26 грудня 2019 р.Справа № 642/5080/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Старосуда М.І. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 09.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Грінчук О.П., м. Харків, повний текст складено 15.10.19 року по справі № 642/5080/19
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 2 Управління патрульної поліції Харківської області лейтенант поліції Пивоварова Антона Олександровича
про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 2 Управління патрульної поліції в у Харківській області Пивоварова Антона Олександровича (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:
-визнати незаконною та скасувати постанову у справі про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення серії НК №496073 від 03.06.2019 року та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 09.10.2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Харківській області Пивоварова Антона Олександровича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на неповне дослідження доказів, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 09.10.2019 року та закрити провадження у справі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що лазерний вимірювач, яким вимірювалася швидкість руху автомобіля, не є належним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки використання працівниками поліції лазерного вимірювача TruCAM LTI 20/20 №ТС000464 відбувалось з порушенням вимог законодавства, оскільки вказаний вимірювач знаходився у руках інспектора поліції, що суперечить ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію». Крім того, зазначив, що інспектор поліції не надав документи щодо справності лазерного вимірювача, а про місце його використання не було попереджено водіїв, а тому він вважає такий прилад неналежним та недопустимим доказом.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою серії НК №496073 від 03.06.2019 на позивача по справі накладено адміністративне стягнення за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу розміром 255 грн.
Вказана постанова складена інспектором взводу 2 роти 1 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Пивоваровим А.О.
Відповідно до вказаної постанови, 03.06.2019 о 10 год. 55 хв. в м.Харкові по вул. Лісна, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 , у населеному пункті рухався зі швидкістю 82 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 32 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП. Швидкість руху вимірювалась за допомогою лазерного вимірювача TruCam ТС 000464.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваної постанови.
Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Предметом оскарження у справі є постанова серії НК №496073 від 03.06.2019 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 КУпАП України, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Відповідно до вказаної постанови, 03.06.2019 о 10 год. 55 хв. в м.Харкові по вул. Лісна, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 , у населеному пункті рухався зі швидкістю 82 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 32 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР України. Швидкість руху вимірювалась за допомогою лазерного вимірювача TruCam ТС 000464.
Висновки суду першої інстанції про відмову позивачу у скасуванні вказаної постанови грунтуються на тому, що лазерним вимірювачем TruCam ТС 000464, який пройшов повірку, є придатним до використання та є належним доказом по справі, підтверджено порушення позивачем п.12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Позивач в свою чергу лазерний вимірювач TruCam ТС 000464 вважає неналежним доказом порушення ним п.12.4 ПДР України, оскільки на його думку використання працівниками поліції лазерного вимірювача TruCAM LTI 20/20 №ТС000464 відбулося з порушенням вимог законодавства.
Проте, такі доводи позивача колегія суддів вважає необгрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції, що прилад TruCAM LTI 20/20 №ТС000464, яким вимірювалась швидкість руху автомобіля позивача, є належним доказом по справі, оскільки має свідоцтво про повірку №22-01/13744, видане ДП «Укрметртестстандарт», яке чинне до 22.11.2019 року. З вказаного свідоцтва слідує, що засіб вимірювальної техніки TruCAM LTI 20/20 №ТС000464 відповідає вимогам технічної документації, а отже прилад TruCAM LTI 20/20 №ТС000464 є належним доказом у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач наголошував на тому, що інспектором при прийнятті постанови не було здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення у відповідності до приписів діючого законодавства, не було роз'яснено позивачу його права та не надано можливості ознайомитися з даними засобу вимірювальної техніки TruCAM.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що прийнято воно незаконно, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 3, 5 ст.122 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно ч. 4 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Таким чином, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Статтею 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З аналізу наведених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та її вирішення повинно відбуватися в точній відповідності з законом та з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи слідує, що позивач звертався до Начальника управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції зі скаргою від 12.06.2019 року на постанову про накладення адміністративного стягнення серії НК №496073.
За фактами, викладеними у скарзі позивача, керівництвом управління патрульної поліції в Харківській області було проведено перевірку за наслідками якої встановлено, що з відеозапису з нагрудної камери поліцейського слідує, що інспектором під час розгляду справи було роз'яснено позивачу його права, порушень процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення не виявлено.
На запит суду апеляційної інстанції відповідачем повідомлено, що відеозапис з портативного відеореєстратора №АХ1973 на який було зафіксовано процес розгляду справи 03.06.2019 року надати немає можливості у зв'язку із видаленням відеозапису з сервера УПП в Харківській області ДПП, в підтвердження чого надано копію акту видалення.
Отже, відповідачем не надано доказів, що під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності позивачу роз'яснювалися його права, вирішувалися клопотання та було дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Оскаржувана постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності враховано пояснення ОСОБА_1 , надано можливість скористатися юридичною допомогою, роз'яснено його права та обов'язки, розглянуто клопотання в разі їх наявності.
Доказів, які б підтверджували факт роз'яснення позивачу прав та вирішення його клопотань під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано доказів в підтвердження факту роз'яснення позивачу прав та вирішення його клопотань під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Отже, відповідачем не підтверджено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та її вирішення відбувалися в точній відповідності з законом та з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Всі інші доводи сторін щодо інших обставин притягнення позивача до адміністративної відповідальності не впливають на вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи незаконність оскаржуваної постанови серії НК №496073 від 03.06.2019 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн, то за приписами ч.3 ст.286 КАС України справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
За приписами статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 09.10.2019 року прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 09.10.2019 року по справі № 642/5080/19 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 2 Управління патрульної поліції Харківської області лейтенант поліції Пивоварова Антона Олександровича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову у справі про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення серії НК №496073 від 03.06.2019 року, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва М.І. Старосуд