору - “Постачальник”) та ТОВ “Локал Капітал” (за умовами Договору - “Покупець”) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 14/02-19 (надалі - “Договір”) (а.с. 14-19).
Пунктом 1.1. Договору, встановлено, що за цим Договором Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві нафтопродукти (далі - “Продукція”), а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити Продукцію в порядку та на умовах, передбачених даним Договором. Номенклатура, обсяг, ціна, умови та строки постачання, умови та строки оплати Продукції визначаються в Специфікація, котрі є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору). Ціна Договору становить суму вартості всіх поставок Продукції відповідно до Специфікацій, (п. 1.3. Договору).
14.02.2019 між Постачальником та Покупцем відповідно до умов Договору було укладено Специфікацію №1 на поставку згідно правил “Інкотермс - 2010” на умовах FCA - м. Бєлгород наступного Товару, а саме: Полімерно- бітумне в'яжуче “Полігум” ПБВ 60 ТУ 5775-004-63759559-2013, в сумарному об'ємі 64 (шістдесят чотири) тони із розрахунку: 1 тонна вартістю 20790,00 російських рублів. Строк поставки із 19.02.2019 року по 28.02.2019 рік. Умови оплати - передоплата 100% (а.с. 20).
22.02.2019 позивачем через свого представника TOB “ЕВЕРІС” (що діє на підставі Договору на митно-брокерське обслуговування № 100 від 18.02.2019 - надалі “Представник”) було подано на частину товару вагою 22760 кг митну декларацію № UA805080/2019/003771 (типу ІМ 40 АА) (а.с. 22-23) з долученням до неї: договору поставки нафтопродуктів №14/02-19 від 14.02.2019 разом із специфікацією №1 до нього; рахунку-фактури № 1 від 20.02.2019; сертифікату відповідності № 0001530 від 21.12.2016; паспорту якості № 29 від 20.02.2019; митної декларації країни відправника № 10108082/210219/0000625 від 21.02.2019; міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 21.02.2019 (а.с. 24-30).
У графі 31 митної декларації за UA805080/2019/003771 (типу ІМ 40 АА) здійснено опис товару, де зазначено, що це Полімерно-бітумного в'яжуче “Полігум” ПБВ 60, відповідає вимогам ТУ 5775-004-63759559-2013 (суміш бітумна, на основі бітуму нафтового дорожнього в'язкого, модифікований полімерами). Глибина проникнення голки 0,1 мм - при температурі 25 град. С - 63, при температурі 0 град. С - 21; розтяжність: при температурі 25 град. С - 56 см; температура розм'якшення по кільцю і кулі 52 град. С; температура крихкості по Фраасу - - 17 град. С; температура спалаху - менше 235 град. С. Склад: бітумний компаунд 96,4%; модифікатор 0,5%; пластифікатор 3,0%; стабілізатор, зшиваючи агент, вулканізуючий агент, прискорювач 0,1. Використовується як дорожнє покриття при будівництві, ремонті і реконструкції доріг. Вага 22760 кг. Виробник: ТОВ “ПЕТРО-ХІМ ТЕХНОЛОГІЇ”. Країна виробництва - RU. Торгівельна марка - нема даних.
У графі 33 митної декларації за UA805080/2019/003771 (типу ІМ 40 АА) зазначено код товару 2715000091, за яким в УКТ ЗЕД визначено суміші бітумінозні на основі природного асфальту або природного бітуму, нафтового бітуму, мінеральних смол чи пеку мінеральних смол (наприклад, бітумінозні мастики, асфальтові суміші для дорожнього покриття): - інші.
23.02.2019 відповідачем на підставі Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, рунної поклажі та багажу № 805080/2019/003771 було здійснено митний огляд товару та відібрано зразки для лабораторних досліджень (а.с. 31).
26.03.2019 на запит м/п “Бачівськ” Сумської митниці ДФС від 23.02.2019 №13/64 Харківським управлінням з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС з метою встановлення характеристик визначальних для класифікації (кодування) товарів згідно з УКТ ЗЕД складено висновок № 142008800-0447 (а.с. 33-35), яким встановлено, що згідно наданого паспорту якості (п. 7.5) товар “Полімерно-бітумне в'яжуче “Полігум” ПБВ 60” містить у своєму складі бітумний компаунд - 96,4%, модифікатор - 0,5%, пластифікатор - 3,0%, стабілізатор - 0,1%.
