28 грудня 2019 р. Справа № 520/11642/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків по справі № 520/11642/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач), в якому просив суд :
- скасувати наказ Голови ДПА в Харківській області №550-о від 09 жовтня 2008 року на підставі невідповідності його діючому законодавству;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Харківській області видати іншій наказ про звільнення позивача, виконуючи правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності та змінити формулювання причини звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю та Положенням;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Харківській області, у відповідності до КЗпП України та Положення, надати позивачу щорічну чергову невикористану у 2008 році звільнення відпустку та провести з ним розрахунок після його звільнення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 по справі № 520/11642/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду позовної заяви із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача разом із копією для відповідача та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважних причин його пропуску, вказавши інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 по справі № 520/11642/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 по справі № 520/11642/19 та ухвалити нове рішення у відповідній частині; прийняти постанову про направлення справи № 520/11642/19 для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, а отже, у суду першої інстанції не було підстав для повернення позовної заяви. Так, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивач отримав 12.11.2019, а 19.11.2019 на виконання вказаної ухвали суду подав до суду першої інстанції заяву, в якій повідомив код ЄДРПОУ юридичної особи-відповідача, а також надав суду докази вручення відповідачу копії заяви про усунення недоліків апеляційної скарги та поновлення строку на звернення до суду. Однак, судом першої інстанції не враховано поданих позивачем документів та помилково зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 не усунуто недоліків позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 06.11.2019, внаслідок чого безпідставно повернуто позовну заяву позивачеві.
16.12.2019 від позивача надійшла заява, у якій ОСОБА_1 просить доповнити прохальну частину його апеляційної скарги від 02.12.2019 по справі № 520/11642/19 наступним пунктом 5 : «При апеляційному розгляді апеляційної скарги від 02 грудня 2019 року в порядку письмового провадження, залучити ОСОБА_1 до слухання справи № 520/11642/19 та дозволити йому брати участь по даній справи у судових засіданнях Другого апеляційного адміністративного суду».
З приводу поданої заяви про доповнення позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 303 КАС України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що остання фактично є клопотанням про розгляд справи за участю позивача.
Згідно з п. 3 ч.1 ст.294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Відповідно до ч.2 ст.312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За визначенням п.10 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом;
Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність необхідності у заслуховуванні пояснень сторін та наданні ним додаткових доказів, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження, а клопотання про розгляд справи за участю позивача - залишенню без задоволення.
Відповідач у надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. Пояснив, що позивачем 19.11.2019 до суду надано заяву про усунення недоліків, у тексті якої зазначено ідентифікаційний код юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, проте не надано до суду, як це зазначено в ухвалі від 06.11.2019, позовної заяви із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи відповідача в ЄДРПОУ разом із копією для відповідача. Враховуючи викладене, судом першої інстанції обґрунтовано повернуто ОСОБА_1 позовну заяву на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України - у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Приймаючи рішення про повернення позовної заяви ОСОБА_1 позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліків, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 06.11.2019.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Згідно з ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.169 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві ОСОБА_1 , поданій 04.11.2019, не зазначено коду ЄДРПОУ відповідача - ГУ ДПС у Харківській області, у зв'язку з чим позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу для усунення недоліків апеляційної скарги десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Матеріалами справи підтверджено, що копію ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 по справі № 520/11642/19 ОСОБА_1 отримано 12.11.2019.
19.11.2019, до закінчення десятиденного строку, встановленого зазначеною ухвалою, позивачем подано до Харківського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку на звернення до суду, в якій позивач визначився, що на виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 повідомляє код ЄДРПОУ відповідача - 43143704.
Крім того, у вказаній заяві позивач просив суд поновити строк позовної давності та відкрити провадження у справі.
Таким чином, позивачем фактично усунуто недоліки позовної заяви в частині зазначення коду ЄДРПОУ юридичної особи ГУ ДПС у Харківській області, однак, в інший спосіб, ніж було визначено судом першої інстанції.
Зазначення коду ЄДРПОУ юридичної особи-відповідача у новій позовній заяві чи в іншій заяві, поданій на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, не впливає на реалізацію судом тих цілей, для забезпечення досягнення яких законодавцем передбачено обов'язок позивача повідомити ідентифікаційний код відповідача-юридичної особи в ЄДРПОУ.
Однак, судом першої інстанції зроблено хибний висновок, що позивачем недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі від 06.11.2019, не усунуто.
Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслює значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді (рішення від 25 листопада 1997 року №6-зп, від 25 грудня 1997 року N9-зп).
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Положенням частини п'ятої статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Положеннями цієї статті також визначено способи судового захисту, перелік яких не є вичерпним.
Частинами першою - третьою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Звернувшись з цим позовом, фізична особа вирішила скористатися гарантованим їй правом на вирішення спору в судовому порядку.
Однак, цим правом позивач скористатися не зміг, оскільки суд першої інстанції повернув позовну заяву з посиланням на незазначення коду ЄДРПОУ юридичної особи-відповідача в позовній заяві, не звернувши уваги на те, що цей код був вказаний позивачем в іншому документі.
Викладене свідчить про те, що суд застосував надміру формальний підхід і не врахував вимоги статті 55 Конституції України, статей 2, 5, 6 КАС України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, Європейський суд з прав людини за результатами розгляду справи Brumarescu v. Romania зазначив, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі преамбули цієї Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
Згідно з статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права і свободи, визначені в Конвенції, порушено, повинен отримати ефективний засіб правового захисту у національному органі, незважаючи на те, що порушення вчинено особами, які діють в офіційній якості.
Як вірно зазначив скаржник, суд повинен дотримуватися принципу верховенства права, одним з елементів якого є доступ до суду, який відповідно до статті 6 КАС України застосовується адміністративними судами з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Водночас, судом першої інстанції не надано жодної оцінки заяві позивача про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, пропущення якого також було підставою для залишення позовної заяви без руху.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до передчасного висновку про неусунення недоліків позовної заяви та ухвалення необґрунтованого рішення про повернення позову.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ч.4 ст.229, ст.ст. 243, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 по справі № 520/11642/19 - скасувати.
Справу № 520/11642/19 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова
Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій В.Б. Русанова