Справа №519/891/17
2/519/176/19
25.09.19 року
Южний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Барановської З.І., секретаря Гнатюк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, за участю третьої особи - ОСОБА_3
Позивач звернулась до Южного міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, мотивуючи тим, що рішенням Южного міського суду Одеської області від 19.05.2017, шлюб між сторонами розірваний, прізвище дружини відновлено на дошлюбне « ОСОБА_4 ». Під час шлюбу, 14 серпня ІНФОРМАЦІЯ_1 , подружжям було придбано автомобіль Ford Fiesta (номер кузову НОМЕР_1 , 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ), право власності на який зареєстровано за відповідачем. Вказаний автомобіль є неподільною річчю, його розподіл можливий шляхом припинення спільної власності подружжя, та виплатити їй компенсацію у розмірі 1/2 ринкової вартості спірного автомобілю.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 11.12.2017 відкрито провадження у вищевказаній справі.
05.02.2018 до суду від відповідача надійшов відзив по позовну заяву, згідно якого він просить відмовити в частині стягнення компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль, визнає частково вимоги, що автомобіль був придбаний під час шлюбу та є спільною сумісною власність подружжя. Щодо приблизної середньої ринкової вартості, яка складає 150000 грн., вважає її необґрунтованою та зазначає, що на момент придбання даного автомобіля його дійсна вартість складала 85000 грн., що підтверджується довідкою-рахуноком серія ААЕ № 336607 від 12.09.2015, так як даний автомобіль був після ДТП, про що знав позивач. В автомобілі відсутні подушки безпеки водія та переднього пасажира, переднатягувачі ременів безпеки передніх сидінь, що підтверджується робочою карткою до інвойсу №Д03885 від 11.09.2015. Між сторонами на момент розлучення була досягнута усна домовленість про поділ майна та відсутність будь - яких претензій в майбутньому. У зв'яку з досягнутою усною домовленість про поділ майна на момент розірвання шлюбу та відсутністю будь - яких претензій в майбутньому, даний транспортний засіб був ним відчужений за 80000 грн., що підтверджується відповідним договором. Враховуючи той факт, що автомобіль був в ДТП, а також те, що на сьогодні даний автомобіль в користуванні понад 10 календарних років, це суттєво додатково вплинуло на його технічний та фізичний стан, а тому ринкову вартість яку зазначив позивач є помилкою та не відповідає дійсності. Отже, враховуючи вищезазначене позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача компенсацію замість її частки у праві спільно сумісної власності на автомобіль у розмірі 75000 грн. є не обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Щодо компенсації у розмірі на яку він згоден, то це 40 000 грн. від ціни договору купівлі-продажу транспортного засобу 7466/18/001497 від 12.01.2018 року, який підтверджує дійсну варіть автомобіля.
21.05.2018 до суду надійшла заява від представника позивача - ОСОБА_5 про зміну підстав позову з урахуванням відзиву, згідно якої під час шлюбу 14.08.2015 подружжя придбало вказаний автомобіль. Відповідач 12.01.2018 уклав з третьою особою договір купівлі-продажу спірного автомобілю. На укладання цього договору відповідач не запитував згоду позивача, на власний розсуд розпорядився спільним майном подружжя на свою користь, не в інтересах сім'ї. Зазначене підтверджується копією договору купівлі - продажу, який додано до відзиву, у якому відсутня письмова згода позивача на відчуження спірного автомобілю. Приблизна середня ринкова вартість цього автомобілю на ринку автомобілів, що були у користуванні, на цей час складає 150000 грн. Просить суд визнати, що автомобіль був об'єктом спільної сумісної власності подружжя, в якому частки подружжя є рівними по 1/2 кожному та стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію її частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль у розмірі 75000 грн.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 31.05.2018 призначено у справі за вищевказаним позовом судову авто-товарознавчу експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 13.12.2018 відновлено провадження у даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні.
01.04.2019 року до суду від представника позивача - ОСОБА_5 надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої просить визнати, що автомобіль був об'єктом спільної сумісної власності подружжя, в якому частки подружжя є рівними по Ѕ кожному та стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію її частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль у розмірі 57795 грн.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, представник позивача надав заяву, згідно якої підтримує позовні вимоги та просить справу розглядати у їх відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату і місце судового засідання, причина неявки суду не відома, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.
Третя особа в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату і місце судового засідання, причина неявки суду не відома, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила. В судовому засіданні 31.05.2018 року третя особа ОСОБА_3 був допитаний в якості свідка, надав пояснення, що він є батьком відповідача, в літку 2015 року дав ОСОБА_6 гроші в розмірі 80 000 грн. на придбання автомобіля для заняття бізнесом, на той час він був у шлюбі, при передачі грошей була мати відповідача. Чи знала позивач про гроші йому не відомо. Автомобіль Ford Fiesta відповідач придбав у сина ОСОБА_6 , яким користувався останній, на ходу за 80 000 грн., подушки безпеки були спрацьовані, тобто машина була в ДТП. Він зробив ремонт автомобіля за власні кошти в січні 2018 року. Позивачу не було відомо про переоформлення автомобілю на нього.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 січня 2014 року ОСОБА_7 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який рішенням Южного міського суду Одеської області від 19.05.2017 розірваний, після розірвання шлюбу прізвище дружини відновлено на дошлюбне « ОСОБА_4 » (а.с.5).
Під час шлюбу, 14.07.2015, подружжям було придбано автомобіль Ford Fiesta (номер кузову НОМЕР_1 , 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ), право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.4) та не заперечувалось сторонами.
12 січня 2018 року відповідач уклав з третьою особою договір купівлі-продажу автомобілю Ford Fiesta (номер кузову WFOHXXWPJH7U53234), 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2 (а.с.22-23).
Відповідно до висновку судової авто-товарознавчої експертизи №18-2639 від 28.11.2018 середня ринкова вартість спірного автомобілю на 28.11.2018 складає 111590 грн. (а.с.63-66).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 статті 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Частиною 1 статті 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Частинами 1, 2 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року №11).
Зі змісту п.п.23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 61-9018 дійшов висновку, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.
Аналізуючи наведені норми закону, суд дійшов висновку, що придбаний сторонами під час шлюбу автомобіль «Ford Fiesta (номер кузову WFOHXXWPJH7U53234, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ), є об'єктом спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу шляхом стягнення з відповідача грошової компенсації ринкової вартості 1/2 частини цього автомобіля, що становить суму в розмірі 55795 (111590:2) грн., виходячи з вартості, яка встановлена на момент розгляду справи згідно з висновком судової авто-товарознавчої експертизи №18-2639 від 28.11.2018. Змінені та зменшені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, враховуючи даний розрахунок.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що даний позов, необхідно задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача грошову компенсацію вартості автомобіля.
Керуючись ст. ст. 3, 12, 60, 81, 265ЦПК України та ст. ст. 69, 70, 71 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розподіл спільного майна подружжя за участю третьої особи ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості автомобіля Ford Fiesta (номер кузову WFOHXXWPJH7U53234, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ) у розмірі 55 795 (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Третя особа ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП суду не відомо, паспорт НОМЕР_5 , виданий Южненським МВ УМВС України в Одеській області 15.01.1997 року.
Суддя Южного міського суду
Одеської області З.І.Барановська