За результатами досліджень (зовнішній вигляд, хімічний склад), встановлено, що проба товару являє собою не прозору густу в'язку речовину чорного кольору з запахом нафтопродуктів, яка не розчинюється у воді, до складу якої входять аліфатичні вуглеводні з домішками ароматичних сполук тощо. Густина проби при 70 град. С становить 0,990 г/см3.
08.04.2019 позивачем через свого представника була подана відповідачу тимчасова митна декларація № UА805080/2019/003815 (типу ІМ 40 ТН) (а.с. 36-37).
У графі 33 тимчасової митної декларації за № UА805080/2019/003815 (типу ІМ 40 ТН) зазначено код товару 2715000010, за яким в УКТ ЗЕД визначено суміші бітумінозні на основі природного асфальту або природного бітуму, нафтового бітуму, мінеральних смол чи пеку мінеральних смол (наприклад, бітумінозні мастики, асфальтові суміші для дорожнього покриття): - антикорозійні.
Сумською митницею ДФС листами від 03.04.2019 № 2533/8/1870-19-62 та від 10.04.2019 № 2732/8/18-70-19-62 направлені матеріали до Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України для розгляду та надання методичних рекомендацій стосовно класифікації даного товару згідно УКТ ЗЕД.
За результатами опрацювання вищезазначених листів Сумської митниці ДФС, Департаментом адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС надано митниці лист-відповідь ДФС № 129/7/99-99-19-03-03-17 від 18.04.2019, у якому надано роз'яснення щодо класифікації товарів в межах товарних позицій 2713 та 2715 згідно з УКТ ЗЕД, а також запропоновано здійснити заходи, відповідно до частин 11- 13 статті 357 МК України (а.с. 56-57).
В подальшому, за наслідками отримання висновку позивачем була подана відповідачу додаткова митна декларація за № UА805080/2019/008188 (типу ІМ 40 ДТ) (а.с. 38-39).
У графі 33 тимчасової митної декларації за № UА805080/2019/008188 (типу ІМ 40 ДТ) зазначено код товару 2715000091, за яким в УКТ ЗЕД визначено суміші бітумінозні на основі природного асфальту або природного бітуму, нафтового бітуму, мінеральних смол чи пеку мінеральних смол (наприклад, бітумінозні мастики, асфальтові суміші для дорожнього покриття):- інші.
06.05.2019 відповідачем прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-UА805000-0012-2019, згідно з яким у графі 33 вантажно-митної декларації № UА805080/2019/008188 код за УКТ ЗЕД 2715000091 змінено на код 2713200000 (а.с. 40-41).
У зв'язку з прийняттям рішення про визначення коду товару продовження здійснення митного оформлення МД № UА805080/2019/008188 стало неможливим, у зв'язку з чим декларанту надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску і пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805080/2019/00266 (а.с. 42).
Не погодившись із прийнятими рішенням та карткою відмови, позивач звернуся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган не спростував задекларованої позивачем інформації щодо того, що спірний товар є сумішшю, а не бітумом.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 69 Митного Кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч.7 ст.69 МК України).
З огляду на вищезазначене, класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює декларант; орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією; орган доходів і зборів може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.
Класифікація товару здійснюється відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, приміток, додаткових приміток до груп товарів, передбачених Законом України "Про Митний тариф України", Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.
Вищезазначені правові акти чітко регулюють правила визначення коду товару. Відповідно, чіткими є ознаки діянь, які можуть кваліфікуватися як порушення таких правил. Ці ознаки не залишають місця для адміністративного розсуду при вирішенні органом доходів і зборів питання, чи допустив декларант порушення правил класифікації товару. Отже, обставини, за яких орган доходів і зборів зобов'язаний самостійно визначити код товару, є чіткими та ясними.
Як встановлено з матеріалів справи, прийняттю рішення передувала процедура взяття проб (зразків) товару з подальшим дослідженням їх Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції департаменту податкових та митних експертиз ДФС.
Проте, відповідно до частини п'ятої статті 69 Митного кодексу України, така процедура можлива у складному випадку класифікації товару, коли "виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо".
