28 грудня 2019 р. Справа № 818/3711/15
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 року по справі № 818/3711/15
за позовом ОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії.
На зазначене рішення суду Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі відповідачем було заявлено клопотання від 11.11.2019 про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що вперше апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції від 24.07.2019 по справі № 818/3711/15 була подана 21.08.2019 в межах 30-денного строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 по справі №818/3711/15, яку відповідач отримав 23.09.2019, апеляційну скаргу повернуто скаржнику, з підстав неподання разом з апеляційною скаргою копії належним чином завіреної довіреності, яка підтверджує повноваження представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 01.10.2019 апеляційна скарга на вказане рішення суду першої інстанції була подана вдруге. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 по справі № 818/3711/15, яку відповідач отримав 25.10.2019, апеляційну скаргу було повернуто скаржнику, з підстав неналежно завіреної довіреності представника апелянта.
11.11.2019 представником Фонду було подано апеляційну скаргу втретє.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було залишено без руху з підстав несплати судового збору у розмірі 1461,60 грн та недоведення відповідачем поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема, незазначення мотивів, з яких апелянт вважає причини пропуску цього строку поважними, та ненадання жодних пояснень з приводу причин пропуску цього строку за період з 25.10.2019 (дата отримання копії ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019) по 11.11.2019 (дата подання апеляційної скарги втретє).
21.12.2019 на виконання вимог ухвали від 27.11.2019 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої апелянт посилається на ті ж саме обставини які були заначені в клопотанні від 11.11.2019.
Окрім того апелянт посилався на постанову Верховного Суду від 04.09.2019 по справі № 201/1557/19 стверджуючи, що повернення апеляційних скарг за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності у особи повноважень під час розгляду справи містить ознаки надмірного формалізму та ставить під загрозу дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
Причини пропуску строку на апеляційне оскарження за період з 25.10.2019 (дата отримання копії ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019) по 11.11.2019 (дата подання апеляційної скарги втретє) пояснює тим, що в ухвалах Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 та 16.10.2019 роз'яснено право повторного подання апеляційної скарги, проте, не встановлено строків на повторне звернення до суду апеляційної інстанції. Враховуючи викладене, оскільки відповідачем вперше подано апеляційну скаргу вчасно, вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, а клопотання про поновлення цього строку - таким, що підлягає задоволенню.
Надаючи оцінку вищезазанченому клопотанню, слід зазначити наступне.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Матеріалами справи підтверджено, що повний текст оскаржуваного рішення виготовлено 24.07.2019, а апеляційну скаргу подано до суду 11.11.2019 (направлено засобами поштового зв'язку), тобто поза межами тридцятиденного строку, встановленого ч.1 ст.295 КАС України.
Згідно з ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Разом з тим, зміст клопотання представника відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження від 21.12.2019, поданого в рамках виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, фактично повторює зміст апеляційної скарги. Зокрема, апелянтом повторно викладено хронологію обставин неодноразового подання апеляційної скарги, та не надано жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Зокрема, відповідачем не наведено обставин, які б завадили відповідачу після отримання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 подати апеляційну скаргу вдруге з наданням тих документів щодо підтвердження повноважень представника, на відсутність яких вказувалось в ухвалі суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, або надати пояснення щодо відсутності підстав для подачі таких документів, і таким чином запобігти повторному поверненню апеляційної скарги з тих самих підстав.
Крім того, колегія суддів відмічає, що відповідачем не наведено жодної обставини, яка б об'єктивно унеможливила подати апеляційну скаргу в період з 25.10.2019 (дата отримання копії ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 про повернення апеляційної скарги) до 11.11.2019 (дата подачі апеляційної скарги втретє).
Доводи відповідача про те, що судом апеляційної інстанції проявлено надмірний формалізм при постановленні необґрунтованих, на думку відповідача, ухвал від 16.09.2019 та 16.10.2019 про повернення апеляційної скарги з підстав подання апеляційної скарги особою, повноваження якої не підтверджено, є підставою для касаційного оскарження таких ухвал, однак, такі доводи самі по собі не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за відсутності належного обґрунтування та доказів поважності пропуску цього строку.
Доказів оскарження вищевказаних ухвал скаржником не надано та судом не встановлено. Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 04.09.2019 по справі № 201/1557/19 колегія суддів відхиляє, оскільки вказана постанова ухвалена з приводу інших спірних відносин, а саме за результатами перегляду ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги з підстав неподання доказів наявності повноважень особи, яка її подала, та за наявності відповідних документів в матеріалах справи. Однак, висновку про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження вказана постанова не містить.
З приводу твердження відповідача про те, що ухвалами суду апеляційної інстанції від 16.09.2019 та від 16.10.2019 не встановлено часових обмежень для повторної подачі апеляційної скарги після її повернення, колегія суддів зазначає, що такі доводи не пояснюють причин неподання апеляційної скарги відразу після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги та не звільняють апелянта від подання доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи викладене, необґрунтованість, на думку відповідача, повернення апеляційної скарги ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 та від 16.10.2019, а також невстановлення в цих ухвалах строків на повторне звернення до суду апеляційної інстанції не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження і подання апеляційної скарги втретє лише 11.11.2019.
Інших доводів в обґрунтування поважності причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою відповідачем не наведено, відповідних доказів матеріали справи не містять.
Колегія суддів зазначає, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують порушення принципу остаточності рішення.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги, а тому подане клопотання задоволенню не підлягає.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 09.12.2019.
Отже, строк для усунення недоліків закінчився 19.12.2019.
Протягом строку, встановленого судом, відповідачем не виконано вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.121, 295, 298, 299, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про поновлення строку на усунення недоліків - залишити без задоволення.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 року по справі № 818/3711/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова
Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій В.Б. Русанова