Справа № 640/11923/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Мазур А.С., Суддя-доповідач Кобаль М.І.
24 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Костюк Л.О., Степанюка А.Г.,
при секретарі Горяіновій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін матеріали апеляційної скарги Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2019 року про повернення позовної заяви в справі за адміністративним позовом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення, -
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2019 року даний адміністративний повернуто позивачу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу на продовження розгляду.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.
Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, даний позов подано представником позивача Жуковським В.П., відповідно до довіреності № 055-6011 від 23.05.2019 року (а.с.12).
Так, зі змісту поданої довіреності вбачається, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) уповноважив Жуковського В.П. представляти інтереси Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у всіх загальних, господарських, адміністративних місцевих та апеляційних судах, а також у Верховному Суді. На виконання наданих повноважень йому надаються усі права, передбачені для сторін, третіх осіб чи інших осіб, що беруть участь у цивільному, господарському, адміністративному процесі, у тому числі право подання позову, зміни предмету та підстав позову, одержання рішення, ухвали, постанови судів загальної юрисдикції, виконавчого листа або наказу суду, пред'явлення виконавчого листа або наказу суду до виконання, оскарження рішень, ухвал, постанов суду у передбаченому чинним в Україні законодавством порядку, а також права подавати від імені Департаменту заяви у відповідні органи, підприємства, установи, організації, одержувати необхідні довідки, документи та іншу інформацію у будь-яких державних або недержавних органах, підприємствах, установах, організаціях, розписуватися за Департамент та виконувати всі інші дії, пов'язані з цією Довіреністю.
Приймаючи рішення про повернення позовної заяви суд першої інстанції дійшов висновку, що вказаною довіреністю Жуковського В.П. не наділено правом підпису позовної заяви від імені Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Перелічені в довіреності права уповноважують представника лише на здійснення процесуальних прав позивача, визначених статтею 48 Кодексу адміністративного судочинства України, що в свою чергу не охоплює право підпису.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем - Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано головному спеціалісту відділу правового забезпечення юридичного управління Жуковському В.П., зокрема, усі права, передбачені для сторін, третіх осіб чи інших осіб, що беруть участь у цивільному, господарському, адміністративному процесі, у тому числі право подання позову.
Згідно ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 57 КАС України визначають, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
За правилами ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Згідно ч. 2 ст. 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Як вбачається з позовної заяви, вона підписана головним спеціалістом відділу правового забезпечення юридичного управління Жуковським В.П.
Крім того, судом апеляційної інстанції досліджено копію вказаної довіреності з якої вбачається, що вона засвідчена належним чином, а саме: директором Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Свистуновим О.
Згідно ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Довіреність може бути видана як на укладення правочину, так і на здійснення інших юридично значимих дій. Довіреність є правочином і, як будь-який правочин, повинна відповідати всім вимогам, встановленим діючим законодавством до правочинів. Так, довіреність може бути видана тільки на виконання правомірних юридичних дій. Воля довірителя повинна відповідати його волевиявленню.
Отже, передумовою вирішення питання щодо можливості прийняття позовної заяви до провадження є перевірка наявності волевиявлення особи на її подання.
Водночас, відсутність довіреності не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, засвідченої у визначеному законом порядку), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво.
Наведений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 21.01.2019 року у справі № 807/568/18, а також з правовими висновками, наведеними у постановах від 31.10.2018 року у справі № 802/556/18-а та від 17.10.2018 року у справі № 308/6261/17.
Враховуючи, що до позовної заяви було додано належним чином завірену копію довіреності на ім'я Жуковського В .П., яка підтверджує волевиявлення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в особі директора Свистунова О. щодо надання Жуковському В.П. права представляти інтереси вказаного Департаменту, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для повернення позову.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу суду.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуальних норм права.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що створення штучних перешкод для позивача стосовно його доступу до правосуддя в даній адміністративній справі для захисту своїх прав є порушенням чинного законодавства України.
Окрім цього, колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі на підставі копії документа, що підтверджує повноваження представника, вимогам статті 59 КАС України, слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документа, відсутність у довіреності повноважень представника на засвідчення копій документів від імені довірителя тощо.
Аналогічні висновки неодноразово були висловлені Верховним Судом, зокрема в постановах від 19 вересня 2018 року в справі № 569/907/18 та від 13 березня 2019 року в справі №344/15833/17.
Повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29.11.2019 року в справі № 1340/5185/18.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що право на доступ до правосуддя випливає із принципу міжнародного права, який забороняє відмову у правосудді, та є одним з найважливіших елементів права на судовий захист.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.
У зв'язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст.ст. 169, 242, 243, 294, 320, 321, 325 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити повністю.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2019 року про повернення позовної заяви - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Л.О. Костюк
А.Г. Степанюк