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (далі - Порядок роботи відділу митних платежів), контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Згідно з Порядком роботи відділу митних платежів декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Митного кодексу України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів /пункти 1, 2 розділу ІІІ/.
Контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу /пункт 4 розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів/.
Частинами першою, другою статті 356 Митного кодексу України визначено, що взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, зокрема, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки.
Декларанти або уповноважені ними особи мають право бути присутніми під час взяття проб (зразків) товарів посадовими особами органу доходів і зборів та інших державних органів /частина сьома статті 356 Митного кодексу України/.
Про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику /частина сімнадцята статті 356 Митного кодексу України/.
Однак, колегія суддів зауважує, що в порушення вказаних вимог, Сумською митницею ДФС до матеріалів справи не надано вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, про відбір проб (зразків).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 467 затверджено вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України.
Проте, відповідачем не доведено і документально не підтверджено існування хоча б однієї з підстав, визначених цією постановою, для проведення огляду імпортованих товарів.
Зі змісту висновку Харківського управління з питань експертиз та досліджень ДПМЕ ДФС від 26.03.2019 № 142008800-0447 вбачається, що в якості підстави направлення запиту до ДПМЕ ДФС (пункт 8 висновку) відповідачем зазначено статтю 356 Митного кодексу України (а.с. 33).
Водночас, випадки, у яких митний орган наділений правом відбирати проби (зразки) товару в рамках процедур митного контролю та митного оформлення чітко регламентовані частиною першою статті 356 Митного кодексу України.
Згідно вичерпного переліку до таких випадків належать взяття проб (зразків) товару з метою встановлення характеристик, визначальних для:
1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;
2) перевірки задекларованої митної вартості товарів;
3) встановлення країни походження товарів;
4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин;
5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність;
6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.
Відповідачем не зазначено, яка саме підстава передбачена частиною першою статті 356 Митного кодексу України, стала підставою для відібрання зразків.
Приписи статті 356 Митного кодексу України не передбачають виключень із правила обов'язковості письмового вмотивованого рішення щодо необхідності взяття проб (зразків) товарів.
Ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції відповідачем не вказано вмотивованих обґрунтувань стосовного того, які ж саме суперечності виникли при перевірці відомостей про товар та код товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах та стали підставою для відібрання зразків.
Таким чином, ініціюючи проведення досліджень, митниця не обґрунтувала питання щодо суті суперечностей у тлумаченні положень УКТЗЕД, які начебто виникли при застосуванні їх до характеристик заявленого позивачем товару "Полімерно-бітумне в'яжуче "Полігум" ПБВ 60, відповідає вимогам ТУ 5775-004-63759559-2013" та стали підставою для прийняття спірного рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Сумською митницею ДФС не наведено підстав для проведення митного огляду та відбору проб спірного товару позивача, як і не надано документального підтвердження наявності та законності прийняття рішення про відбір проб (зразків) відповідно до положень статті 356 Митного кодексу України.
Щодо правомірності визначення відповідачем у спірному рішенні коду товару, заявленого позивачем до митного оформлення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 67 Митного кодексу Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
Згідно з частиною другою статті 67 зазначеного Кодексу в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Частиною третьою статті 67 Митного кодексу України встановлено, що для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Відповідно до частини четвертої статті 67 наведеного Кодексу структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Згідно з частиною першою статті 68 цього ж Кодексу ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 69 Митного кодексу України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД /частина друга статті 69 Митного кодексу України/.
Відповідно до частин третьої-пятої статті 69 Митного кодексу України на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Частиною шостою статті 69 зазначеного Кодексу передбачено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Відповідно до частини сьомої статті 69 цього ж Кодексу рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно із частиною восьмою статті 69 Митного кодексу України висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Відповідно до Указу Президента України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів" від 17.05.2002 №466/2002 (далі - Указ № 466) Україна приєдналась до вказаної системи.
Згідно із пунктом "а" статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983, що є частиною національного законодавства України, кожна Договірна Сторона Конвенції зобов'язується, за виключенням випадків застосування положень (а) даного параграфу, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності даної Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов'язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без будь-яких доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об'єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.
Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 (далі - Порядок № 428).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 428 УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).
Згідно із пунктом 6 Порядку № 428 пропозиції щодо внесення змін до УКТЗЕД у зв'язку із змінами, що вносяться Всесвітньою митною організацією до Гармонізованої системи, а також Європейським Союзом до Комбінованої номенклатури, надсилаються Держмитслужбою до Мінфіну для їх опрацювання та подання Мінекономрозвитку з метою врахування під час підготовки пропозицій щодо внесення змін до Митного тарифу України.
Відповідно до пункту 12 Порядку №428 пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.
Згідно розділу V Закону України від 19.09.2013 №584-VII "Про митний тариф України" (далі - Закон №584-VII) "Мінеральні продукти" в групу 27 включено "Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні".
На час прийняття спірного рішення Пояснення до УКТ ЗЕД були затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401.
Відповідно до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401, до товарної позиції 2715 включаються: сумiшi бiтумiнознi на основi природного асфальту або природного бiтуму, нафтового бiтуму, мiнеральних смол чи пеку мiнеральних смол (наприклад, бiтумiнознi мастики, асфальтові суміші для дорожнього покриття).
Товарна підпозиція 2715 охоплює інші сумiшi бiтумiнознi на основi природного асфальту або природного бiтуму, нафтового бiтуму, мiнеральних смол чи пеку мiнеральних смол (наприклад, бiтумiнознi мастики, асфальтові суміші для дорожнього покриття).
В додаткових поясненнях до товарної позиції зазначено, що зазначені бітумінозні суміші мають такі розпізнавальні характеристики:
- Індекс пенетрації (метод голки), визначений за методом EN 1426, не менш як 400 за температури 25 °C,
- залишок дистиляції, одержаний за пониженого тиску методом ASTM D 1189 (відмінений у 1979 році, без відповідного методу EN/ISO у наявності), не менш як 60 мас. %, а індекс пенетрації (метод голки), визначений за методом EN 1426, менш як 400 за температури 25 °C.
В свою чергу товарна підпозиція 2713 (встановлена рішенням митниці) встановлюється для бітуму нафтового.
При цьому цей продукт має такі характеристики:
1. Температура кристалізації, визначена за методом ASTM D 938, (рівнозначний методу ISO 2207) не нижче 30°C;
2. Густина не менш як 0,942 г/см3 за температури 70 °C за методом EN ISO 12185;
3. Індекс пенетрації (метод голки), визначений за методом EN 1426, менш як 400 за температури 25 °C.
Приймаючи спірне рішення про зміну коду товару за УКТЗЕД з 2715 на 2713, відповідач виходив з того, що задекларований рівень пенетрації визначений за методом ГОСТ 11501-78 Битумы нефтяные. Метод определения глубины проникания иглы. (рівнозначний методу EN 1426), складає <400, що в свою чергу свідчить про неможливість застосування товарної позиції 2715.
Проте, колегія суддів вказує на те, що додаткові пояснення до товарної позиції 2715 передбачають можливість рівня пенетрації за методом EN 1426 менше 400.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що проведене експертне дослідження не спростовує правильності визначення декларантом коду товару та не містить жодних тверджень, які б надавали право митному органу самостійно визначити інший код УКТЗЕД.
Крім того, при віднесення товару до бітуму нафтового або до сумішi бітумінозної слід враховувати різні характеристики цих продуктів, які встановлюються за допомогою методів їх дослідження та обумовлюють сферу їх застосування.
У розумінні вищевказаних приміток віднесення продукту до товарної підпозиції 2713 "бітум нафтовий" за приписами Закону № 584-VII можливе виключно за умови якщо його характеристики визначені саме за міжнародними методами ASTM D 938, (рівнозначний методу ISO 2207), EN ISO 12185 та EN 1426.
Як вбачається із висновку Харківського управління з питань експертиз та досліджень ДПМЕ ДФС, для визначення характеристик для класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД 2713 експертом застосовувались наступні методи дослідження (підпункт 2 пункту 11 Висновку):
- органолептичний (визначення зовнішнього вигляду, розчинності, запаху);
- спектрофотометричний на ІЧ-спектрофотометрі “НаzМаt ID360” (діапазон вимірювань 4000 -650см-1, зав. номер 036061011Р) (РІ-1/88/2018 "Якісне визначення індивідуальних речовин, полімерних сполук та компонентів в сумішевих продуктах методом ІЧ-спектроскопії");
- визначення густини проводилось за допомогою набору ареометрів АОН-1. Збіжність між результатами двох випробувань не перевищує 0,5кг/м3 (0,0005г/см3) (ДСТУ EN ISO 3675:2012. Нафта сира та нафтопродукти рідкі. Метод лабораторного визначення густини ареометром);
- визначення пенетрації за допомогою приладу пенетрометра ПНУ-2. зав. № 056 (ГОСТ 11501-78 Битумы нефтяные. Метод определения глубины проникания иглы).
При цьому, метод, що має застосовуватися для визначення густини - EN ISO 12185, в даному висновку експертом взагалі не зазначений, як такий, що застосовувався при дослідженні проб товару "Полімерно-бітумне в'яжуче “Полігум” ПБВ 60, відповідає вимогам ТУ 5775-004-63759559-2013".
Натомість, листом від 04.09.2019 № 1400/7/94-94-88-20 Харківське управління з питань експертиз та досліджень ДПМЕ ДФС повідомило відповідача, що визначення густини за ДСТУ ISO 12185:2009 “Нафта сира та нафтопродукти. Визначення густини, методом із застосуванням U-подібної коливальної трубки (150 12185:1996. IDT) на даний час не видається можливим через відсутність відповідного обладнання (густиноміру з U-подібною коливальною трубкою) (а.с. 88).
Таким чином, колегія суддів зауважує, що характеристики спірного товару, отримані за результатами досліджень Харківського управління з питань експертиз та досліджень ДПМЕ ДФС, визначені без застосування усіх обов'язкових методів.
При цьому, надані позивачем документи постачальника товару, подані митному органу разом з митною декларацією № UA805080/2019/003771 (типу ІМ 40 АА) (а.с. 22-23) з долученням до неї: договору поставки нафтопродуктів №14/02-19 від 14.02.2019 разом із специфікацією №1 до нього; рахунку-фактури № 1 від 20.02.2019; сертифікату відповідності № 0001530 від 21.12.2016; паспорту якості № 29 від 20.02.2019; митної декларації країни відправника № 10108082/210219/0000625 від 21.02.2019; міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 21.02.2019 (а.с. 14-19, 20, 24-30) та наявна в них інформація жодним чином не спростовані відповідачем та висновком відомчого експертного дослідження від 26.03.2019.
Колегія суддів звертає увагу на те, що товарна позиція 2715, на застосуванні якої наполягає позивач, включає "суміш бітумна, на основі бітуму нафтового дорожнього в'язкого, модифікований полімерами", що відповідає товарній позиції 2715 (суміші бітумінозі), тоді як товарна позиція 2713, на застосування якої наполягає митний орган, встановлюється для "бітуму нафтового".
Так, бітумінозні суміші та бітум мають різні призначення. Разом з тим, митний орган, заперечуючи проти застосування до спірного товару товарної позиції 2715, жодним чином не спростував задекларованої позивачем інформації щодо того, що спірний товар є сумішшю, а не бітумом.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що визначення коду товару № КТ-UА805000-0012-2019, згідно з яким у графі 33 вантажно-митної декларації № UА805080/2019/008188 код за УКТ ЗЕД 2715000091 змінено на код 2713200000 не можна вважати правомірним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що митний орган, при прийнятті оскаржуваного рішення про визначення коду товару від 06.05.2019 № UA805000-0012-2019, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, без дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії та прийняті рішення.
Колегія суддів звертає увагу на те, митний орган, на який в силу приписів частини другої статті 77 КАС України покладений тягар доказування правомірності своїх рішень, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для зміни коду товарів позивача.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про
протиправність рішення про визначення коду товару від 06.05.2019 № UA805000-0012-2019, яке підлягає скасуванню.
Крім того, відповідно до частини дванадцятої статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
З огляду на те, що рішення про відмову у прийнятті митної декларації є результатом неправомірної зміни коду товарів позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску і пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805080/2019/00266 є протиправною та підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів вказує на наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Локал Капітал".
За змістом п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaariv. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorijav. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 року по справі № 480/2485/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)О.І. Сіренко
Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 26.12.2019 року